У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2010 року справа №2а-1166/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – судді Семененка Я.В.
суддів - Дадим Ю.М., Божко Л.А.
при секретарі судового засідання – Мациборко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від 20 жовтня 2009 року у справі № 2а-1166/09 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Кіровської районної ради у м.Кіровограді про визнання протиправним та скасування рішення,-
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Кіровської районної ради м.Кіровограда від 07 лютого 1979 року №107 «Про самовільне будівництво в домоволодінні по АДРЕСА_1». В обґрунтуванні заявлених вимог посилався на те, що вказаним рішенням залишено в користуванні гр..гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 самовільно побудований житловий будинок по АДРЕСА_1. Позивач зазначав, що при прийнятті оскарженого рішення відповідачем не враховано, що на підставі свідоцтва про право власності від 17 грудня 1962 року домоволодіння по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на праві особистої власності, у зв’язку з чим відповідач безпідставно прийняв рішення про залишенні в користуванні житлового будинку і за ОСОБА_3 В теперішній час у Кіровському районному суді м.Кіровограда розглядається цивільний спір за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності та розподіл спадкового майна, яке складається з домоволодіння по АДРЕСА_1. Вказане оскаржене рішення перешкоджає правильному вирішенню справи про розподіл спадкового майна. З цих підстав позивач просив його позов задовольнити.
Постановою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 20 жовтня 2009 року у задоволенні позову відмовлено з підстав пропуску річного строку звернення до суду, який встановлено ст..99 КАС України.
Не погодившись із вказаною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з’ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами суд першої інстанції виходив з того, що даний спір є справою адміністративної юрисдикції.
Проте, з таким висновком суду погодитися не можливо з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тобто, вказана норма права передбачає два критерії для відмежування справ адміністративної юрисдикції від справ іншої юрисдикції і це є: суб’єктний та предметний склад.
Предметний склад обумовлений тим, що справа адміністративної юрисдикції повинна містити в собі публічно-правовий спір.
Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є характер спірних правовідносин.
З позовних вимог, які є предметом позову, не вбачається, що між сторонами існує публічно-правовий спір, спірні правовідносини виникли з приводу спору про право, а саме про право позивача на домоволодіння, відносно якого, відповідачем прийнято оскаржене рішення.
Наявність спору про цивільне право унеможливлює розгляд спірних правовідносин в порядку адміністративного судочинства.
Суд адміністративної юрисдикції, при розгляді адміністративного позову, не може дати правову оцінку наявності чи відсутності у особи цивільного права, в даному випадку права спадкодавця та його спадкоємців на домоволодіння, оскільки це пов»язно з встановленням певних фактів, що мають юридичне значення. Між тим встановлення таких фактів та визнання права має значення для вирішення питання про порушення такого права і відповідно оцінки правомірності прийнятого рішення відповідачем.
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Отже, спірні правовідносини, які склалися між сторонами мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства відповідно до ч.1 ст. 15 ЦПК України.
За таких обставин розгляд справи судом першої інстанції на підставі норм КАС України суперечить ч.1 ст.17 цього Кодексу, якою передбачені межі компетенції адміністративних судів.
Частиною 1 ст.203 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених ст.ст. 155, 157 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
За встановлених обставин, колегія суддів вважає за необхідне, постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.157, 160, 198, 203, 205, 206 КАС України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від 20 жовтня 2009 року у справі № 2-а-1166/09 скасувати, а провадження в адміністративній справі закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.
(Повний текст ухвали виготовлено 16.03.2010р.)
Головуючий Я.В. Семененко
Судді Ю.М. Дадим
Л.А. Божко