Справа № 2-а-272/2010

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

11 березня  2010  року Солом’янський районний суд м. Києва

в складі головуючого – судді            Калініченко О.Б.

при секретарі                                       Кучерявець О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії та виплатити компенсацію, –    

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду для вирішення вищезазначеного спору посилаючись на те, вона 06.01.2010 року звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням  стажу роботи в інфекційному закладі в подвійному розмірі для розрахунку пенсії.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивачка посилалася на те, що є пенсіонеркою та знаходиться  на обліку в Управлінні пенсійного фонду Україні в Солом'янському районі м. Києва, отримуючи пенсію за віком, призначеної за списком 2,  з 17.04.2000 року.

В період с 02.03.1979 року по 16.01.1981 року вона працювала на посаді медичної сестри операційно-перев'язувального блоку, а з 17.01.1981 року по 01.02.1990 року – на посаді сестри -анастезіста Дитячого кістково-туберкульозного санаторії ім. Н.К. Крупської м. Ташкент. Працюючи в хірургічному відділенні, безпосередньо обслуговувала дітей, хворих кістково-суглобовим туберкульозом.

10.07.2003 року до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» були внесені зміни, згідно з якими робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров’я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров’я,  у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров’я, а також у психіатричних закладах охорони здоров’я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Управління пенсійного фонду Україні в Солом'янському районі м. Києва відмовило позивачці в перерахунку пенсії з врахуванням введення в дію нової редакції ст. 60 Закону Україні «Про пенсійне забезпечення», мотивуючи свою відмову тим що, робота  з 02.03.1979 року по 01.02.1990 року  у Дитячому кістково-туберкульозному санаторії ім. Н.К. Крупської в м. Ташкент не є підставою для зарахування стажу роботи за цей період в подвійному розмірі  для розрахунку пенсії.

Заперечуючи проти цього, позивачка посилається на Лист Міністерства праці та соціальної політики України і Пенсійного фонду України «Огляд запитань і відповідей щодо застосування пенсійного законодавства» від 03.10.2005 року, за №7836/0/14-05/030-6 №12144/02-20, яким роз’яснено, що законом не передбачено обмежень щодо застосування ст. 60 Закону Україні «Про пенсійне забезпечення»  під час обчислення пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за Списками № 1 і 2.

Згідно зі ст. 98  Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року перерахунок пенсії провадиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку.

Вважає, що необхідності подавати додаткові документи для перерахунку її пенсії не було, оскільки усіма необхідними відомостями Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі м Києва  на час вступу в дію Закону Україні «Про внесення зміни до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 10.07.2003 року, володіло, тобто, мало необхідні відомості для перерахунку її пенсії, але перерахунок не зробило.

Виходячи з того, що органи Пенсійного фонду України призначають і оформляють документи на виплату пенсій, що закріплено в ст. 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.01.2002 року, та якщо органами Пенсійного фонду України не були своєчасно оформлені документи на призначення пенсій та її виплату, тоді Пенсійний фонд України несе відповідальність згідно ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, вважає, що  органи Пенсійного фонду України повинні нарахувати і виплатити різницю між пенсією, отриманої позивачкою, і пенсією, розрахованої згідно Закону Україні «Про внесення зміни до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 10.07.2003 року, за час з 10.07.2003 року по теперішній час.

Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, в судовому засіданні позивачка наполягала на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засідання позовні вимоги не визнав та пояснив, що позивачка перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Представник відповідача не заперечувала, що згідно з матеріалами ї пенсійної справи позивачка дійсно працювали  в Дитячому кістково-туберкульозного санаторії ім. Крупської з 02.03.1979 року по 01.02.1990 року. На її звернення від 06.01.2010 року їй було відмовлено у зарахуванні стажу роботи за зазначений період у подвійному розмірі, оскільки для цього немає законних підстав, т. я. пенсія була обчислена згідно вимог чинного на той час законодавства і позивачкою було використане право на обчислення пільгового стажу для призначення пенсії пільгових умовах за Списками № 1і 2 при первинному призначенні пенсії, а зворотної сили нові норми закону не мають.

Так, якщо особа працювала у названих в ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» закладах, у тому числі в інфекційному відділенні лікарні, до 15 серпня 2003 року  і вийшла на пенсію до цієї дати, то її стаж обраховували в одинарному розмірі і пенсія призначалася за нормами старого Закону.

