ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2009 року №83439/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого-судді: Сапіги В.П.,
суддів: Довгополова О.М., Попка Я.С.
при секретарі судового засідання: Крот О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області на постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 30.10.2009р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И Л А :
14.10.2009р. ОСОБА_1 звернулась в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області, в якому просила зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області провести нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком та стягнути суму недоплаченої надбавки до пенсії за період з 01.01.2006 року по 01.12.2008 року в розмірі 3891 грн. 90 коп.
Постановою Летичівського районного суду Хмельницької області від 30.10.2009р. позовні вимоги задоволено частково, визнано дії управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області щодо здійснення перерахунку пенсії неправомірними, зобов`язано УПФ України в Летичівському районі Хмельницької області провести ОСОБА_1 нарахування та виплату до пенсії за 2007 рік починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, за 2008 рік –з 22 травня 2008 року по 01 грудня 2008 року в розмірі 20 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в решті позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає постанову суду прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що з 01.01.2008 року механізм реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» врегульовано шляхом внесення змін до статті ЗаконуУкраїни «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення
змін до деяких законодавчих актів України», згідно з якими дітям війни (крім тих,
на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни,
гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового
утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість
пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для
учасників війни, тобто у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для
осіб, які втратили працездатність. У зв'язку з цим управлінням ПФУ в
Летичівському районі позивачу з 01.01.2008 року було перераховано пенсію з
урахуванням цього підвшцення на саме у розмірах : з 01.01.2008 року - 47,00
грн., з 01.04.2008 року-48,10 грн., з 01.07.2008 року - 48,20 грн., з
01.10.2008 року-49,80 грн.
Рішенням Конституційного Суду України 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. п.4 розд.2 зазначеного Закону визнаний таким, що є неконституційним. Зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільги компенсацій, гарантій, внесення змін до інших законів України встановлення іншого додаткового правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, ч.2 ст.6, ч.2 ст.8, ч.2 ст.19, ст.ст.21, 22, п.1 ч.2 ст.92, ст.95 Конституції України. Зазначені зміни, внесені до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними і відповідно до ст.73 Закону України «Про Конституційний Суд України» втратили чинність з 22.05.2008 року.
Натомість, Кабінет міністрів України в межах наданих йому законодавством повноважень, видав Постанову № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року. Зокрема п. 8 Постанови зазначає: «Установити, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться в таких розмірах: з 22 травня – 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 грн.та з 1 жовтня - 49,8 гривні.»
Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Оскільки управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області здійснює свої повноваження по ефективному використанню коштів Пенсійного фонду України, реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду України джерел і відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного Фонду України, то у відповідності до п.9 Положення «Про Пенсійний фонд України» передбачено вичерпний перелік напрямів використання коштів Пенсійного фонду України, які використовуються виключно за призначенням та вилученню не підлягають.
Крім того апелянт вказує, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено на законодавчому рівні за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. Тому просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе проводити апеляційний розгляд справи у їх відсутності.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни, а відтак має право на встановлене ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивачки, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що остання має право на підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 було визнано неконституційними окремі положення Законів України про Державний бюджет України на 2007-2008 роки, якими було зупинено і обмежено право на отримання спірних доплат, а саме зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Тобто рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 мають перспективну дію та преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов'язковим до виконання на території України, є остаточними і не можуть бути оскаржені.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо стягнення на користь позивачки невиплаченого підвищення до пенсії з 09.07.2007 року та з 22.05.2008 року, оскільки ч.2 ст.152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Що стосується нарахування підвищення до пенсії за 2006 рік, то п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року, який набрав чинності 02.04.2006 року, п.17 ст.77 виключено. Однак ст. 110 даного Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету. Враховуючи те, що Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету не приймав жодних нормативно-правових актів за результатами виконання бюджету у першому півріччі 2006 року, не був визначений порядок проведення таких виплат, а також те, що зазначена норма не була визнана у встановленому порядку неконституційною, отже, підлягала виконанню, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову в частині виплати позивачці підвищення до пенсії за 2006 рік.
Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов»язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком .
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов`язання управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області провести нарахування та виплату на її користь підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.12.2008 року, а також правомірність задоволення цих вимог судом першої інстанції.
Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачці здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області, обов’язок щодо нарахування і виплати спірної допомоги правильно покладено на відповідача у справі.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачці у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.
Згідно ст.88 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов’язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України, (подібні зміни були внесені в Закон України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхуваня, зокрема ч.3 ст.113 цього Закону, однак остання була визнана неконституційною 22.05.2008 року), а тому доводи апелянта в частині ненадходження коштів з державного бюджету на дані виплати колегією суддів до уваги не приймаються.
Колегія суддів також звертає увагу, що відсутність бюджетного фінансування на виплату, передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, не може бути причиною невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
З врахуванням вище наведеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області - залишити без задоволення, а постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 30.10.2009р. по справі № 2а-870/09 – без змін, уточнивши резолютивну частину постанови, а саме: з врахуванням ст. 28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя : В.П.Сапіга
Судді: О.М.Довгополов
Я.С.Попко
Повний текст
ухвали виготовлено: 21.12.2009р.