Головуючий 1-ї інстанції – Христофоров А.Б. Суддя-доповідач апеляційної інстанції– Колеснік Г.А..
категорія 2.27
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
21 січня 2010 року
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колеснік Г.А.
суддів: Ястребової Л.В. , Ляшенка Д.В.
при секретарі судового засідання Васильєва О.О..
за участю:
позивач: не з’явився
від відповідача Виконавчого комітету Донецької міської ради:
від відповідача Донецької обласної державної адміністрації: Не прибув
Не прибув.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 16 вересня 2009 року
по адміністративній справі № 2а-2743/09/0570
за позовом ОСОБА_5
до
треті особи: Донецької обласної державної адміністрації
Виконавчого комітету Донецької міської ради
Виконавчого комітету Ворошиловської районної у м. Донецьку ради
Ворошиловської районної у м. Донецьку ради
Державна судова адміністрація України
Апеляційний суд Донецької області
Міністерство фінансів України
Державне казначейство України
про визнання бездіяльності протиправною та забезпечення благоустроєним житлом, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач , яка працює суддею апеляційного суду Донецької області, подала адміністративний позов до відповідачів про визнання бездіяльності протиправною щодо забезпечення благоустроєним житлом на підставі ст.. 44 Закону “ Про статус суддів” , мотивуючи тим , що відповідачами не виконані вимоги Закону щодо забезпечення судді житлом протягом шести місяців після обрання особи суддею. Вона у 2005 році обрана суддею апеляційного суду Донецької області , у 2005 році прийнята на облік в пільгову чергу за місцем роботи – в апеляційному суді Донецької області і до теперішнього часу не забезпечена житлом, живе у гуртожитку.
Просила визнати протиправною бездіяльність Донецької обласної державної адміністрації, виконавчого комітету Донецької міської ради , виконавчого комітету Ворошиловської районної в м. Донецьку ради щодо забезпечення житлом. Зобов,язати Донецьку обласну державну адміністрацію, виконавчий комітет Донецької міської ради , виконавчий комітет Ворошиловської районної у м. Донецьку ради в строк не пізніше трьох місяців надати благоустроєне безоплатне житло у вигляді окремої квартири в м. Донецьку та видати ордер на заселення жилої площі.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року відмовлено у задоволенні позову.
Суд першої інстанції виходив з того , що діючим законодавством не передбачено обов,язку обласної державної адміністрації та виконкому Донецької міської ради , Ворошиловської районної у м. Донецьку ради надавати житло судді в позачерговому порядку суддів.
Позивач – ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу на вказану постанову , просить її скасувати та ухвалити нову - про задоволення позову.
Скарга мотивована тим, що судом невірно зроблений висновок про те, що до компетенції вказаних відповідачів не віднесено забезпечення на пільгових умовах житлом суддів .Вона має статус судді і відповідно до Закону “ Про статус судді” має право на позачергове забезпечення житлом. ЇЇ право порушено і тому вона звернулась до суду за захистом свого права , передбаченого законом. Суд неправильно застосував норми матеріального права вважаючи , що до компетенції відповідачів не відноситься забезпечення житлом суддів. Відповідачі згідно законодавства мають статус суб.єктів владних повноважень, здійснюють управління нерухомим майном та іншими об.єктами , які належать до комунальної власності і тому вказані органи влади на місцях мають повноваження щодо забезпечення житлом.
У судове засідання апеляційного суду сторони не прибули ,про час розгляду апеляції повідомлені.
Колегія суддів апеляційного суду , заслухавши , доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Дійсно , згідно п.7 ст. 44 Закону України “ Про статус суддів ” не пізніш як через шість місяців після обрання суддя Конституційного Суду, Верховного Суду або вищого спеціалізованого суду , який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири або будинку Кабінетом Міністрів України , а суддя іншого суду – відповідними місцевими органами державної виконавчої влади за місцем знаходження суду.
Частиною 2 п.7 ст. 44 Закону України “ Про статус суддів” передбачено, у разі незабезпечення судді благоустроєним житлом у зазначені строки, суд за рахунок державного бюджету може придбати квартиру або будинок за ринковими цінами і передати їх у користування судді. Порядок фінансування судів для цієї мети а також порядок розрахунків з державним бюджетом органу державної виконавчої влади, який своєчасно не надав судді житло, визначається Кабінетом міністрів України.
В той же час , аналізуючи законодавство , регулююче правовий статус ,компетенцію та повноваження органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій , можна зробити висновок , що вони не наділені конкретними повноваженнями щодо забезпечення судів житлом.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Стаття 13 Закону передбачає, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань: 1) забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян; 2) соціально-економічного розвитку відповідних територій; 3) бюджету, фінансів та обліку; 4) управління майном, приватизації та підприємництва; 5) промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і зв’язку; 6) науки, освіти, культури, охорони здоров’я, фізкультури і спорту, сім’ї, жінок, молоді та неповнолітніх; 7) використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля; 8) зовнішньоекономічної діяльності; 9) оборонної роботи та мобілізаційної підготовки; 10) соціального захисту, зайнятості населення, праці та заробітної плати. Місцеві державні адміністрації вирішують й інші питання, віднесені законами до їх повноважень.
Як встановлено статтею 30 Закону України “ Про місцеве самоврядування” виконавчі органи місцевих рад у сфері житлово-комунального господарства мають як власні (самоврядні) повноваження так і делеговані повноваження , до яких належить облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, розподіл та надання житла, що належить до комунальної власності.
