Судове рішення 22-а-4556/09 від 21.09.2010

Судове рішення #8420374

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-4556/09

№ 9/437 (2а-6134/08) Головуючий у 1 інстанції Кротюк О.В.

Суддя-доповідач Федорова Г.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2010 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді

суддів

при секретарі

за участю: Федорової Г.Г.,

Коротких А.Ю., Ситникова О.Ф.,

Демченко Т.І.

представника позивача – Куріленко Н.Є.,

представника відповідача – Василевської А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтекс» та Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2008 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтекс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Алтекс» (далі – позивач, ТОВ «Алтекс») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі – відповідач, ДПІ у Печерському районі м. Києва), в якому з урахуванням поданих ним уточнень, просило визнати нечинними рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004272220/0 від 17.10.2007 року та № 0004262220/0 від 17.10.2007 року, першу податкову вимогу № 1/10152 від 19.11.2007 року, другу податкову вимогу № 2/8324 від 25.02.2008 року та рішення відповідача № 1325/2 від 24.06.2008 року про стягнення коштів та продаж інших активів.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем було пропущено строк застосування штрафних (фінансових) санкцій. Крім того, позивач зазначає, що відповідач не наділений компетенцією вчиняти дії по застосуванню штрафних (фінансових) санкцій

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2008 року позовні вимоги ТОВ «Алтекс» задоволено частково.

Визнано нечинним рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004272220/0 від 17.10.2007 року в частині суми 4 581,00 грн.

Визнано нечинною першу податкову вимогу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 1/10152 від 19.11.2007 року.

Визнано нечинною другу податкову вимогу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 2/8324 від 25.02.2008 року.

Визнано нечинним рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 1325/2 від 24.06.2008 року про стягнення коштів та продаж інших активів.

В іншій частині позову відмовлено.

Позивач та відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернулися з апеляційними скаргами, в яких зазначають, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з’ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв’язку з чим просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2008 року та прийняти нове рішення, яким позивач просить задовольнити його вимоги в повному обсязі, а відповідач просить повністю відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 26.09.2007 року по 04.10.2007 рік працівниками ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Алтекс» з питань дотримання вимог валютного законодавства України згідно інформації АКБ Донецької філії ВАТ «Автокразбанк» від 04.12.2006 р. № 3250, від 07.03.2007 року № 525 та від 03.05.2007 року № 932, АБ «Банк Регіонального Розвитку» від 04.04.2007 року № 15/975 по контрактам від 07.12.2005 року № 12/2005, від 12.11.2006 року № 20061112, від 26.10.2006 року № 6/26.10.2006 та від 31.10.2006 року № 44.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем:

- вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»по контракту № 12/20 05 р. від 07.12.2005 р. з ТОВ «Ветзооагро», Молдова;

- вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»по контракту № 20061112 від 12.11.2006 р. з фірмою Dachuan Machines Co LTD», Китай;

- п. 1 ст. 9 Декрету КМУ № 15/93 від 19.02.1993 р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» в ході перевірки імпортного контракту № 20061112 від 12.11.2006 p.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт № 336/22-216/31112822 від 04.10.2007 року, на підставі якого відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004262220/0 від 17.10.2007 р., за яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8 762,00 грн. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004272220/0 від 17.10.2007 р. за яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 грн.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Статтею 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.90 №509 – ХІІ (надалі – Закон №509-ХІІ) встановлено, що завданням органів державної податкової служби України є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Положенням статті 4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.04 №185/94-ВР (надалі – Закон №185/94) передбачено, що державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Відповідно до п.5 ч.6 ст.11-1 Закону №509-ХІІ, у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту, податкова служба має право провести позапланову документальну перевірку.

Згідно інформації АКБ Донецької філії ВАТ «Автокразбанк» від 04.12.06р. №3250, від 07.03.07р. №525, від 03.05.07 №932, АБ «Банк Регіонального Розвитку» від 04.04.07р. №15/975 по контрактам від 07.12.05р. №12/2005 та від 12.11.06р. №20061112, від 26.10.06р. №6/26.10.2006 та від 31.10.06 №44, у відповідача було достатньо підстав для проведення виїзної позапланової перевірки фінансово - господарської діяльності TOB «Алтекс» з питань дотримання вимог діючого валютного законодавства. Тобто позиція позивача в даному випадку є необґрунтованою, оскільки комплексна перевірка не здійснювалась, а перевірялися окремі питання за поданням контрагентів (банків).

