ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2010 року Справа № 2а-1035/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю.
суддів: Бишевської Н.А., Коршун А.О.
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області
на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 травня 2009 року
у справі № 2а- 1035/09
за позовом ОСОБА_2
до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області
про поновлення строку для звернення до суду, визнання неправомірними дій, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді, в якому просила відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів; визнати дії відповідача неправомірними; стягнути з відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді на користь позивача недоплачену як дитині війни щомісячну надбавку до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 01.01.2006р. по 01.01.2008р. та 20% мінімальної пенсії за віком за 2008р.; зобов’язати відповідача здійснювати нарахування та виплату надбавки до пенсії, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що їй як дитині війни повинна виплачуватись щомісячна державна соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», але відповідач зазначену надбавку до пенсії позивачу в 2006-2007 роках не нараховував та не виплачував, а в 2008 році виплачував цю надбавку частково у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Такі дії відповідача є протиправними, такими, що суперечать Конституції України та Законам України.
Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.05.2009р. (суддя ПавелкоІ.Л.) позовні вимоги задоволено частково: зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді здійснити щомісячне нарахування ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про державний бюджет на 2007р.», ЗУ «Про державний бюджет на 2008р.» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», з урахуванням ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2008р.
В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено. Щодо вимог позивача про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень судом питання в цій частині позовних вимог не вирішено.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог у повному обсязі. Відповідач зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги положення ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України. Перерахунок окремим категоріям громадян територіальні управління Пенсійного фонду проводять за наявності від центрального органу відповідних нормативно-розпорядчих документів. Крім того Управління не є належним відповідачем по справі. По справі повинні бути залучені Пенсійний фонд України, Кабінет Міністрів України, Державне казначейство України, як єдиний розпорядник бюджетних коштів.
З питань застосування положень ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем судове рішення в цій частині не оскаржується.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення першої інстанції підлягає зміні виходячи з наступного.
Предметом спору у даній адміністративній справі є право позивача на отримання передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та захист цього права від порушень з боку органів пенсійного фонду, які полягають у бездіяльності суб’єкта владних повноважень, уповноваженого державою на надання визначених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» пільг.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.06, набув статусу «дитина війни», що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», у тому числі право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Виходячи з норм ст.58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.15 Положення «Про Пенсійний фонд України», ст.ст. 21, 22, 87 Бюджетного кодексу України, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», покладено на відповідні територіальні управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області. Як особі, що має статус «дитина війни», позивачу в 2006 та 2007 роках не призначалося, не нараховувалося та не виплачувалося підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в 2008 році вказаний вид підвищення до пенсії призначався позивачу та виплачувався частково у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.06 дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Але протягом 2006р. такий порядок визначений не був, що виключає можливість збільшення пенсії особам, які мають статус «дітей війни».
Стосовно підвищення пенсії дітям війни у 2007 році, п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік з урахуванням статті 111 цього Закону.
Статтею 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.07 положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» змінено, встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту»).
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 у справі № 1-28/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Виходячи з наведених норм, п.2 Рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2000 від 14.12.00, в якому міститься роз’яснення, що закони та інші правові акти або їх окремі положення, визнані рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, керуючись ч.3 ст.150 Конституції України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в періоди з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. особам, які мають статус «дитини війни», повинно здійснюватись нарахування та виплата щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
На час розгляду цієї справи розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відповідно до ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
За правилами, визначеними ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що розмір підвищення до пенсії особам, які мають статус «дитини війни», повинен обчислюватись виходячи з прожиткового мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність, який встановлено чинним законодавством на кожний бюджетний рік, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% такого мінімуму.
Колегія суддів також не приймає до уваги доводи відповідача про відсутність можливості здійснення перерахунку та виплати допомоги через відсутність фінансування з державного бюджету України.
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.
За змістом ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни».
Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.
Приймаючи до уваги, що порушення права позивача як «дитини війни» на отримання доплати до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в установлені судом першої інстанції періоди спричинено неправомірними діями відповідача, разом з тим позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача судом першої інстанції фактично не вирішені, колегія суддів, використовуючи право, надане ч.1 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку про необхідність задоволення позовних вимог в цій частині.
З огляду на викладене, враховуючи, що судом першої інстанції постановлено правильне по суті рішення по справі, але не вирішено питання щодо позовної вимоги про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області неправомірними, колегія суддів дійшла висновку про необхідність змінити постанову суду відповідно до вимог ст.201 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Кіровограді - залишити без задоволення.
Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.05.09 у справі №2а-1035/09 змінити, доповнивши резолютивну частині постанови абзацом:
«Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді щодо не здійснення ОСОБА_2 перерахунку та невиплати підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у періоди з 09.07.07 по 31.12.07 та з 22.05.08 по 31.12.08 неправомірними.»
В іншій частині постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.05.09 у справі №2а-1035/09 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий суддя: І.Ю. Добродняк
суддя: Н.А. Бишевська
суддя: А.О. Коршун