ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2010 року справа № 2а-119/08
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – Поплавського В.Ю.,
суддів – Уханенка С.А., Сафронової С.В.,
при секретарі судового засідання – Литовченко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Тернівської міської ради Дніпропетровської області на постанову Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Тернівської міської ради Дніпропетровської області ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
в с т а н о в и л а :
В жовтні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Тернівської міської ради Дніпропетровської області та просила суд визнати неправомірною відмову відповідача у проведенні перерахунку та виплати сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з квітня 2007 року по грудень 2007 року. Стягнути з відповідача недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з квітня 2007 року по грудень 2007 року в сумі 2991,90 грн.
Постановою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2008 року позовні вимоги були задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо нарахування, призначення та виплати позивачу державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. Стягнуто з відповідача на користь позивача недоплачену суму державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно в розмірі 1903,71 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач має сина – ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку у відповідача та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Задовольняючи позовні вимоги за період з 09 липня 2007 року по 19 жовтня 2007 року, суд першої інстанції не надав належної оцінки запереченням відповідача щодо застосування положень ст.ст. 99, 100 КАС України до даних правовідносин.
Колегія суддів вважає, що слід було застосувати положення ч.2 ст. 99 КАС України якою визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
В запереченнях на позовну заяву відповідач вказував на те, що позивачем було пропущено строк звернення до суду, та просив на цій підставі відмовити в задоволенні позову.
Позивач звернулась до суду з позовом 20 жовтня 2008 року, тобто більше ніж за рік після того як вона повинна була дізнатись про порушення своїх прав, підстав поважності пропуску строку звернення до суду позивачем не наведено, та не ставилось питання про визнання поважною причини пропуску строку.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги за період з 09 липня 2007 року по 19 жовтня 2007 року задоволенню не підлягають, а тому в задоволенні позовних вимог за цей період необхідно відмовити за пропуском строку.
Що стосується позовних вимог за період з 20 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року, колегія суддів приходить до висновку, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Законом України “Про державний бюджет України на 2007 рік” було встановлено наступне:
- абзац 3 частини 2 ст. 56 Закону: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідач проводив виплати відповідно до вищезазначеного порядку та розмірів.
Проте, рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення абзацу третього частини другої статті 56, та п. 14 ст. 71 втратили чинність, як такі, що визнані неконституційним. Це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, при розрахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку слід керуватися ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” з урахуванням рішення Конституційного суду України № 6-рп/2007– з 09.07.2007 року.
Проте відповідач рішення Конституційного суду України не виконував, що й стало причиною звернення позивача до суду за захистом порушених прав.
Статтею 62 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років з 01 квітня 2007 року у розмірі 463,00 грн., з 01 жовтня 2007 року у розмірі 470,00 грн.
Недоплачена сума допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік становить:
за жовтень: (470,00 –130,64) : 31 х 12 дн. = 131,36 грн.,
за листопад: (470,00 –140,05) = 329,95 грн.,
за грудень : (470,00 –144,10) = 325,90 грн.,
а всього : 787,21 грн.
Таким чином, загальна недоплачена позивачу сума допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік становить 787,21 грн., яка підлягає нарахуванню та виплаті на користь позивача.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанову суду слід скасувати в частині, визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування, призначення та виплати позивачу державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 19 жовтня 2007 року стягнення з відповідача на користь позивача недоотриманої щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період 09 липня 2007 року по 19 жовтня 2007 року включно.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Тернівської міської ради Дніпропетровської області – задовольнити частково.
Постанову Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2008 року в частині визнання протиправними дій Управління праці та соціального захисту населення Тернівської міської ради Дніпропетровської області щодо нарахування, призначення та виплати ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 19 жовтня 2007 року, стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Тернівської міської ради Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 недоплаченої суми державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 19 жовтня 2007 року – скасувати відмовивши в задоволенні цієї частини позовних вимог.
Викласти абзац третій резолютивної частини постанови Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2008 року викласти в наступній редакції:
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Тернівської міської ради Дніпропетровської області нарахувати на користь ОСОБА_1 щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачену ч. 1 ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” за період з 02 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 787 (сімсот вісімдесят сім) грн. 21 коп. та забезпечити виплату цих коштів.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців у відповідності до ст. 325 ЦПК України.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Судді: С.А. Уханенко
С.В. Сафронова