КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-878/08/2370 Головуючий у І інстанції – Смілянець Е.С.
Суддя-доповідач – Глущенко Я.Б.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 березня 2010 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого – судді Глущенко Я.Б.,
суддів Коротких А.Ю., Федорової Г.Г.,
при секретарі Токар М.Г.,
за участю:
представника відповідача – Ткача І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Садівничого товариства «Мамина вишня» до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області про зобов’язання відповідача вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2008 року,
В С Т А Н О В И В :
У жовтні 2008 року позивач звернувся у суд з позовом, в якому просив зобов’язати відповідача надати висновок щодо погодження місця розташування земельної ділянки площею 6 га (ліси І групи) під розміщення СТ «Мамина вишня» за рахунок земель ДП «Черкаське лісове господарство» в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району в довгострокову оренду на 49 років.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2008 року позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду – скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач протиправно не надає позивачу висновок погодження місця розташування земельної ділянки із земель, зайнятих лісами, у довгострокове тимчасове користування.
Проте, з таким висновком суду не можна погодитися виходячи з наступного.
Колегією суддів встановлено, що рішенням Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області № 14-16 від 19.10.2007 року позивачу надано висновок попереднього погодження щодо акту вибору місця розташування земельної ділянки під розміщення садівничого товариства площею 6,0 га за рахунок земель Дахнівського лісництва ДП «Черкаське лісове господарство» в довгострокову оренду терміном на 49 років в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради за межами населеного пункту при умові виконання рекомендацій та висновків відповідних служб.
28 листопада 2007 року на підставі вказаного рішення проведено вибір земельної ділянки з умовою спати витрат лісогосподарського виробництва.
Позивач 03 жовтня 2008 року звернувся до відповідача з заявою, в якій просив останнього розглянути матеріали попереднього місця розташування вказаної вище земельної ділянки та надати відповідне погодження під розміщення на ній садівничого товариства.
За наслідками розгляду зазначеної заяви, відповідач повернув подані позивачем матеріали без погодження.
Як на підставу відмови у наданні погодження, відповідач посилається на розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 року № 610-р «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками», яким припинено надання погоджень на вилучення земельних лісових ділянок.
Таке рішення відповідача судова колегія вважає правомірним виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
За правилами ч. 3 ст. 124 вказаного Кодексу передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
Згідно вимог ч.ч. 1, 2, 6 ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. Розроблений проект відведення земельної ділянки погоджується з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, а також з відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду).
Таким чином, при підготовці проекту відведення земельної ділянки проводиться перевірка земельної ділянки, отримується погоджувальна документація, що і було зроблено позивачем.
Між тим, з метою недопущення фактів порушення інтересів держави і суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 року № 610-р зобов’язано Мінагрополітики, Міноборони, Держкомлісгосп та Держкомзем до законодавчого врегулювання питань запобігання зловживанням у цій сфері зупинити прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення.
Так, ст. 13 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, реалізація державної політики у галузі використання та охорони земель, розроблення і забезпечення виконання загальнодержавних програм використання та охорони земель, організація державного контролю за використанням і охороною земель та здійснення землеустрою, встановлення порядку проведення моніторингу земель та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Положеннями ч. 1 ст. 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» передбачено, що Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
Вказані приписи кореспондуються з нормами ст. 117 Конституції України, якими встановлено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Відповідно до п.п. 1, 2 Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19 грудня 2006 року № 548, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління) є територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України і входить до сфери його управління. Управління в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), забезпечення екологічної та у межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території. Управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, наказами Мінприроди, а також цим Положенням.
Таким чином, відповідач, як територіальний орган Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, зобов’язаний у своїй діяльності керуватися, зокрема, актами Кабінету Міністрів України.
Отже, враховуючи той факт, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 року № 610-р ніким не скасоване та не визнано нечинним, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області обґрунтовано відмовило СТ «Мамина вишня» у наданні погодження місця розташування земельної ділянки площею 6 га (ліси І групи) в довгострокову оренду на 49 років за рахунок земель ДП «Черкаське лісове господарство» в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району.
А тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно зі ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області – задовольнити частково.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2008 року – скасувати.
У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Я.Б. Глущенко
суддя А.Ю. Коротких
суддя Г.Г. Федорова
Повний текст постанови складенний 09 березня 2010 року.