ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2010 р. справа № 2а-112/09/0424
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Уханенка С.А.
суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.
при секретарі: Литовченко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Марганецької міської ради на постанову Марганецького районного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2009 р. по справі № 2а-112/09 за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Марганецької міської ради, про зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2008 року позивачка звернулась до суду з позовом та просила визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування, призначення та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у період з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. Стягнути з відповідача недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 1982,60 грн..
Постановою Марганецького районного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2009 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача щодо нарахування, призначення та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у період з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. Зобов’язано відповідно до ст.. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Зобов’язано відповідача призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до ст.. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Не погодившись з постановою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачка ІНФОРМАЦІЯ_1 народила доньку ОСОБА_2 (а.с.5) у зв'язку з чим знаходиться на обліку у відповідача та отримує від нього виплати допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку.
Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції посилається на ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Такий висновок суду є безпідставним оскільки матеріали справи не містять відомостей щодо стану позивачки як застрахованої особи , а тому спірні правовідносини регулюються Законом України «Про державну допомогу сім`ям дітьми»
Так, відповідно до ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Законом України “Про державний бюджет України на 2007 рік”було встановлено наступне:
- абзац 3 частини 2 ст. 56 Закону: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідач проводив відповідні виплати до вищезазначеного порядку та розмірів.
Проте, рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення абзацу третього частини другої статті 56, та п. 14 ст. 71 втратили чинність, як такі, що визнані неконституційним. Це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, при розрахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку слід керуватися ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” з урахуванням рішення Конституційного суду України № 6-рп/2007 –з 09.07.2007 року.
Задовольняючи позовні вимоги в частині недоплати суми за 2007 рік, суд першої інстанції не вірно застосував норми процесуального права.
Так, відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач просив застосувати наслідки пропуску строку позивачем до суду.
Суд першої інстанції зазначаючи про поважність пропуску строку звернення до суду не взяв до уваги відсутність заяви позивача щодо наявності поважних причин пропуску строку, а визначив їх за власним розсудом.
Тому колегія суддів приходить до висновку про застосування положень ст. 100 КАС України та вважає за необхідне відмовити в задоволені позовних вимог за період з 09.07.2007 року по 30.11.2007 року, оскільки позивачка звернулася до суду в грудні 2008 року.
Статтею 62 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років вставлений з 01 жовтня 2007 року у розмірі 470,00 грн.
Враховуючи, що позивач звернувся до суду в грудні 2008 року, то її вимоги підлягають задоволенню з грудень 2007 року з наступного розрахунку: грудень: 470 –144,10 =325,9 грн.
Щодо вимог позивача про доплату за 2008 рік, суд першої інстанції вірно відмовив позивачу в цій частині.
Так, як відповідно до положень п. 23 пп. 7 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”стаття 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” була викладена в наступній редакції: “допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 28/2008 (№ 10-рп/2008) положення п. 23 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2008 рік не визнавалися неконституційними, що свідчить про їх чинність та про правомірність дій відповідача щодо нарахування і виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі по 130 грн. щомісячно з січня 2008 року. Тому суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог в цій частині.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції, в частині стягнення з відповідача суму недоотриманої щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 30.11.2007 року
У зв`язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо юрисдикції справ, пов`язаних із соціальними виплатами», який набрав чинності 10 березня 2010 року усі справи які пов`язані з призначенням, перерахунком, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат,соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним сціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг , допомоги, захисту, пільг, речогвого майна, пайків або грошової компенсації розглядаються у порядку цивільного судочинства. Згідно перехідних положень даного Закону адміністративні суди завершують розгляд справ данної категорії , провадження по яких відкрито. Тому судом касаційної інстанції є Верховний суд України, до якого і може бути здійснено оскарження рішення суду апеляційної інстанції
Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, .п.4 ч.1 ст. 202,ст. 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Марганецької міської ради – задовольнити частково.
Постанову Марганецького районного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2009 року – скасувати в частині задоволених вимог.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльні управління праці та соціального захисту населення Марганецької міської ради Дніпропетровської області щодо не здійснення перерахунку та невиплати в повному обсязі ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» за період з 01.12.2007 року по 31.12.2007 року.
Зобов`язати управління праці та соціального захисту населення Марганецької міської ради Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.12.2007 року по 31.12.2007 року, включно в розмірі 325,9 грн.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання чинності.
Головуючий: С.А. Уханенко
Судді: В.Ю Поплавський
С.В. Сафронова