справа № 1-222/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 березня 2010 року                              Подільський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого – судді Отвіновського П.Л.,

при секретарі – Петрук Л.Ю.,                                                                              з участю прокурора – Кіщака Д.С.,

підсудного – ОСОБА_1,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

    ОСОБА_1 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно неодруженого, офіційно непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, відповідно до ст. 89 КК України не судимого,

    у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

    5 грудня 2009 року приблизно о 14 годині 10 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи на території ринку «Виноградар», який розташований за адресою: м. Київ, вул. В.Порика, 2, помітив, що з лівої кишені куртки ОСОБА_2 видніється мобільний телефон «Нокія 5500 спорт» та у зв'язку із цим у нього виник намір на таємне викрадення чужого майна, зокрема, вказаного мобільного телефону.

Реалізуючи цей свій злочинний намір ОСОБА_1, перебуваючи з лівої сторони поряд із ОСОБА_2, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, рукою проник до лівої кишені куртки ОСОБА_2, звідки таємно викрав чуже майно, а саме мобільний телефон «Нокія 5500 спорт» вартість якого, згідно висновку товарознавчої експертизи № 1-132тв від 21.12.2009 р. становить 160 грн. і який належав ОСОБА_2

Викравши даний мобільний телефон ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, маючи при цьому реальну можливість розпорядитися викраденим, але згодом був затриманий працівниками міліції.

   Допитаний підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України визнав повністю щиро покаявся та пояснив, що до вчинення інкримінованого злочину він чотири рази судимий, у тому числі й за крадіжки майна, серед яких одна була кишенькова крадіжка, однак всі судимості погашені. Кишеньковим крадіжкам він навчився у місцях позбавлення волі під час попереднього відбуття покарання. 5 грудня 2009 р. у денний час він зайшов на ринок “Виноградар” з метою купівлі продуктів харчування. Ставши у чергу він, попереду себе, побачив чоловіка з кишені якого виднівся мобільний телефон. Враховуючи, що у нього в той момент було скрутне матеріальне становище він вирішив викрасти цей мобільний телефон. Пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає він, не помітно для оточуючих, засунув свою руку в кишеню цього чоловіка й витягнув звідтіля його мобільний телефон і одразу після цього пішов від нього. Через незначний проміжок часу його затримали працівники міліції, які вилучили викрадений мобільний телефон.

Відповідно до частини 3 ст.299 КПК України та ст.301-1 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які  виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), ОСОБА_1 учинив злочин передбачений ч.1 ст. 185 КК України.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, особу винного, який відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, характеризується посередньо, та обставину, що пом’якшує його покарання – щире каяття, яка передбачена п. 1 ч.1 ст.66 КК України.

    Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України, судом не виявлено.

На підставі викладеного, суд, вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі оскільки інші види покарань, передбачені санкцією ч.1 ст.185 КК України, на думку суду, не зможуть виправити підсудного та попередити вчинення ним нових злочинів.

Підстав для застосування до ОСОБА_1 положень ст.ст. 69, 75 КК України, з огляду на особу підсудного, який хоча і має погашені судимості, однак неодноразово до цього притягувався до кримінальної відповідальності, у тому числі й за крадіжки майна, судом не встановлено.

    Суд також вважає за необхідне керуючись ч. 2 ст. 93 КПК України стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві судові витрати за проведення експертизи.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити без зміни – тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань міста Києва та Київської області.

    Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з часу фактичного затримання – з 5 грудня 2009 року.

    Речовий доказ – мобільний телефон “Нокія 5500 спорт” який знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 повернути останньому, який являється його власником.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві витрати за проведення експертизи у розмірі 253 грн. 54 коп. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок експертної установи.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський  районний суд м. Києва протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим у той же строк – з моменту отримання копії вироку.

Суддя                                                                                      П.Л.Отвіновський