Судове рішення #8417387

КОПІЯ

Головуючий у 1 інстанції /Луганський   окружний адміністративний суд/-суддя УшаковТ.С.

Доповідач -Г.А.Колеснік     Категорія -2.32

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА

Іменем України
16 березня 20 10р                                                           Справа 2-а-19717/09/0570

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі     колегії суддів:    головуючого   -судді Колеснік Г.А., суддів   Ляшенко Д.В., Ястребової Л.В., при секретарі -Драної Л.Г..,

розглянувши адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства " Краснодонвугілля " до Державної інспекції з енергозбереження в особі територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Луганській області про визнання дій незаконними , визнання   постанови нечинною,-

за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства " Краснодонвугілля " на постанову Луганського окружного адміністративного суду   від  17.09.2009року

ВСТАНОВИВ: Постановою   Луганського окружного адміністративного суду   від 17.09.2009 року у задоволенні позову ВАТ " Краснодонвугілля" до   Державної інспекції з енергозбереження про визнання нечинною та скасування   постанови про застосування підвищеної сплати за нераціональне використання паливно-енергетичних   ресурсів у структурному підрозділі   позивача -" Шахтоуправління ім.. 50-річчя СРСР" -відмовлено.

Суд мотивував рішення тим, що у відповідача проведена перевірка стану використання паливно-енергетичних ресурсів. Перевіркою встановлено неефективне нераціональне використання енергоресурсів, про що   свідчить акт перевірки .На підприємстві позивача зафіксовано факт незадовільного стану устаткування , що є ознакою недодержання технологічної дисципліни. Тому на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 2.09.1993 року інспекція мала право   нарахувати підвищену плату за неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів у розмірі  182087 грн. та надати приписи щодо усунення недоліків.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції   позивач подав апеляційну скаргу. Обгрунтував тим, що інспекція , перевіряючи стан збереження паливно-енергетичних ресурсів , не встановила марнотратного витрачення енергоресурсів ,яких-небудь порушень технологічної дисципліни з енергозбереженням з боку позивача. Суд першої інстанції також не встановив повно обставини справи і зробив невірний висновок про обґрунтованість   застосування економічних заходів за марнотратне використання паливно-енергетичних ресурсів. В поняття нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів входять як прямі втрати , так і використання ресурсів понад питомими показниками а також марнотратне витрачання. Законом "' Про енергозбереження" передбачена різні економічні санкції за   нераціональне використання ресурсів. А відповідачем застосована підвищена плата   не у відповідності з нормами статті 11 такого Закону. Суд першої інстанції також не взяв до уваги   норми ст. 17 Закону, яка також передбачає перелік випадків, коли застосовуються   економічні санкції. Вважає також,   що Інспекцією порушений механізм прийняття рішення за наслідками перевірки. У акті перевірки відсутній конкретний опис порушень. За наслідками перевірки були надані приписи відповідачем , але в той же день    винесена постанова про застосування підвищеної плати без надання можливості   виконати приписи   інспекції . Законом передбачається відповідальність за невиконання приписів .

% разі невиконання робіт в зазначені строки підприємством в подальшому сплачує вартість ресурсів в подвійному розмірі. А в приписах інспекції був наданий строк для виконання робіт

1

для усунення недоліків в частині доведення фактичних зовнішніх та внутрішніх притоків повітря у системі провітрювання на шахті. Взагалі порушення , які вказані в акті перевірки , не відповідають тим порушенням, які вказані у постанові про застосування санкцій/Розрахунки відповідач проводив   відповідно до Методики, яка не зареєстрована у встановленому порядку.

У судовому засіданні апеляційного суду представники позивача підтримали апеляційну скаргу просили скасувати рішення суду та ухвалити нову постанову про задоволення позову. Представник відповідача  заперечував проти апеляційної скарги , надав письмові заперечення , в яких просив залишити апеляційну скаргу без задоволення , а постанову суду - без змін. Вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам законодавства. Згідно Закону "Про енергозбереження" передбачено нарахування підвищеної плати за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів, що і було встановлено у позивача в ході перевірки. Постанова про застосування   санкцій винесена у відповідності з законодавством.

Судова колегія апеляційного суду, вислухавши сторони , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду -скасуванню.

