ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2010 року №83649/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого-судді: Сапіги В.П.,
суддів: Носа С.П., Богаченка С.І.,
при секретарі судового засідання: Наконечній М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25.09.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про визнання незаконними дій та зобов`язання провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною, -
В С Т А Н О В И Л А :
23.06.2009 року ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Калуської РДА про визнання незаконними дій відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов`язання здійснити перерахунок призначеної їй державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку: за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з вересня 2007 року по червень 2009 року в розмірі не менше прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років та виплатити недораховану державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за вказаний період. До початку судового розгляду справи, ОСОБА_1 подала заяву про уточнення розміру позовних вимог, в якій просила позов в частині стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною за період 2008-2009 роки залишити без розгляду.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 вересня 2009 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про визнання незаконними дій та зобов`язання провести перерахунок допомоги за період з 01.01.2008 року по 01.05.2009 року залишено без розгляду.
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25.09.2009 року позов ОСОБА_1 задоволено, визнано незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Калуської РДА щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 7.09.2007 р. по 31.12.2007 р. не у відповідності до ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та відмову у перерахунку допомоги, зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Калуської РДА зробити перерахунок нарахованої ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 7.09.2007 р. по 31.12.2007 року та виплатити відповідно до ЗУ «Про держану допомогу сім'ям з дітьми» з урахуванням виплачених сум .
Не погодившись прийнятим рішенням суду першої інстанції, Управління праці та соціального захисту населення Калуської РДА оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права.
Апелянт у своїй апеляційній скарзі покликається на те, що суд при розгляді справи не звернув увагу на норми ст.51 Бюджетного кодексу України відповідно до якої, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних призначень. При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». З огляду на це Управління не може змінити видатки держави, затверджені державним бюджетом, оскільки це є прямим порушенням Конституції та чинного законодавства.
Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе проводити апеляційний розгляд справи у їх відсутності.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження та відповідно до положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» має право на пільги відповідно до вимог цього Закону, а саме на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.
Згідно із довідкою управління праці та соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації №647 від 20.05.2009 року, позивачці починаючи з 07.09. 2007 року по січень 2008 року щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася в розмірі, передбаченому Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік».
За наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах повинні застосовуватись положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст.56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", за якою щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, який дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати їй недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною за період з 07.09.2007 року по 31 грудня 2007 року, у відповідності до заявлених позовних вимог та правомірність задоволення таких вимог судом першої інстанції.
Крім того, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність покладення обов’язку з нарахування і виплати спірної допомоги саме на управління праці та соціального захисту населення Калуської РДА в силу вимог ст.5 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Колегія суддів також вважає за необхідне наголосити, що покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» розмірів щомісячної допомоги, як на причину невиконання державою взятих на себе зобов’язань, до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
З врахуванням викладеного вище, судом першої інстанції прийнято законне рішення, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Рішення ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин справи, підтверджених тими доказами, які були наявними у матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні.
Підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ч.3 ст. 160,ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації - залишити без задоволення, а постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25.09.2009 року у справі № 2а-796/09 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя : В.П.Сапіга
Судді: С.П.Нос
С.І.Богаченко
Повний текст виготовлено 25.01.2010р.