З матеріалів справи вбачається , що позивачка перебуває на квартирному обліку з 12.07.2006 року у апеляційному суді Донецької області, зареєстрована у АДРЕСА_1 у гуртожитку , має квартиру у АДРЕСА_2 ,житла у м. Донецьку не має, на обліку у виконкомах місцевої або районної рад не перебувала.
Відповідно до п.37 Правил обліку громадян , які потребують поліпшення житлових умов і надання їм приміщень , затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 року № 470 передбачено , що жилі приміщення надаються вказаним особам за місцем перебування їх на квартирному обліку.
За відповідним списком працівників апеляційного суду Донецької області станом позивачка числиться як особа , яка має право на позачергове забезпечення житлом під номером 11.
Згідно ст. 11 Закону України “ Про місцеве самоврядування в Україні ” виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи , управління та інші створені радами виконавчі органи.
Рішенням міської ради від 30.05.2006 року виконкомам районних рад міста делеговані повноваження щодо здійснення обліку громадян , надання житла , яке перебуває у комунальній власності особам , які перебувають на обліку у даній районній раді. Позивач на такому обліку не перебувала і комунальне житло у районній раді відсутнє.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи , місцевого самоврядування їх посадові особи зобов’язані діяти в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та Законами України.
З огляду на завдання адміністративного судочинства у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, передбаченого ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суди при розгляді вказаних справ перевіряють, чи прийняті вони на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливої дискримінації, пропорційно , зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо недоведеності обов’язку забезпечити позачерговим житлом позивача безпосередньо вказаних відповідачів.
У відповідності з Законом України “ Про судоустрій України “ та Положенням про Державну судову адміністрацію України , затвердженим Указом Президента України від 3.03.2003 року, Державна судова адміністрація , яка залучена до справи у якості третьої особи, здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів та працівників апарату судів, вживає заходів щодо забезпечення суддів благоустроєним житлом .
Питання щодо забезпечення суддів апеляційних судів житлом спеціально регулюється Порядком забезпечення житлом суддів апеляційних та місцевих судів України, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 707 від 3 серпня 2005 року, яким встановлено, що суддя, щодо якого прийнято рішення про взяття на облік для забезпечення житлом, письмово повідомляє про це місцевий орган виконавчої влади. Копія рішення місцевого органу виконавчої влади про надання судді житла надсилається Державній судовій адміністрації для ведення обліку.
У разі коли місцевий орган виконавчої влади у шестимісячний строк не забезпечив житлом суддю, який потребує поліпшення житлових умов , суд на підставі його заяви , за погодженням з Державною судовою адміністрацією , може прийняти рішення про надання житла за рахунок коштів державного бюджету та передачу його у користування судді. Придбання житла здійснюється згідно з вимогами Закону України “ Про закупівлю товарі, робіт та послуг за державні кошти”.
Пунктом 8 вказаного Порядку також передбачено , що розрахунок вартості житла проводиться територіальними управліннями Державної судової адміністрації /стосовно суддів місцевих судів / або судом виходячи з розміру житла, визначеного згідно пунктом 3 цього Порядку, вартості 1 кв. м. його загальної площі, яка не може перевищувати більш як на 25% опосередковану вартість будівництва житла за даними Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства у відповідному регіоні на час його придбання..
Розрахунок вартості житла погоджується з Державною судовою адміністрацією.
Згідно п. 9 Порядку для забезпечення суддів апеляційних судів благоустроєним житлом Державна судова адміністрація веде контрольні списки суддів , які потребують поліпшення житлових умов , та суддів , які забезпечені житлом, і вносять місцевим органам виконавчої влади пропозиції щодо забезпечення суддів житлом.
З матеріалів справи не вбачається , що відносно позивачки був дотриманий вказаний Порядок вирішення питання про виділення житла позивачці.
Слід визнати , що державою дійсно не забезпечується виконання однієї з гарантій незалежності судді – створення належних умов життя , в тому числі , закріпленого ст. 44 Закону “Про статус суддів “ обов.язку забезпечити суддю, який потребує поліпшення житлових умов, житлом протягом 6 місяців після обрання суддею відповідного суду .
В той же час спосіб , який позивач вибрала для захисту такого свого права , не відповідає встановленому діючим законодавством порядку вирішення питання про забезпечення судді житлом , і при встановлених судом обставинах , правових підстав покладати зобов,язання вказаних в позові відповідачів виконати такий обов.язок , не було .
Таким чином ,колегія суддів апеляційного суду вважає, що постанова суду першої інстанції по суті прийнята з дотриманням норм матеріального права і тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню а постанова суду першої інстанції –не підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 198, 200 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Донецького окружного адміністративного суду 16 вересня 2009 року – залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року про відмову у позові ОСОБА_5 до Донецької обласної державної адміністрації, виконавчого комітету Донецької міської ради, виконавчого комітету Ворошиловської районної у м. Донецьку ради, Ворошиловської районної у м. Донецьку ради, треті особи: Державна судова адміністрація України, Апеляційний суд Донецької області, Міністерство фінансів України, Державне казначейство України про визнання бездіяльності протиправною та забезпечення благоустроєним житлом – залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після .
Колегія суддів: Г.А.Колеснік Л.В.Ястребова Д.В. Ляшенко
Копія вірна
Суддя: Г.А. Колеснік