ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2010 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого-судді – Семененка Я.В.
суддів – Дадим Ю.М. , Руденко М.А.
при секретарі – Резнікові Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Агрінол»
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2009 року у справі №2а-2188/09/0870 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Агрінол» до Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Агрінол» звернулося до суду з позовом в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції №0000112320/0 від 20.03.2009р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2008 року в сумі 715 644,00грн. В обґрунтуванні заявлених вимог посилались на те, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення став акт «про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ НВП «Агрінол» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок згідно податкової декларації за жовтень 2008 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалась в період з 01.09.2008р. по 30.09.2008р. Згідно названого акту ТОВ НВП «Агрінол» порушено вимоги п.1.8, п.1.3 ст.1, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року на суму 715644грн. В акті, зокрема, зроблено висновок про те, що ТОВ НВП «Агрінол» та підприємства-постачальники по ланцюгу не сплачували до бюджету податок на додану вартість, що позбавляє позивача права на отримання бюджетного відшкодування. Позивач зазначав, що податковим органом невірно застосовано вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого неправомірно зменшено суму бюджетного відшкодування. Будь-яких порушень податкового законодавства при формуванні податкового кредиту ТОВ «НВП «Агрінол» не допускало, а відповідальність за фінансову дисципліну своїх контрагентів за договорами та своєчасність сплати ними податків до бюджету ТОВ «НВП «Агрінол» нести не може.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ТОВ НВП «Агрінол» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, не повне з’ясування судом обставин справи, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити заявлені вимоги.
Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки ТОВ НВП «Агрінол» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок згідно податкової декларації за жовтень 2008 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалась з 01.09.2008р. по 30.09.2008р., Бердянською об’єднаною державною податковою інспекцією складено акт №052/23-208/00152365 від 18.03.2009р.
В зазначеному акті ДПІ зроблено висновок про порушення ТОВ НВП «Агрінол» вимог п.п.1.8 ст.1, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп..7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування згідно податкової декларації за жовтень 2008 року на суму 715 644,00грн.
Такі висновки податкової служби ґрунтуються на наступному.
В Акті перевірки викладено висновок про те, що ТОВ НВП «Агрінол» безпідставно завищено суму податкового кредиту в розмірі 715 644грн., сформованого на підставі отриманих податкових накладних від постачальників в вересні 2008 року за наступними ланцюгами поставки:
1.ТОВ «НВП Агрінол» - ТОВ «НВО Агрінол» - ТОВ «Авеста-Бердянськ» - ПП «Лонфіт» на суму 585 475,24грн.
2.ТОВ «НВП Агрінол» - ТОВ «НВО Агрінол» - ТОВ «Авеста-Бердянськ» - ПП «Віталан» на суму 130168,79грн.
Позиція податкового органу базується на висновку щодо безпідставності податкового кредиту, сформованого ТОВ «НВП Агрінол» по взаємовідносинам з товаровиробником ТОВ «НВО Агрінол», який при отриманні сировини мав відносини з контрагентами, які в свою чергу мали відносини з четвертими юридичними особами, що не знаходяться за юридичною адресою, не сплачували податки та мають ознаки фіктивності, у зв’язку з чим, на думку ДПІ, господарські операції не мали товарного характеру.
Крім цього, згідно висновків податкової служби, про безпідставність податкового кредиту свідчить і відсутність такої обов’язкової умови включення сум до податкового кредиту, як сплата цих сум до Державного бюджету України постачальником товару, в данному випадку у розрізі контрагентів постачальника - ТОВ «НВО Агрінол».
За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.03.2009р. №0000112320/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2008 року в сумі 715 644,00грн.
За результатами перегляду судового рішення колегією суддів встановлено, що фактично спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу застосування норм Закону України «Про податок на додану вартість», якими встановлено порядок та підстави формування податкового кредиту з податку на додану вартість.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що МДПІ обґрунтовано, з урахуванням усіх суттєвих обставин, прийнято рішення про зменшення суми податкового відшкодування з податку на додану вартість.
Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає необґрунтованими з наступних підстав.