Згідно Закону "Про енергозбереження" економічні санкції за неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів накладається на юридичних та фізичних осіб за марнотратне витрачання та прями витрати паливно-енергетичних ресурсів, несвоєчасне проведення експертного обстеження використання паливно-енергетичних ресурсів, за їх споживання понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, за невиконання чи несвоєчасне виконання приписів органів державного управління енергозбереження щодо усунення марнотратного витрачання.

Під час перевірки позивача інспекцією з енергозбереження були встановлені перевищення нормативів використання паливно-енергетичних ресурсів. Були   видані приписи для усунення недоліків.

Наказом Державного комітету України з енергозбереження №64 від 4.08.2000 року був затверджений Порядок проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях.

Цим Порядком встановлено, що при перевірці визначаються обсяги нераціонального використання енергоресурсів. Якщо неефективне використання ПЕР викликане недосконалістю технологічних процесів і для його усунення потрібні значні матеріальні і фінансові ресурси, інспекцією сумісно із підприємством визначаються обсяги і терміни виконання робіт для його усунення. Загальний термін виконання робіт, як правило, не повинен перевищувати шести місяців.

В окремих випадках цей термін може бути продовжений.

По   результатам перевірки інспектор складає акт. У разі виявлення порушень з питань енергозбереження складається припис, який обов,язковий для виконання підприємством. Перевірка виконання приписів акта здійснюється після закінчення терміну їх дії. Залежно від результатів виконання припису обсяги нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів коригується   і у разі виконання робіт-обсяги неефективного використання анулюються.

В даному випадку відповідач скористався своїм правом прийняття рішення про застосування до позивача заходів одразу після перевірки та складання акту.

В той же час , із акту перевірки не вбачається   конкретно , які порушення технологічної дисципліни з питань енергозбереження    допущено позивачем .Не вказана взагалі, які причини перевищення фактичних зовнішніх притоків повітря у системі головного провітрювання, у системі вентиляції, перевитрат електроенергії.

Як вбачається з постанови начальника   інспекції від 11.07.2000зроку, тобто винесеної в день перевірки , до позивача застосована підвищена плата за нераціональне використання енергоресурсів внаслідок перевищення фактичних зовнішніх притоків і внутрішніх витоків повітря над розрахунковими в системі головного провітрювання та електроенергії із-за низького

2

коефіцієнту потужності системи електропостачання підрозділу " Шахтоуправління ім.. 50-річчя СРСР" ВАТ " Краснодонвугілля"   на підставі ст.  11 Закону " Про енергозбереження". Порядком проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання , перевіркою визначаються обсяги нераціонального використання енергоресурсів , до яких належать прямі витрати паливно-енергетичні ресурси спричинені безгосподарною діяльністю працівників, марнотратне споживання ресурсів палива, викликане їх перевитратами внаслідок недотримання вимог до діючих технологій та обладнання систем енерго та теплопостачання а також огороджувальних конструкцій та споруд в опалювальний сезон, визначених режимними та технологічними картами, проектною документацією, паспортами на діюче обладнання , у тому числі, систематичне використання   на холостому ходу силових трансформаторів , електродвигунів, електропечей та іншого обладнання, що працює з використанням енергоресурсів, споживання ПЕР понад показники питомих витрат, визначених системою державних стандартів, а до введення їх у дію -межгалузевими, галузевими, регіональними та загальнозаводськими нормами питомих витрат енергоресурсів..

Згідно п. "а" ст. 17 Закону України" По енергозбереження" передбачено накладення економічних санкцій за марнотратне витрачення та прями витрати паливно-енергетичних ресурсів, і постанова інспекцією винесена на підставі вказаної норми Закону, але в ході перевірки не встановлено відповідачем марнотратного паливо-енергетичних ресурсів. Як посилається суд першої інстанції у постанові, до позивача застосовані санкції згідно   п " є" ст. 11 Закону " Про енергозбереження"- яким передбачено застосування санкцій за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності.

Як передбачено Законом України " Про енергозбереження" марнотратне витрачення паливно-енергетичних ресурсів - це систематичне, без виробничої потреби , не зумовлене вимогами техніки безпеки недовантаження або використання на холостому ходу електродвигунів, електропечей та іншого електротеплоустаткування , систематична втрата стисненого повітря , води і тепла , спричинена несправністю арматури, трубопроводів, теплоізоляції трубопроводів, печей і тепловикористовуючого устаткування , недотримання вимог нормативної та проектної документації щодо теплоізоляції споруд та інженерних об,єктів , яке призводить до зниження теплового опору огороджувальних конструкцій, вікон , дверей в опалювальний сезон. З постанови інспекції про застосування економічних санкцій видно, що санкції застосовані за перевищення притоків та витоків у системі провітрювання шахт та низького коефіцієнту потужності системи електропостачання, що не відноситься до марнотратного витрачення електроенергії.

В постанові суб,єкту владних повноважень   є посилання   на застосування санкцій відносно позивача   на підставі на ст. 11 Закону " Про енергозбереження" . В той же час   вказаною статтею передбачені   9 пунктів   економічних заходів для забезпечення енергозбереження за конкретні   порушення з енергозбереження. В постанові не вказано ,    за яке конкретно порушення застосовано до позивача  економічну санкцію у вигляді   підвищеної плати і за яким пунктом статті 11 застосовані санкції. Незважаючи на те, що в постанові контролюючого органу не має посилання на конкретний пункт вказаної статті, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову ,   вказує про те, що   санкції до позивача застосовані обгрунтовано на підставі п. " є" ст. 11 Закону " Про енергозбереження", про що не вказано в постанові позивача.

Як передбачено п. "є" ст. 11 Закону економічні санкції за цією нормою   застосовуються за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих. В даному випадку обставинами , які приведено вище, не встановлено марнотратного витрачання. Про це не вказано ні в акті перевірки , ні в постанові   інспектора про застосування санкцій.

Крім того , статтею 27 Закону " Про енергозбереження"   передбачається , що відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження несуть особи винні порушенні   цього законодавства. Тобто передумовою відповідальності за вказані порушення є винні дії юридичних та фізичних осіб.

З

Суд, відмовляючи у позові , мотивував   своє рішення також   правом застосування до позивача санкцій постановою Кабінету Міністрів України від 2.09.1993 року №699,   але відповідальність за порушення законодавства з енергозбереження передбачається Законом " Про енергозбереження", яким конкретно передбач пані економічні заходи для забезпечення енергозбереження, підстави для відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження , економічні санкції. Вказаною судом постановою Кабінету Міністрів України   затверджені розміри плати за газ а також у разі неефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів підприємствами.

Тому колегія суддів апеляційного суду вважає, що висновок суду першої інстанції про правомірність рішення відповідача суперечить вказаним нормам Закону та обставинам справи.

У відповідності до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб,єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють , чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень ат у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою , з якою це повноваження надано, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом , запобігаючи несправедливої дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями , на досягнення яких спрямоване це рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем , як суб.єктом владних повноважень , не дотримано вказаних принципів при винесенні рішення відносно позивача, який є підприємством вугільної промисловості, об,єкт перевірки є підрозділом , який не являється юридичною особою, перевіряємий   структурний підрозділ недовиконує план видобутку вугілля і тому необгрунтоване застосування за   використання енергоресурсів підвищеної плати у великих розмірах має для підприємства негативні наслідки.

Судом помилково зроблений також висновок про те, що позовна вимога позивача не відповідає нормам ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, якою не передбачено визнавати рішення відповідача недіючим. За змістом позову , який викладений на російській мові, позивач ставив питання про визнання рішення нечинним ,   що    відноситься до повноважень адміністративного суду.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції   неповно зжував обставини, що мають значення для справи і тому допустив невідповідність висновків цим обставинам. У зв.язку з цим постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про задоволення позову, який підтверджений матеріалами справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 198,202 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства " Краснодонвугілля "   на постанову

Луганського окружного адміністративного суду  від 17 вересня 2009 року-задовольнити .

Постанову   Луганського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року -

скасувати.

Позов відкритого акціонерного товариства " Краснодонвугілля " до Державної інспекції з

енергозбереження в особі територіального управління державної інспекції з енергозбереження -

задовольнити.

Визнати постанову начальника територіального управління державної інспекції з

енергозбереження по Луганській області № 18-12/115-1 від 11.07.2008 року про підвищену

сплату -нечинною.

Постанова набирає законної сили з дня оголошення та може бути оскаржена у касаційному

порядку протягом місяця до Вищого адміністративного суду України.

Колегія суддів     Г.А.Колеснік Л.В.Ястребова Д.В.Ляшенко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація