ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2010 року справа № 2а-196/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Поплавського В.Ю.,
суддів: Сафронової С.В., Уханенка С.А.,
при секретарі судового засідання: Литовченко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області на постанову Марганецького районного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2009 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до УПСЗН виконкому Марганецької міськради Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання відповідача сплатити недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 30.10.2008р., відшкодувати а рахунок державного бюджету суму упущеної вигоди за період з 01.04.2007р. по 08.07.2007р. та з 01.01.2008р. по 21.05.2008р. Ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 03.04.2009р. на підставі заяви позивача позовні вимоги в частині стягнення за рахунок державного бюджету суми упущеної вигоди було залишено без розгляду.
Постановою Марганецького районного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2009 року позов було задоволено частково: визнана протиправною бездіяльність та зобов’язано відповідача призначити, нарахувати та виплатити позивачці відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачка має дитину –ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку у відповідача та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Однак, п.7 ст.71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" було призупинено на 2007 рік дію ст. 41 та ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Абзацом 3 частини 2 ст. 56 цього ж Закону було встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідач здійснював виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно до вищезазначеного порядку та розмірів.
Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення абзацу третього частини другої статті 56, та п. 7 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" були визнані неконституційним та втратили чинність. Таким чином, дію ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» було відновлено з 09 липня 2007 року.
Судом першої інстанції також, правильно було відмовлено позивачу в частині нарахування зазначеної допомоги за відповідний період у 2008 році, оскільки згідно змін, внесених Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень і ця норма Закону не визнана неконституційною.
Суд першої інстанції поновлюючи позивачу строк звернення до суду виходив з того, що позивач дізнався про порушене право після отримання відповіді від відповідача на свою заяву про перерахунок.
Проте, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
В своєму запереченні на позов (а.с. 17) відповідач наполягав на застосуванні ст. 99 КАС України під час розгляду справи в суді першої інстанції.
У відповідності до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
Позивач звернувся з даним позовом 03 березня 2009 року. Враховуючи положення ст. 99 КАС України, права позивача повинні бути захищеними за період, який складає рік до дня звернення в суд з позовом.
Зважаючи на це, не можна вважати поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися при отриманні виплат.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги за період з 09.07.2007 року по 03 березня 2008 року задоволенню не підлягають, тому в задоволенні цих позовних вимог слід відмовити за пропуском строку, а постанову суду в частині задоволених вимог за цей період скасувати.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанова суду підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог, з відмовою в їх задоволенні.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області – задовольнити.
Постанову Марганецького районного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2009 року скасувати в частині задоволених позовних вимог та стягнення судових витрат.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за період з 07 липня 2007 року по 31 грудня 2007 відмовити.
В іншій частині постанову Марганецького районного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2009 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного суду України протягом двох місяців після набрання законної сили.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Судді: С.А. Уханенко
С.В. Сафронова
Ў
Не погодившись з постановою суду, ___________ подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ________________ суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального права та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає ____________ з наступних підстав.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно були застосовані норми матеріального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, колегія суддів, -
Керуючись _____________________ КАС України, колегія суддів, -
________________:
Апеляційну скаргу - ______________________________.
- ______________________________.
________ Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня виготовлення її тексту у повному обсязі.
Повний текст виготовлено ___________ 2010 року.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Судді: С.А. Уханенко
С.В. Сафронова