Відповідно з пп. 7.4.1 Закону України “Про податок на додану вартість ”від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пп. 7.5.1 Закону (168/97-ВР) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
У відповідності ж з пп. 7.4.5 ст. 7 Закону (168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав, зокрема, віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість, факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.
Як зазначено вище, позиція податкового органу по прийняттю спірного рішення, в тому числі, базується на тому, що на думку ДПІ господарські операції між позивачем та ТОВ «НВО Агрінол» не мали товарного характеру.
У своїх рішеннях Верховний Суд України, який відповідно до ст..47 Закону України «Про судоустрій України» забезпечує однакове застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції, неодноразово зазначав, що для визначення правомірності формування податкового кредиту з ПДВ, передусім, необхідно з’ясовувати наявність господарської операції, а саме те, що господарська діяльність відбулася та якими доказами це підтверджується.
Колегія суддів вважає, що факт господарських операцій між ТОВ «НВП «Агрінол» та ТОВ «НВО Агрінол» підтверджується належними та допустимими доказами.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами, основним напрямком діяльності ТОВ «НВП Агрінол» є зовнішньоекономічна діяльність, в тому числі експортні операції з реалізації товару (нафтопродуктів) за межі митної території України.
ТОВ «НВП Агрінол», у перевіряємому періоді, мало договірні взаємовідносини з товаровиробником (ТОВ «НВО Агрінол». Так, між вказаними особами було укладено договір купівлі-продажу №7/05 від 28.12.2007р., згідно якого у вересні 2008 року була придбана продукція виробництва ТОВ «НВО Агрінол» на загальну суму 6 361 483,2грн. (в т.ч. ПДВ 1 060 247,25грн.). Розрахунки за отриману в вересні продукцію проведені ТОВ «НВП Агрінол» у безготівковій формі в розмірі 4 831 930,93грн. (в т.ч. ПДВ – 805 321,82грн., який включено в розрахунок бюджетного відшкодування). Вказані обставини підтверджується актом звірки (т.1 а.с.32), не заперечувалися відповідачем та знайшли своє підтвердження в актах перевірки.
В ході перевірки ТОВ «НВП Агрінол» податковим органом було встановлено, що спірний податковий кредит підприємством сформовано по взаємовідносинам саме з ТОВ «НВО Агрінол». Вказані обставини знайшли своє підтвердження в Акті позапланової невиїзної перевірки №052/23-208/00152365 від 18.03.2009р., який містить посилання на Акт планової виїзної документальної перевірки №050/23-108/32365441 від 13.03.2009р. На сторінках 43-45 Акту планової перевірки ТОВ «НВП Агрінол» (т.2 а.с.43-45) наведений вичерпний перелік податкових накладних ТОВ «НВО Агрінол», які стали підставою для формування ТОВ «НВП Агрінол» податкового кредиту у вересні 2008 року.
У вказаних податкових накладних зазначена номенклатура товару, його кількість, що вироблена продавцем ТОВ «НВО Агрінол» та придбавался ТОВ «НВП Агрінол».
Отриманий ТОВ «НВП Агрінол», згідно вказаних податкових накладних, товар у вересні 2008 року був поставлений на експорт. Реальність експортних операцій підтверджено вантажно-митними деклараціями (т.1 а.с.120-203). При вивченні вантажно-митних декларацій вбачається, що номенклатура товару, який поставлено по експортним операціям, співпадає з номенклатурою товару, який зазначено в податкових накладних ТОВ «НВП Агрінол», які стали підставою для формування ТОВ «НВП Агрінол» податкового кредиту у вересні 2008 року.
Отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що вказані обставини, які підтверджені належними доказами, свідчать саме про реальність господарських операцій, які мали місце між ТОВ «НВП Агрінол» та ТОВ «НВО Агрінол» у перевіряємий період.
Колегія суддів не приймає доводи відповідача про те, що реальність господарських операцій не підтверджена актами прийому-передачі товару, довіреностями, документів, що засвідчують транспортування, зберігання нафтопродуктів. Відсутність необхідності переміщення товару, що виключає надання зазначених ДПІ документів, підтверджена позивачем у судовому засіданні. Відсутність такої необхідності підтверджена схемою промислової території підприємств (постачальника та покупця) – розташування виробництва, ємкісного парку, залізно дорожньої колії. Вказані обставини не спростовані відповідачем.
