Судове рішення 22-а-5295/09 від 21.09.2010

Судове рішення #8419938

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-5295/09

№ 2-а-544/08 Головуючий у 1 інстанції Кафтанов В.В.

Суддя-доповідач Федорова Г.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2010 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді

суддів

при секретарі

за участю: Федорової Г.Г.,

Коротких А.Ю., Ситникова О.Ф.,

Скирді Б.К.

позивача - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 23 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Київської області про скасування рішення органу місцевого самоврядування, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2008 року ОСОБА_5 (далі – позивач) звернувся до Ірпінського міського суду Київської області із позовом до Виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Київської області (далі – відповідач), в якому просив скасувати рішення Коцюбинської селищної ради від 25 грудня 2007 року № 265 «Про відмову в наданні дозволу на будівництво другого боксу гаража громадянину ОСОБА_5.», за яким йому було відмовлено у наданні дозволу на будівництво другого гаража зблокованого з існуючим на орендованій ним земельній ділянці по АДРЕСА_1 по вказаній вулиці.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 23 грудня 2008 року в задоволенні позову ОСОБА_5, відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з’ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв’язку з чим просить скасувати постанову Ірпінського міського суду Київської області від 23 грудня 2008 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Коцюбинської селищної ради Київської області XVIII сесії V скликання від 13 липня 2004 року № 5/1, позивачу було надано дозвіл на виготовлення технічної документації по оформленню договору оренди земельної ділянки площею 90,0 кв.м. для будівництва на ній індивідуального гаражу розміром 6,0x4 по вул. Пономарьова в смт Коцюбинське Київської області терміном на 25 років. Вказане рішення було прийняте на підставі поданої позивачем заяви про виділення йому земельної ділянки розміром 9,0х10,0 для будівництва індивідуального гаража.

Згідно рішення Коцюбинської селищної ради Київської області від 14.07.2005 року № 3/24, позивачу було затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду земельно ділянки та надано йому в оренду земельну ділянку площею 0,0084 га для будівництва індивідуального гаража терміном на 5 років.

Після укладення позивачем договору оренди земельної ділянки, перенесення її меж в натурі та отримання висновку головного архітектора м. Ірпеня Київської області, ним було збудовано гараж площею 30,8 кв.м. розміром 6,35 x 4,84 та оформлено на нього в Ірпінському БТІ Київської області технічний паспорт.

За результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на будівництво другого гаража, виконкомом Коцюбинської селищної ради Київської області було прийнято рішення від 23.05.2006 року № 52/14, за яким ОСОБА_5 було відмовлено у наданні дозволу на будівництво другого гаража на земельній ділянці по вул. Пономарьова в смт Коцюбинське та зобов’язано його в місячний термін демонтувати залізобетонні блоки та благоустроїти прилеглу земельну ділянку.

Підставою для цього стала колективна заява мешканців будинку № 28 по вул. Пономарьова, адресована виконкому Коцюбинської селищної ради, в якій викладені факти самовільного будівництва позивачем другого гаража (без наявності в нього відповідного дозволу на проведення вказаного будівництва) та невиконання ним припису по вивільненню місця дитячого майданчику від залізобетонних блоків.

За результатом розгляду клопотання позивача про вилучення частини земельної ділянки, що знаходиться у його користуванні згідно договору оренди землі № 77 від 05.08.2005 року, Коцюбинською селищною радою Київської області на ХV сесії V cкликання було прийнято рішення від 20.09.2007 року № 409/15-5 про вилучення у позивача частини орендованої ним земельної ділянки площею 0,0021 га, із залишенням йому в користування земельної ділянки площею 0,0063 га для обслуговування збудованого ним гаража по вул. Пономарьова в смт Коцюбинське Київської області.

У відповідності до заяви позивача про надання йому дозволу на будівництво другого боксу гаража на орендованій ним земельній ділянці, виконавчим комітетом Коцюбинської селищної ради Київської області було прийнято рішення від 25.12.2007 року № 265, за яким позивачу було відмовлено в наданні дозволу на будівництво другого гаража зблокованого з існуючим на орендованій ним земельній ділянці, у зв’язку з відсутність на це згоди мешканців АДРЕСА_1.

Позивач не погоджується з рішенням відповідача, за яким йому було відмовлено у наданні дозволу на будівництво другого гаража, посилаючись на те, що воно не мітить посилання на нормативний документ, який підтверджує наявність факту будівництва гаража на прибудинковій території та не містить посилання на проект поділу мікрорайону.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, судова колегія зважає на наступне.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ч.1,2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV, особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання).

Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій, регулюються Законом України «Про планування і забудову територій» від 20 квітня 2000 року № 1699-III (далі по тексту – Закон № 1699-III).

Згідно ст. 3 цього Закону № 1699-III (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), планування та забудова окремих земельних ділянок, що належать на праві власності чи праві користування, здійснюється їх власниками чи користувачами у встановленому законодавством порядку.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань забудови та іншого використання територій, вибору, вилучення (викупу) і надання земельних ділянок для містобудівних потреб приймаються в межах, визначених законом, відповідно до містобудівної документації за погодженням з спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури. Рішення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з питань забудови та іншого використання територій, прийняті в межах повноважень, визначених законом, є обов'язковими для суб'єктів містобудування.

Згідно з підпунктами 3, 6 пункту "б" частини 1 статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, зупинення у передбачених законом випадках будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації та проектів окремих об'єктів, вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування, а згідно з підпунктом 4 пункту "а" частини 1 статті 38 цього Закону - звернення до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальної громади, а також повноваження органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно ч.5 ст. 23 Закону № 1699-III (в редакції до 03.02.2009 року) , планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків і споруд власниками або користувачами здійснюється з урахуванням інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будинків і споруд.

Беручи до уваги те, що позивачу як ліквідатору ІІ категорії ЧАЕС у відповідності до вимог ст. 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було надано в оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 0,0084 га для будівництва індивідуальних гаражів, судова колегія приходить до висновку про відсутність у позивача правових підстав для будівництва ним другого гаража, зблокованого з існуючим на орендованій земельній ділянці, розмір якої був зменшений відповідно до його заяви.

Крім цього, ним самовільно було розпочато будівництво другого гаража без згоди мешканців прилеглої території АДРЕСА_1.

З підстав вищенаведених норм діючого законодавства та обставин вказаної справи, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не було надано належні докази на підтвердження своїх доводів, а відтак заявлені ним вимоги є такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Апелянтом не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 23 грудня 2008 року - залишити без задоволення .

Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 23 грудня 2008 року – залишити без змін.

Матеріали справи повернути до Ірпінського міського суду Київської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

суддя

Г.Г. Федорова

А.Ю. Коротких

О.Ф. Ситников

Повний текст ухвали складено та підписано - 01.03.2010 р.