ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2010 року справа № 2а-495/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді - Поплавського В.Ю.,
суддів - Уханенка С.А., Сафронової С.В.
при секретарі судового засідання – Вигулярній Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Якимівському районі Запорізької області на постанову Якимівського районного суду Запорізької області від 15 травня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Якимівському районі Запорізької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання нарахувати підвищення до пенсії як «Дитині війни», -
в с т а н о в и л а :
В квітні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Якимівському районі Запорізької області та просив визнати протиправною відмову відповідача в нарахуванні та виплаті державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, зобов’язати відповідача нарахувати на його користь щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та стягнути на його користь невиплачену суму вказаної допомоги за 2006-2008 роки.
Постановою Якимівського районного суду Запорізької області від 15 травня 2009 року позовні вимоги задоволенні частково, визнано неправомірною відмову відповідача, у нарахуванні та виплаті позивачу державної соціальної допомоги. Зобов’язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV та ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 статті 1 Закону України №2195-ІV від 18 листопада 2004 року, та має статус «дитини війни», що підтверджується посвідченням.
Згідно статті 6 Закону №2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 р.
Суд першої інстанції вірно відмовив позивачу в задоволені позовних вимог за 2006 рік. Так, Законом України “Про державний бюджет України на 2006 рік” було зупинено дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, однак Законом України від 19 січня 2006 року №3367-IV «Про внесення змін до ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік» дію цієї статті було відновлено, але встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5, запроваджується з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів відповідних нормативно – правових актів не видавалось, тому і підстав для нарахування підвищення у 2006 році не було.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції не надав належної оцінки запереченням відповідача щодо застосування положень ст.ст. 99, 100 КАС України до даних правовідносин.
Так, відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
В запереченнях на позовну заяву відповідач вказує на те, що позивачем було пропущено строк звернення до суду, та просив на цій підставі відмовити в задоволенні позову.
Суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення зазначив, що річний строк звернення до суду передбачений КАС України в даних правовідносинах не застосовується.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду оскільки підвищення пенсії, щодо якої заявлені вимоги позивачем не нараховано, а тому слід застосовувати річний строк звернення до суду. Таким чином, в частині задоволення позовних вимог за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року необхідно позивачу відмовити.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог за період 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, виходячи з наступного.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України №2195-ІV викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Відповідно до частини 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Підстави для підвищення пенсії за період з січня по 22 травня 2008 року – були відсутні, оскільки позивачу пенсія виплачувалася у збільшеному розмірі, тому позовні вимоги за цей період - не підлягають задоволенню.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» N 107-VI від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV в новій редакції. Таким чином, дію ст. 6 закону України №2195-ІV було відновлено з 22 травня 2008 року.
Доводи апелянта стосовно того, що відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком як розрахункова величина застосовується лише до правовідносин, що регулюються цим законом, і до такої категорії громадян як «діти війни» не застосовується, а згідно ст. 7 Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій «дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, і Пенсійний фонд України не повинен нести відповідальність за позовами вказаної категорії громадян – є неправильним виходячи з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003, №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Вищенаведені висновки свідчать, що відповідач діяв не у спосіб передбачений чинним законодавством на певний період часу, рішення Конституційного суду не виконував, що стало причиною звернення позивача до суду.
Колегія суддів не враховує посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії позивачу, оскільки органи державної влади не можуть посилатись па відсутність коштів, як на підставу невиконаний своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду підлягає частковому скасуванню в частині задоволених позовних вимог за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
В частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії передбачене ст. 6 Закону України №2195-ІV та ч. 1 ст. 28 Закону України №1058-IV за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року – постанову суду необхідно залишити без змін.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Якимівському районі Запорізької області – задовольнити частково.
Постанову Якимівського районного суду Запорізької області від 15 травня 2009 року в частині визнання протиправною відмови управління у нездійсненні перерахунку і виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Якимівському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року – скасувати, відмовивши в задоволенні цієї частини позовних вимог.
В іншій частині постанову залишити безе змін.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Верховного суду України протягом двох місяців у відповідності до ст. 325 ЦПК України.
Головуючий суддя: В.Ю. Поплавський
Судді: С.В. Сафронова
С.А. Уханенко