Не доведено відповідачем, на якого в силу ч.2 ст.71 КАС України покладено обов’язок доказування правомірності свого рішення, і те, що номенклатура товару, яка вироблена продавцем ТОВ «НВО Агрінол» та поставлена на адресу ТОВ «НВП Агрінол», проходить по спірних ланцюгах поставки від підприємств, які на думку податкового органу мають ознаки фіктивності.
З огляду на викладене, враховуючи надані докази, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про фактичну відсутність господарських операцій між ТОВ «НВП Агрінол» та ТОВ «НВО Агрінол».
Крім цього, при вирішенні спірних правовідносин між сторонами суд першої інстанції не з’ясував, чи прийнято оскаржене повідомлення-рішення у спосіб, який передбачено Законом України «Про податок на додану вартість».
Між тим, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди зобов’язані перевіряти чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, у спосіб, що передбачені законами України (ч.3 ст.2 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи, правовою підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення є порушення пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
В той же час, пп. 7.4.5 ст. 7 Закону (168/97-ВР) визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Тобто, підставою для зменшення бюджетного відшкодування є суми сплаченого податку, які, в даному випадку, не підтверджені відповідними податковими накладними.
Отже, приймаючи оскаржене повідомлення рішення ДПІ повинна була вказати на податкові накладні, які на її думку не підтверджують правомірність формування податкового кредиту.
Жодна з податкових накладних, які стали підставою для формування податкового кредиту, не анульована, не спростована податковим органом, в Актах перевірки відсутні висновки про їх недійсність.
Як вбачається з Акту перевірки від 18.03.2009р. сума розміру зменшення податкового кредиту ТОВ «НВП Агрінол» розраховується з урахуванням «питомої ваги» поставки готової продукції на користь ТОВ «НВП Агрінол» у податковому зобов’язанні ТОВ «НВО Агрінол». Але в Актах перевірки не викладено жодних порушень з боку ТОВ «НВО Агрінол», як постачальника нафтопродуктів, при обчисленні ним суми податкових зобов’язань.
Крім цього, зменшення бюджетного відшкодування за формулою «по питомій вазі» не має законодавчого обґрунтування, у зв'язку з чим безпідставно застосовано ДПІ при прийнятті спірного повідомлення рішення.
Застосування непрямих методів розрахунку податкового зобов’язання передбачено Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Але, вказані методи застосовуються лише у випадках, які прямо передбачені п.4.3.1 ст.4 названого Закону. Підстав для застосування непрямих методів розрахунку податкового зобов’язання у спірних правовідносинах Бердянська ОДПІ не мала.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято не у спосіб, який передбачено законодавством України, що регулює правовідносини у сфері оподаткування.
Відносно посилань відповідача щодо відсутності такої обов’язкової умови включення сум до податкового кредиту, як сплата цих сум до Державного бюджету України постачальником товару, в данному випадку у розрізі контрагентів постачальника - ТОВ «НВО Агрінол».
Відповідно до ст.. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У п.1.3. ст..1 Закону №168/97 – ВР платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.
Згідно з п.10.2 ст.10 Закону №168/97 – ВР платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.
Із наведеного вбачається, що сама по собі несплата податку продавцем чи його постачальниками (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції, в даному випадку між ТОВ «НВП Агрінл» та ТОВ «НВО Агрінол», не пливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.
Крім цього, і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст..17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб’єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України»).
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 20.03.2009р. №0000112320/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2008 року в сумі 715 644,00грн., у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу ТОВ «НВП Агрінол» задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову ТОВ «НВП Агрінол»
На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст..ст.202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукове – виробниче підприємство Агрінол» - задовольнити.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2009 року – скасувати та прийняти нову постанову.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукове – виробниче підприємство Агрінол» - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.03.2009р. №0000112320/0 про зменшення суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2008 року в сумі 715 644,00грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.
(Повний текст постанови виготовлено 26.03.2010р.).
Головуючий Я.В. Семененко
Судді Ю.М. Дадим
М.А. Руденко