УХВАЛА
Іменем України
07жовтня 2009 р. Справа №11-07/267
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.
суддів: Кожана М.П., Туркіної Л.П.,
при секретарі судового засідання: Ганноченко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Енергодарського міського центру зайнятості
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 12 лютого 2008 року у справі №11-07/267
за позовом Енергодарського міського центру зайнятості
до Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області
про визнання вимоги незаконною,
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2007 року Енергодарський міський центр зайнятості звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про визнання незаконною та такою, що не належить до виконання вимоги Контрольно-ревізійного управління в Оріхівському районі про усунення виявлених ревізією в Енергодарівському міському центрі зайнятості порушень законодавства з питань фінансово-господарської діяльності.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що заперечує проти змісту вимоги Контрольно-ревізійного управління в Оріхівському районі за №014/11/391 від 06.07.2007 року про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань фінансово-господарської діяльності, якою Енергодарський МЦЗ зобов’язано розробити відповідні заходи, в тому числі виділити юридичним особам дотації з бюджету. На думку позивача така вимога є помилковою, пов’язаною з неправильним тлумаченням і застосуванням норм чинного законодавства про зайнятість.
Отримавши позов, господарський суд Запорізької області ухвалою від 12 лютого 2008 року відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі. При цьому суд зазначив, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, що справа не може розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства, оскільки у даному випадку відносини сторін не перебувають у сфері дії публічного права.
Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач оскаржує дану ухвалу в апеляційному порядку, просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду. В обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права. Посилаючись на ст.2 КАС України, апелянт вказує, що Енергодарівський міський центр зайнятості є юридичною особою, Контрольно-ревізійне управління в Запорізькій області – органом владних повноважень – державним органом, якому підпорядкований Контрольно-ревізійний відділ в Оріхівському районі, що виніс спірну вимогу. На думку апелянта даний спір є публічно-правовим, а тому має розглядатись судом в порядку адміністративного судочинства.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Енергодарського міського центру зайнятості підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України:
- справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;
- адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах;
- суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Виходячи з цих норм, спір є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративної юрисдикції в тому разі, якщо він виник із публічно - правових відносин за участю суб’єкта владних повноважень, який саме у цих відносинах здійснює надані йому чинним законодавством владні управлінські функції.
Стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначає категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів, щодо вирішення адміністративних справ. Так згідно з пунктами 1, 3, 4 даної статті, адміністративні суди розглядають: а) спори осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності; б) спори між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, а також спори з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; в) спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Таким чином, компетенція адміністративних судів поширюється на спори, де хоча б однією із сторін має бути суб’єкт владних повноважень. Необхідною та єдиною ознакою суб’єкта владних повноважень є здійснення цим суб’єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб’єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
У випадку, якщо суб’єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказаних владних управлінських функцій (щодо іншого суб’єкта, який є учасником спору), то такий суб’єкт не знаходиться «при здійсненні управлінських функцій», та не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України необхідних ознак суб’єкта владних повноважень.
Така позиція зазначена в інформаційному листі Верховного Суду України від 26.12.2005 року №3.2-2005.
Висновок суду першої інстанції, зазначений в ухвалі від 12.02.2008р., про те, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства є помилковим. Відповідач є владною особою, яка у спірних правовідносинах виконує владні управлінські функції, визначені законодавством. Більш того, даний спір не може бути вирішено в порядку іншого судочинства.
Таким чином спір про визнання незаконною та такою, що не належить до виконання вимоги Контрольно-ревізійного управління в Оріхівському районі про усунення виявлених ревізією порушень є публічно-правовим спором, а тому підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі не вбачається.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню. Ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.02.2008 року слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для виконання вимог п.6 розділу ІІУ «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.195,196, 199, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу Енергодарського міського центру зайнятості на ухвалу господарського суду Запорізької області від 12 лютого 2008 року у справі №11-07/267 задовольнити.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 12 лютого 2008 року у справі №11-07/267 скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для виконання вимог п.6 розділу ІІУ «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України
Головуючий суддя: О.А.Проценко
Судді: Л.П. Туркіна
М.П. Кожан