Відповідно до п.3 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, то провадиться перерахунок пенсії з врахуванням страхового стажу після призначення пенсії.  

Згідно зі ст. 69 Закону України «Про пенсійне забезпечення»  пенсіонерам, які пропрацювали після призначення пенсій за віком або інвалідністю не менше двох років з більш високим заробітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється за заявою пенсіонера новий розмір пенсії, виходячи з більш високого заробітку, який визначається за 2 роки роботи підряд після призначення пенсії відповідно до статей 64-67 закону. Кожний наступний перерахунок пенсії проводиться не раніше, ніж через 2 роки роботи після попереднього перерахунку.

Представник відповідача зазначав, що тільки за вказаних вище обставин можливий був перерахунок пенсії позивачки, про що їй було роз’яснено.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача,   дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.  

Судом встановлено, що позивачка є пенсіонеркою з 17.04.2000 року,  знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду Україні в Солом'янському районі м. Києва, де отримує пенсію за віком за списком 2, тобто позивачкою було використане право на обчислення пільгового стажу для призначення пенсії пільгових умовах за Списками № 1і 2 при первинному призначенні пенсії із зменшенням  віку  виходу на пенсію.

Як вбачається з матеріалів пенсійної справи, в період с 02.03.1979 року по 16.01.1981 року позивачка працювала на посаді медичної сестри операційно-перев'язувального блоку Дитячого кістково-туберкульозного санаторію ім. Н.К. Крупськой в м. Ташкент та з 17.01.1981 року по 01.02.1990 року працювала на посаді сестри - анастезіста хірургічного відділення цього ж закладу, безпосередньо обслуговуючи дітей, хворих кістково-суглобовим туберкульозом.

Відповідно до Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» від 05.07.2001 року, №2586-Ш,  туберкульоз - інфекційна хвороба, а  протитуберкульозні заклади - спеціалізовані заклади охороні здоров'я, що здійснюють діагностику туберкульозу та надають лікувально-профілактичну (стаціонарну та амбулаторну) допомогу хворім на туберкульоз - протитуберкульозні диспансери, лікерні, відділення кабінети, науково-дослідні інститути, денні стаціонари, санаторії тощо.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, робота в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (п. 24-а) молодші спеціалісти (середній медичний персонал), які повний робочий день безпосередньо обслуговують хворих в інфекційних закладах, відділеннях та кабінетах, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» в ст. 13.

Крім того, 10.07.2003 року до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» були внесені зміни, які набули чинності з 15 серпня 2003 року, щодо зарахування до стажу роботи для призначення трудових пенсій у подвійному розмірі робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров’я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров’я, патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров’я, а також у психіатричних закладах охорони здоров’я.

Отже, згідно зі ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» стаж роботи в інфекційних закладах (відділеннях) зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі, що підтверджується довідкою з місця роботи та записом у трудовій книжці.

Виходячи з роз’яснень Листа Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України «Огляд запитань і відповідей щодо застосування пенсійного законодавства» від 03.10.2005 року, законом не передбачено обмежень щодо застосування ст. 60 Закону Україні «Про пенсійне забезпечення» під час обчислення пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за Списками № 1 і 2.

Позивачка 06.01.2010 року звернулась до Управління пенсійного фонду Україні в Солом'янському районі м. Києва з заявою про перерахунок пенсії з врахуванням введення в дію нової редакції ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», проте  їй було відмовлено у зарахуванні стажу роботи за зазначений період у подвійному розмірі з посиланням на те, що зворотної сили закон не має.

За визначенням ст. 98 Закону України «Про пенсійне забезпечення» перерахунок раніше призначених пенсій провадиться  на  підставі  документів  про вік, стаж, заробіток  та  інших,  наявних  на  час  перерахунку  в пенсійній  справі,  а  також  додаткових    документів,    поданих пенсіонером на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які  дають право на подальше підвищення пенсії у зв'язку з  введенням  у  дію цього Закону (про стаж роботи, заробіток, сімейний стан та  інші), то пенсія знову перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але  не  більш  як  за  12 місяців перед поданням додаткових документів і не раніше ніж з дня введення в дію цього Закону.

