Справа № 2-а-131/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2010 року                                                                                                                м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді     Українця В.В.

при секретарі              Клімовських С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва про визнання дій протиправними, зобов’язання провести перерахунок та виплатити недораховану частину пенсії,

в с т а н о в и в:

12 січня 2010 року ОСОБА_1 звернулася в суд з зазначеним позовом до УПФ України в Солом’янському районі міста Києва.

Свої вимоги мотивує тим, що 28 січня 2009 року звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії. Пенсія була перерахована з порушенням вимог закону, а саме: із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу по України за 2007 рік, а не за 2008 рік як передбачено ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне державне пенсійне страхування», тобто з урахуванням показника середньої заробітної плати за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Вважає, що такий перерахунок порушує його права.

У судовому засіданні позивач підтримав свій позов. З урахуванням уточнень у судовому засіданні просить суд:

-   визнати дії УПФ України в Солом’янському районі міста Києва щодо перерахунку пенсії протиправними;

-   зобов’язати УПФ України в Солом’янському районі міста Києва перерахувати та виплатити їй пенсію з лютого 2009 року з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2008 рік на підставі статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Представник Управління пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва проти задоволення позову заперечує, надала суду письмові заперечення, в яких зазначено, що при перерахуванні позивачу пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік Управління діяло в межах чинного законодавства.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та не оспорюється учасниками судового розгляду, що позивач перебуває на обліку в Управління пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 17 квітня 2004 року.

28 січня 2009 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок   пенсії.

Пенсія була перерахована застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу по України за 2007 рік.

Представник відповідача пояснила, що такі дії ґрунтуються на тому, що Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року зміни, що були внесені до статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині визначення зазначеного вище показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсій були визнані неконституційними, а рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалось.

За таких обставин, перерахунки пенсій проводились відповідно до п. 11 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91 гривень)

Чинною на час виникнення спірних правовідносин ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Судом встановлено і не оспорюється учасниками судового розгляду, що позивач мав право на перерахунок пенсії.

Разом з тим, при перерахунку пенсії позивача у 2009 році відповідачем застосовано не показник заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2008 рік (як передбачено Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»), а показник за 2007 рік (як передбачено постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року).

Частиною 4 ст. 9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України.

Як на підставу для перерахунку пенсії з урахуванням показника за 2007 рік, відповідач посилається на постанову Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року.

Вбачається, що на час виникнення спірних правовідносин діяли два нормативно-правові акти (Закон України та постанова Кабінету Міністрів України), які по різному регулюють розмір показника середньої заробітної плати, що враховується для обчислення пенсії.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а її ст. 75 встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім – своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними кістами при вирішенні зазначеного спору застосуванню підлягають положення Закону.

Суд вважає, що доводи, викладені у запереченнях відповідача, та підтримані у судовому засіданні про те, що Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року зміни, що були внесені до статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне пенсійне страхування» в частині визначення показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсії, були визнані неконституційними, а рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалось, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на законі.

Так, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними норми статті 67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI які, в свою чергу, вносили корегування до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне пенсійне страхування».

Відповідно до статті 74 Закону України «Про Конституційний Суд України» Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії   неконституційного акта.

Частиною шостою резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 вирішено, що Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

За таких обставин дії відповідача щодо застосування показника заробітної плати в середньому на одну особу за 2007 рік при перерахунку пенсії позивача у 2009 році є протиправними.

На день розгляду справи судом чинною редакцією ст. 40 Закону України Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне державне пенсійне страхування» визначено, що при перерахунку пенсії слід застосовувати показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, а не показник середньої заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні – як було зазначено у редакції цієї статті, що визнана неконституційною.

Відповідно до ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За таких обставин, оскільки позовні вимоги позивачем не змінювались, суд вважає за можливе вийти за межу позовних вимог та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з урахуванням показника  середньої зарплати по економіці України за 2008 рік.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п’ятою статті 48 цього Закону, провадиться в наступні строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії – з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії 28 січня 2009 року, тому перерахунок пенсії ОСОБА_1 має бути здійснений з 01 лютого 2009 року.

З огляду на наведене, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 19, 22, 75, 92 Конституції України, статтями 40, 42, 45, 48 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, статтями 9, 11, 69-71, 86, 94, 97, 100, 102, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, –

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2008 календарний рік  на підставі статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  з 01 лютого 2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 03 гривні 40 копійок судового збору.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: