o
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2010 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді – Семененка Я.В.
судді – Дадим Ю.М., Божко Л.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області
на постанову Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 05 листопада 2009 року у справі № 2а-209/2009 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області
про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної підтримки дітям війни, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області, в якому просила:
відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів;
зобов’язати відповідача нараховувати на користь позивача недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006 -2009 року в 30 відсотків розмірі від мінімальної пенсії;
зобов’язати відповідача відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», підвищити пенсію на 30 відсотків з 01 червня 2009 року.
В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що має статус “дитини війни”, тому користується всіма правами та пільгами, передбаченими Законом України “Про соціальний захист дітей війни ” для цієї категорії осіб, і на підставі ст.6 зазначеного Закону має право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. При вирішенні питання про нарахування вказаної доплати до пенсії позивачки відповідач керувався положеннями нормативного акту, що на підставі Рішення Конституційного Суду України був визнаний неконституційним, а тому застосуванню не підлягає.
Постановою Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 05 листопада 2009 року адміністративний позов задоволено частково, а саме визнано неправомірною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати доплати до пенсії у розмірі встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 26.08.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 05.11.2009 року; зобов’язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу доплату до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 26.08.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 05.11.2009 року з урахуванням різниці, що виплачена за цей період. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та винести рішення яким позивачу в позові відмовити повністю.
Позивач не надав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач народився 1937 року та відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення (а.с.7).
Згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок підвищення до їх пенсії як «дитині війни» з 26 серпня 2008 року (часу звернення до суду), оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/08 від 22 травня 2008 року положення п.п.2 п.14 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та встановлено з 01 січня 2008 року інший порядок розрахунку підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії «дітям війни», були визнанні неконституційними та втратили чинність з дня прийняття вказаного рішення.
Отже, Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області повинно було провести відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивачу згідно вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 22 травня 2008 року, та сплатити на його користь заборгованість з цих виплат.
Проте, Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області будь-яких дій з цього приводу не здійснювало.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області провести перерахунок та виплатити позивачу недоотримані суми щомісячної надбавки до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 26 серпня 2008 року (часу звернення до суду) по 31 грудня 2008року.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не призупинено дію ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак відповідач був зобов’язаний виплачувати позивачу підвищення до пенсії у розмірах, які визначено ст..6 названого Закону.
Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов’язання відповідача нараховувати та виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2009 року по 05 листопада 2009 року.
Право позивача на отримання підвищення до пенсії відповідно до вимог ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і закріплено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку органи Пенсійного фонду України, і несе обов’язок по своєчасній та повній виплаті підвищення до пенсії саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.
Крім цього, і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст..17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов’язків ( справа «Кечко проти України», рішення від 08.11.2005р.).
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни суди обґрунтовано до уваги не взяли, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судами першої інстанції не розглядалися.
Також колегія суддів вважає за необхідне зауважити те, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова КМУ від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою визначено розмір виплат підвищення до пенсії, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення до пенсії, слід керуватися Законом (Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а не підзаконним нормативно-правовим актом (Постановою КМУ від 28.05.2008р. №530).
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції в достатньому обсязі встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись п. 1 ч.1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області залишити без задоволення, а постанову Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 05 листопада 2009 року у справі № 2а-209/2009 - без змін.
Рішення суду набирає законної сили з дня його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання чинності.
Головуючий: Я.В.Семененко
Судді: Ю.М. Дадим
Л.А. Божко