Судове рішення 22-а-39916/08 від 21.09.2010

Судове рішення #8419852

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-39916/08 Головуючий у 1 інстанції Охрімчук І.Г.

Суддя-доповідач Федорова Г.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2010 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді

суддів

при секретарі Федорової Г.Г.,

Глущенко Я.Б., Заяць В.С.

Скирді Б.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Олевського районного суду Житомирської області від 26 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Виконавчого комітету Олевської міської ради Житомирської області, за участю третьої особи: ОСОБА_6 про скасування рішення виконкому про встановлення опіки над майном фізичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2006 року ОСОБА_5 (далі – позивач) звернулася до Олевського районного суду Житомирської області із позовом до Виконавчого комітету Олевської міської ради Житомирської області (далі – відповідач, виконком Олевської міськради ), в якому просила визнати нечинним та скасувати рішення виконкому Олевської міськради № 34 від 13.06.2006 року «Про встановлення опіки над майном померлої ОСОБА_7.», в частині призначення ОСОБА_6 піклувальником над майном померлої ОСОБА_7.

Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 26 грудня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернулася з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з’ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв’язку з чим просить скасувати постанову Олевського районного суду Житомирської області від 26 грудня 2006 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити її позов в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, постанова суду першої інстанції – скасуванню, а провадження у справі закриттю , виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку, а провадження у справі закривається з підстав, встановлених ст. 157 КАС України.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням виконкому Олевської міськради Житомирської області № 34 від 13 червня 2006 року ОСОБА_6 було призначено піклувальником над майном померлої ОСОБА_7 (АДРЕСА_1), яке належало останній на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до свідоцтва про право на житло від 26 грудня 1994 року, іншим співвласником зазначеної квартири є брат померлої ОСОБА_7 - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, якого в судовому порядку 04 березня 2005 року було визнано недієздатним. Згідно рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 04 жовтня 2005 року позивач була призначена опікуном над недієздатним ОСОБА_8

Підставою для прийняття вказаного рішення стала заява ОСОБА_6, яка діє від імені та в інтересах громадянки США ОСОБА_9, з проханням призначити її опікуном майна померлої ОСОБА_7 та ОСОБА_8, який в той час знаходився на психіатричному лікуванні.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ст. 17 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесено, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб’єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. 3 КАС України). Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державних влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (цих осіб), відповідно прийнятих чи вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Як вбачається з матеріалів вказаної справи, предметом даного спору є нерухоме майно (АДРЕСА_1), яке на праві спільної сумісної власності належить недієздатному ОСОБА_8 та перебувало у співвласності померлої ОСОБА_7. Спірним рішення відповідача над вказаним майном було призначено піклувальника, яким стала ОСОБА_6.

Згідно ст. 74 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, має нерухоме або рухоме майно або має майнові інтереси, за виникнення необхідності здійснювати управління майном, яке належить підопічній особі, органом опіки та піклування або судом може бути призначений опікун над майном.

У випадку, якщо підопічний є власником нерухомого майна або майна, яке потребує постійного управління, опікун може з дозволу органу опіки та піклування управляти цим майном або передати його за договором в управління іншій особі (ч.4 ст. 72 ЦК України).

Питання про опіку над майном вирішується органом опіки та піклування за місцезнаходженням цього майна. У тому випадку коли з приводу призначення опікуна над майном виникає спір, це питання вирішується в судовому порядку.

Згідно статті 15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

На думку колегії суддів, в даній справі відсутній публічно-правовий спір, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту її прав, свобод та інтересів у cфері публічно-правових відносин від порушень збоку органів державної влади, а пов’язанні з отриманням дозволу на реалізацію визначеного законом права щодо управління (розпорядження) спадковим майном та майном, що перебуває у власності недієздатної фізичної особи.

Тобто в даному випадку існує спір про право, що в свою чергу унеможливлює його розгляд в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки порушення провадження у справі та її розгляд помилково здійснено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, то постановлене у справі судове рішення, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 198 та ч. 1 ст. 203 КАС України, підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Керуючись ст.ст. п.1 ч.1 ст. 157, 160, 198, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Олевського районного суду Житомирської області від 26 грудня 2006 року – задовольнити частково .

Постанову Олевського районного суду Житомирської області від 26 грудня 2006 року – скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до Виконавчого комітету Олевської міської ради Житомирської області, за участю третьої особи: ОСОБА_6 про скасування рішення виконкому про встановлення опіки над майном фізичної особи – закрити.

Матеріали справи повернути до Олевського районного суду Житомирської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

суддя

Г.Г. Федорова

Я.Б. Глущенко

В.С. Заяць

Повний текст ухвали складено та підписано - 22.02.2010 р.