Крім того, незважаючи на деякий аспект колізійності нормативних актів щодо компетенції державної податкової служби у сфері ЗЕД, питання щодо правомірності проведення таких перевірок та стягнення пені підтверджується судовою практикою, роз’ясненнями ДПА та Міністерства юстиції України.

Відповідно до статті 1 Закону №185/94, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Положенням статті 2 Закону №185/94 передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Встановлені контролюючим органом порушення позивачем вимог діючого законодавства України не заперечуються, за винятком розрахунків по Контракту № 20061112 від 15.01.2007 року (Додаткова угода до нього від 15.01.2007 року), у відповідності до якого кошти у сумі 3 600,00 дол. США було сплачено TOB «Алтекс» на рахунок свого контрагента за отримані консультаційні послуги, що призвело до неправильного застосування відповідачем норм чинного законодавства України та як результат застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності врахування наявності Контракту № 20061112 від 15.01.2007 року і додаткової угоди до нього від 15.01.2007 року. Крім того, важливим аргументом в спірних правовідносинах є виконання даної угоди двома сторонами. В рахунок оплати зазначених послуг сторони дійшли згоди врахувати платіж по платіжному дорученню № 1 в розмірі 3 600,00 доларів США (випливає з вищезазначеної додаткової угоди до Контракту). Надання послуг підтверджується підписаним актом прийнятих консультаційних послуг від 31. 01.2007 року. Ці документальні докази приймаються до уваги колегією суддів, оскільки не доведено їх фіктивність чи невідповідність чинному законодавству України і вони підлягають обов’язковому відображенню в господарських операціях позивача. Зазначена операція належним чином проведена і оформлена в бухгалтерському обліку TOB «Алтекс», про що свідчать відповідні документи, що були долучені до матеріалів вказаної справи (оборотно-сальдова відомість по рахунку 632; картка рахунку 632 та ін.).

Твердження відповідача щодо несвоєчасного подання (неподання) цих документів під час перевірки не може впливати на об’єктивність встановлення факту порушень здійснення операції зовнішньоекономічної діяльності. Невідповідність призначення платежу в платіжному дорученні суттєво не може вплинути на обставини справи, оскільки законодавством не заборонено змінювати таке призначення або звертатися з листом до контрагента без втручання банку.

Тому суд першої інстанції вірно дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в частині визнання нечинним рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва №0004262220/0 від 17.10.2007р. в частині суми 4 581,00 грн. У зв’язку з цим, правомірним є визнання нечинним першої податкової вимоги ДПІ у Печерському районі м. Києва №1/10152 від 19.11.2007р., другої податкової вимоги №2/8324 від 25.02.2008р. та рішення №1325/2 від 24.06.2008р. про стягнення коштів та продаж інших активів.

Разом з тим, порушення позивачем ст. 1 Закону №185/94 по контракту № 12/20 05 р. від 07.12.2005 р. з ТОВ «Ветзооагро», Молдова (факт не оспорюється) тягне порушення вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна.

Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93 установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

Відповідно до статті 9 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Положення про валютний контроль, затверджено постановою Правління Національного банку України від 8 лютого 2000 р. N 49 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 квітня 2000 р. за № 209/4430. Дане Положення визначає основні засади здійснення Національним банком України функцій головного органу валютного контролю згідно з повноваженнями, наданими йому за статтями 7, 44 Закону України "Про Національний банк України" та статтями 13, 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"

Відповідно до пункту 2.7 Положення про валютний контроль, невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність:

• - порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період;

• - порушення порядку декларування - накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України.

Таким чином, рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва №0004272220/0, в якому податковий орган застосував до TOB «Алтекс» суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170,00 грн., слід визнати обґрунтованим та правомірним.

Що стосується посилань позивача на неправомірність застосування штрафних (фінансових) санкції у зв’язку з пропуском строків, визначених ст. 250 Господарського Кодексу України, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до ст.250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що момент виявлення порушення в даному випадку співпадає з датою складання акту перевірки, адже подання інформації банками означає не наявність порушення, а лише необхідність перевірки даних.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Апелянтами не було надано доказів на підтвердження заявлених ними вимог, а тому доводи апеляційних скарг спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтекс» та Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2008 року – залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2008 року – залишити без змін.

Матеріали справи повернути до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяці після набрання законної сили.

Головуючий суддя

суддя

Г.Г. Федорова

А.Ю. Коротких

О.Ф. Ситников

Повний текст ухвали складено та підписано - 09.03.10р.