У самому Законі України  «Про пенсійне забезпечення» не зазначено, чи має він зворотну силу, чи ні. Однак Законом не передбачено і обмежень щодо застосування ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» під час обчислення пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за Списками N 1 і 2.  

Згідно з Прикінцевими положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списками N 1 і 2, а також за вислугу років, здійснюється за названим Законом у разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п.4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім  випадків,  передбачених  цим  Законом.

До  приведення  законодавства  України у відповідність із цим  Законом  закони  України  та  інші  нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення   Закону   України   «Про   пенсійне  забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком  на  пільгових умовах і за вислугу років.  

Враховуючи зазначене, період роботи позивачки в туберкульозному санаторії з 02.03.1979 року до 01.02.1990 року зараховується до пільгового стажу в подвійному розмірі.  

Разом з тим, перерахунок пенсії з урахуванням подвійного стажу робиться за заявою працівника і за умови, що до 15 серпня 2003 року особа працювала в таких закладах.  

Доводи позивачки про те, що необхідності подавати додаткові документи для перерахунку пенсії, оскільки вони знаходились в матеріалах пенсійної справи,  не ґрунтуються на вимогах закону.

Дійсно, органи Пенсійного фонду України відповідно до ст. 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначають і оформляють документи на виплату пенсій.

Проте, відповідно  ст.ст. 43, 44     Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок пенсій, призначених серед іншого  за  віком,  до  набрання чинності  цим  Законом здійснюється  за  нормами цього Закону на підставі документів  про  вік,  страховий  стаж,  заробітну  плату (дохід)  та інших документів,  що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства,  що  діяло раніше,   а   також   додаткових  документів, одержаних  органами Пенсійного фонду.

При цьому порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії визначений поданням заяви  про  призначення  (перерахунок)  пенсії  з необхідними документами до  територіального органу  Пенсійного  фонду  або  до  уповноваженого  ним  органу чи  уповноваженій особі в порядку,  визначеному правлінням  Пенсійного фонду  за  погодженням  із  спеціально  уповноваженим  центральним органом  виконавчої  влади  у  сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Такий же порядок передбачений Порядком подання та оформлення документів про призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Пенсійного фонду України  від 25.11.2005 року за № 22-1.

За правилами як ст. 84 Закону   України   «Про   пенсійне  забезпечення», так ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії провадиться з таких строків:  при виникненні права на підвищення пенсії - з  першого  числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком  пенсії,  якщо відповідну заяву з усіма необхідними  документами  подано  ним  до 15-го числа включно, і з першого  числа  наступного  місяця,  якщо заяву з усіма  необхідними  документами  подано  ним  після  15-го числа. Документи про  призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з  дня їх  надходження  приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Виходячи з цього, не підлягають застосуванню норми ст. 87 Закону   України  «Про   пенсійне  забезпечення» та ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на які посилалась позивачка,  щодо виплати пенсії за минулий час  як   суми  пенсії,  не  одержаної своєчасно  з  вини  органу,   що призначає або виплачує пенсію, без обмеження будь-яким строком.

На підставі вищезазначеного суд дійшов висновку, що вимоги позивачки є правомірними та обґрунтованими  щодо зобов’язання Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва зробити перерахунок раніше призначеної позивачці пенсій з урахуванням діючого законодавства з моменту звернення позивачки до даної установи - з 06 січня 2009 року.

Щодо виплатити грошової компенсації, то відповідно до ст. 2,3,17 кодексу Адміністративного судочинства  України   в суді   при  публічно  - правовому   спорі   можуть   оскаржуватися   дії   чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, а не стягнення коштів.

Керуючись Законом України «Про пенсійне забезпечення» (зі змінами, внесеними Законом «Про внесення змін до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1110-IV від 10.07.2003 року), Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,  ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 99, 100, 121, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:  

             Позов задовольнити частково.                      

           Визнати дії Управління пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 протиправними.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

           Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зарахувати стаж роботи ОСОБА_1 в Дитячому кістково-туберкульозного санаторії  ім. Крупської з 02.03.1979 року по 01.02.1990 року до стажу роботи у подвійному розмірі і здійснити перерахунок її пенсії з моменту звернення до даної установи - з 06 січня 2009 року.                      

            В задоволенні решти позовних вимог відмовити.  

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі – 3,40 грн.        

Постанова може бути оскаржена до апеляційного  суду протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

Суддя: