ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2010 року № 754/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого судді Любашевського В.П.
суддів Заверухи О.Б.
Ніколіна В.В.
При секретарі судового засіданні Гром В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львова справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2008 року позивач – ОСОБА_3 звернувся у Львівський окружний адміністративний суд із позовом до відповідача - управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова.
У позовній заяві просить поновити строк звернення до суду та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова нарахувати та виплатити на свою користь недоплачену їй як дитині війни щомісячну надбавку до пенсії за 2007 – 2008 роки в сумі 2413,10 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2008 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_3 1323 грн. 85 коп. щомісячної надбавки до пенсії за віком, як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та недоплаченої за період з 22.05.2008 року по 31.10.2008 року.
Постанова суду мотивована тим, що позивач визнаний дитиною війни і користується пільгами приналежними до цього статусу. Також суд зазначив, що норми Закону України «Про Державний бюджет в Україні на 2007 рік» та Закону України «Про Державний бюджет в Україні на 2008 рік» які зупиняли гарантоване ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» право, визнані неконституційними рішеннями Конституційного суду України від 9 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року. Такі рішення мають преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді спорів пов’язаних із такими правовідносинами.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що не прийнято жодного нормативно – правового акту на виконання вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та не визначено на законодавчому рівні за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку обчислювати оспорювану допомогу. Також зазначає, що встановлений Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсії призначеної на підставі цього Закону, а не Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
З’ясувавши обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду – без змін, з наступних підстав:
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач у справі є дитиною війни. Вказаний правовий статус підтверджується посвідченням, копія якого долучена до матеріалів справи.
В силу ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» зупинено надану ст.. 6 Закону соціальну гарантію. 09.07.2007 року окремі положення Закону України «Про державний бюджет в Україні на 2007 рік» визнано неконституційними тим самим відновлено дію ст. 6 Закону, яка тривала до 31.12.2007 року, оскільки 01.01.2008 року ст. 6 Закону викладено в іншій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») (3551-12) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. Проте, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року вказані зміни ст. 6 Закону визнано неконституційними.
Тому, у 2007 році, право на підвищення пенсії яка виплачувалася позивачу надавалося у період із 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.10.2008 року, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
При цьому слід зазначити, що пенсія позивачу повинна нараховуватися та виплачуватися із урахуванням мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та відповідними нормами Закону України «Про державний бюджет в Україні на 2007 рік» та Закону України «Про державний бюджет в Україні на 2008 рік.
Разом із тим, судова колегія визнає безпідставними доводи апелянта про те, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не поширюється на спірні правовідносини, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем гарантованого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» права на отримання підвищеного розміру пенсії, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком.
Попри правильне по суті вирішення судом першої інстанції справи, колегія суддів вбачає підстави для уточнення оскаржуваної постанови, оскільки слід конкретизувати періоди, протягом яких підлягає виплаті оспорювана надбавка до пенсії, а зокрема зазначити такий період: «з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.10.2008 року» і вказати що надбавку до пенсії слід нарахувати та виплатити із урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
За таких обставин судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам у справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Зважаючи на викладене, та керуючись ч. 3 ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2008 року у справі № 2а-4880/08 – без змін, уточнивши її резолютивну частину, та зазначити:
зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова нарахувати та виплатити в користь ОСОБА_3 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.10.2008 року з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий суддя В. П. Любашевський
Судді О.Б. Заверуха
В.В. Ніколін
Повний текст ухвали
виготовлено та підписано
25.02.2010 р.