ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 лютого 2010 року № 22-а-19065/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі:
головуючого-судді Олендера І.Я.,
суддів Улицького В.З., Каралюса В.М.,
при секретарі Корчинській О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційні скарги Калуської об’єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області та прокуратури Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2008 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» до Калуської об’єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-
в с т а н о в и л а :
У квітні 2008 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» звернулось в суд з позовом до Калуської об’єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,
Позовні вимоги мотивує тим, що визначення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню виходячи з форми розрахунку бюджетного відшкодування, суперечить Закону України «Про податок на додану вартість». Позивач вказує, що у попередніх податкових періодах (тобто до листопада 2007 року, за який він заявив бюджетне відшкодування ) мав від’ємне значення даного відшкодування. Оскільки від’ємне значення переходило з місяця в місяць у складі податкового кредиту, а у жовтні 2007 року позивач сплатив постачальникам (робіт, послуг) ПДВ в розмірі 10 286 181 грн., тому в грудні 2007 року разом із податковою декларацією за листопад 2007 року подав розрахунок та заяву про отримання бюджетного відшкодування в зазначеній сплаченій частині від'ємного значення з ПДВ правомірно. Також позивач вказує, що у попередніх податкових періодах (тобто до грудня 2007 року, за який він заявив бюджетне відшкодування ) мав від’ємне значення даного відшкодування. Оскільки від’ємне значення переходило з місяця в місяць у складі податкового кредиту, а у листопаді 2007 року позивач сплатив постачальникам (робіт, послуг) ПДВ в розмірі 8 152 570 грн., тому в січні 2008 року разом із податковою декларацією за грудень 2007 року подав розрахунок та заяву про отримання бюджетного відшкодування в зазначеній сплаченій частині від'ємного значення з ПДВ правомірно.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду 11 листопада 2008 року позов задоволено. Визнано нечинним податкові повідомлення-рішення Калуської об’єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківської області № 0000072304/0 від 18.01.2008 року та № 0000502304/0 від 19.02.2008 року.
Вказану постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2008 року оскаржив відповідач Калуська ОДПІ в Івано-Франківській області та прокуратура Івано-Франківської області.
В поданих апеляційних скаргах, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просять суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити .
Як на доводи апеляційних скарг апелянти вказують на те, що судом невірно застосовано п.п. 7.7.1, 7.7.2. п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» і вважають, що формулювання рядка №3 розрахунку бюджетного відшкодування відповідає п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки визначає, що відшкодуванню підлягає різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого ж звітного податкового періоду. Оскільки позивачем сплачено ПДВ в ціні товарів за звітний податковий період - жовтень 2007 року в сумі 6 335 883 грн., а заявлено до відшкодування 10 286 181 грн., то завищення складає 3 950 298 грн., аналогічно позивачем сплачено ПДВ в ціні товарів за звітний податковий період – листопад 2007 року в сумі 1 981 112 грн., а заявлено до відшкодування 4 389 490 грн., то завищення складає 2 408 378 грн. Таким чином при проведенні перевірки позивача було встановлю порушення п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2, п.п. 7.8.1 ст. 7 Закону України «Про подана додану вартість», абз. ї п.п. 4.4.2 п.4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом України від 30.05.1997 року №166 у редакції наказу ДПА України 15.06.2005 року № 213 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 року за №702/10982 в результаті чого позивачем було завищено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2007 року на суму 3950289,00 грн., та за грудень 2007 року на суму 2408378,00 грн. Вважають, що податкові повідомлення - рішення №0000072304/0 від 18.01.2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2007 року на 3 950 298,00 грн., та від 19.02.2008 року № 0000502304/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2007 року на 2 408 378,00 грн., прийняті з дотриманням норм діючого законодавства є правомірними.
Представник відповідача Калуської об’єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області в судовому засіданні підтримав доводи поданих апеляційних скарг та просить їх задовольнити.
Представники інших учасників судового розгляду в судове засідання не явились, тому на підставі ч.4 ст. 196 КАС України, колегія суддів вважає за можливе провести апеляційний розгляд у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Калуської об’єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційних скарг, колегія суддів не вбачає підстав для їх задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач зареєстрований як платник ПДВ в листопаді 2004 року (а.с.12).
20.12.2007 року до Калуської ОДПІ позивачем була подана податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2007 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування з ПДВ та заява про повернення бюджетного відшкодування в сумі 10 286 181, 00 грн., до якого входило сплачене ПДВ в сумі 6 335 883 грн. в жовтні 2007 року та 3 950 298 грн. за попередні податкові періоди (а.с.7-10).
21.01.2008 року до Калуської ОДПІ позивачем була подана податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2007 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування з ПДВ та заява про повернення бюджетного відшкодування в сумі 4 389 490,00 грн., до якого входило сплачене ПДВ в сумі 1 981 112 грн. в листопаді 2007 року та 2 408 378 грн. за попередні податкові періоди (а.с.77-80).
Як вбачається з матеріалів справи, Калуською ОДПІ в Івано-Франківській області були проведені перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТзОВ «Карпатнафтохім» за листопад, грудень 2007 року. За наслідками перевірок складено акти №34/23-04/33129683 від 18.01.2008 року (а.с.15-64) та №174/23-04/33129683 від 19.02.2008 року (а.с.82-133).
На підставі висновків актів перевірки податковою інспекцією винесено та надіслано позивачу податкові повідомлення-рішення №0000072304/0 від 18.01.2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2007 року на 3 950 298.00 грн., та від 19.02.2008 року № 0000502304/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2007 року на 2 408 378,00 грн. (а.с.11,76).
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що вказані рішення податкового органу не відповідають встановленим обставинам справи та вимогам діючого законодавства.
Відповідно до п.п. 7.7.1 та п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, що регулювала спірні правовідносини, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємною значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Тобто, з наведених вище положень Закону про ПДВ вбачається , що платник податків має право на бюджетне відшкодування тієї суми ПДВ, яку він фактично сплатив у попередньому податковому періоді. Вищезазначене узгоджується із визначенням «бюджетного відшкодування» наведеним в пп. 1.8 ст. 1 цього ж Закону , відповідно до якого бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платників податків з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відтак, в частині порушень позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість» суд першої інстанції правильно вказав, що пп. 7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст. 7 вказаного Закону, які регламентують порядок розрахунку належної до сплати в бюджет суми ПДВ або її бюджетного відшкодування, встановлено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина від’ємного значення різниці між показниками податкового зобов’язання та податкового кредиту з ПДВ, який дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), а не частина суми оплаченого податкового кредиту за минулий податковий період. У вищевказаній нормі даного Закону не зазначається, що бюджетному відшкодуванню підлягають суми ПДВ, сплаченого в попередньому періоді виключно від здійснених у цьому періоді господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг).
Таким чином, відповідно до вимог вищевказаного порядку розрахунку належної до сплати в бюджет суми ПДВ або її бюджетного відшкодування проведення бюджетного відшкодування визначається наступними обов’язковими вимогами, а саме:
- наявністю від’ємного значення суми ПДВ, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 Закону;
- обмеженням при заявлені до бюджетного відшкодування від’ємного значення суми ПДВ в розмірі суми податку, фактично сплаченої отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Судом правильно встановлено, що позивач у попередніх податкових періодах (тобто до листопада 2007 року, за який він заявив бюджетне відшкодування ) мав від’ємне значення даного відшкодування. Оскільки від’ємне значення переходило з місяця в місяць у складі податкового кредиту, а у жовтні 2007 року позивач сплатив постачальникам (робіт, послуг) ПДВ в розмірі 10 286 181 грн., тому в грудні 2007 року разом із податковою декларацією за листопад 2007 року подав розрахунок та заяву про отримання бюджетного відшкодування в зазначеній сплаченій частині від'ємного значення з ПДВ правомірно; також встановлено, що позивач у попередніх податкових періодах (тобто до грудня 2007 року, за який він заявив бюджетне відшкодування ) мав від’ємне значення даного відшкодування. Оскільки від’ємне значення переходило з місяця в місяць у складі податкового кредиту, а у листопаді 2007 року позивач сплатив постачальникам (робіт, послуг) ПДВ в розмірі 8 152 570 грн., тому в січні 2008 року разом із податковою декларацією за грудень 2007 року подав розрахунок та заяву про отримання бюджетного відшкодування в зазначеній сплаченій частині від'ємного значення з ПДВ правомірно.
Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень рішень №0000072304/0 від 18.01.2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2007 року на 3 950 298.00 грн., та від 19.02.2008 року № 0000502304/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2007 року на 2 408 378,00 грн.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вказаних обставин колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції, відповідає вимогам ст.ст. 2,10,11,71,72,86,138,143,159,161-163 КАС України, прийнята з дотриманням норм матеріального права, висновки суду в цілому відповідають обставинам справи, і доводи апеляційних скарг їх не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, колегія суддів –
у х в а л и л а :
Апеляційні скарги Калуської об’єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області та прокуратури Івано-Франківської області – залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2008 року по справі № 2-а-3128/08– без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення.
На ухвалу апеляційного суду може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після вступу в законну силу, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України – з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя : І.Я.Олендер
Судді: В.З.Улицький
В.М.Каралюс
Ухвала в повному обсязі складена 05.02.2010 року.