Судове рішення #8421195

 

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М              У К Р А Ї Н И

16 лютого 2010 року                                                                 №  1598/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду

в складі:

головуючого-судді         Олендера  І.Я.,

суддів                 Улицького В.З., Носа С.П.,

при секретарі                      Корчинській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Суб’єкту підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2008 року по справі за адміністративним позовом Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області до Суб’єкту підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,-

                                        в с т а н о в и л а :

У серпні 2008 року Сарненська МДПІ Рівненської області звернулась до суду з адміністративним позовом, у якому просила стягнути з відповідача Суб’єкту підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість в розмірі 3548 грн. 30 коп.

    31 жовтня 2008 року Рівненським окружним адміністративним судом прийнято постанову, якою позовні вимоги було задоволено в повному обсязі.

 

    Зазначена постанова мотивована тим, що позивачем доведено факт існування за відповідачем, як суб’єкту підприємницької діяльності, заборгованості перед бюджетом по податку на додану вартість розмірі 3548 грн. 30 коп., яка підлягає стягненню в судовому порядку, оскільки відповідач добровільно таку не погашає.

    Не погоджуючись з прийнятою постановою СПДФО ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій апелянт вказує на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права, в зв’язку з чим просить постанову скасувати  та прийняти нову про відмову в задоволені позовних вимог.

Як на доводи апеляційної скарги покликається на те, що його не було повідомлено належним чином про судове засідання, а податкове повідомлення-рішення на підставі якого виник податковий борг є незаконним.

Сторони та їх представники в судове засідання не явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.      

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що податковим органом доведено підставність заявлених позовних вимог, оскільки за відповідачем рахується не погашеною сума узгодженого податкового боргу по податку на додану вартість на загальну суму 3548 грн. 30 коп., яка підлягає стягненню.

Згідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

З матеріалів справи вбачається, що 14 березня 2006 року розпорядженням голови Сарненської районної державної адміністрації відповідач був зареєстрований як фізична особа-підприємець та 15 березня 2006 року його взято на податковий облік в Сарненській міжрайонній державній податковій інспекції (а.с. 2,3).

Згідно даних обліку позивача станом на 05 серпня 2008 року за відповідачем рахується заборгованість по податку на додану вартість на загальну суму 3548 грн. 30 коп. в тому числі: по податкових зобов'язаннях - 2 956 грн. 90 коп., по штрафних санкціях - 591 грн. 40 коп.

Суд першої інстанції правильно взяв до уваги, що вказані обставини підтверджені відповідними доказами, а саме: довідкою про суму податкового боргу відповідача (а.с. 5), копією довідки про стан розрахунку з бюджетом відповідача (а.с. 6), зворотнім боком облікової картки платника станом на 23.07.2008 року (а.с. 7,8), копією акту планової документальної виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства відповідачем (а.с. 9-19), копією акту відмови підписання акту планової документальної виїзної перевірки від 25.04.2008 року (а.с. 20).

Відповідно до п.п. 17.1.3. п.17.1 ст. 17 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Сарненською міжрайонною державною податковою інспекцією було надіслано відповідачу податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 06 травня 2008 року за № 0004301740/0, яке було ним одержано, про що свідчать його підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 21,22), вручені перша та друга податкові вимоги відповідно №1/67 від 22.05.2008 року та №2/116 від 02.07.2008 року (а.с. 24-26), введена податкова застава, зареєстровано в Держ. реєстрі обтяжень рухомого майна №19220280 від 19.06.2008 року (а.с. 27), а також прийняте рішення №8 від 04.08.2008 року про стягнення коштів та продаж активів в рахунок погашення податкового боргу (а.с .28).

Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, нараховані суми податків та фінансових санкцій є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, відтак, відповідно до підпункту 1.3 вказаного вище Закону визнаються сумою податкового боргу, яка підлягає до стягнення.

Відповідно до п. 3.1.1 ст. З Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Пунктом 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено право міжрайонних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що податковим органом доведено підставність заявлених позовних вимог.

Що ж до покликань відповідача на те, що він не був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, то суд вважає, що таке порушення норм процесуального права зі сторони суду першої інстанції не призвело до неправильного вирішення справи по суті, відтак таке не може бути підставою для скасування правильного по суті судового рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, тому постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись  ст.ст. 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС  України, колегія суддів –

        у х в а л и л а :

    Апеляційну скаргу Суб’єкту підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 – залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2008 року по справі № 2-а-4155/08– без змін.

   

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення.

 

    На ухвалу апеляційного суду може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після вступу в законну силу, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України – з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя :                             І.Я.Олендер

 Судді:                                                                             В.З.Улицький

                                        С.П.Нос

Ухвала в повному обсязі складена 19.02.2010 року.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація