Справа № 1-14/10р

В И Р О К

І М Е Н Е М             У К Р А Ї Н И

 19 березня 2010 року                              Солом'янський районний суд м. Києва

у складі : головуючого – судді                        Губко А.О.,

                           при секретарі                                    Малини  Л.В.

                           за  участю прокурора                       Вівдиченко О.І.

             розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальну справу  за обвинуваченням

                                    ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, дітей немає, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого в силу ст.89 КК України,

   у  вчиненні  злочину, передбаченого ч.1 ст. 185  КК України , -

В С Т А Н О В И В:

       25.10.2007 року приблизно о 09 год. 00 хв. ОСОБА_1, охороняючи та знаходячись в приміщенні приватного підприємства “Тосна-1”, що по бул. І. Лепсе, 57/38 к.147 в м. Києві, вирішив таємно викрасти чуже майно, яке належить ОСОБА_3

      Реалізуючи свій злочинний намір, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає,  ОСОБА_1 шляхом вільного доступу таємно викрав: холодильник “Мінськ-11”, масляний обігрівач марки DELONGI, газовий обігрівач “РЕRАМIDА RD 9003”, які належали ОСОБА_3

Згідно висновку  судово-товарознавчої  експертизи  №14627 від  21.12.2007  року залишкова вартість досліджуваних виробів за станом цін на 25.10.2007 року складала:

-   -     холодильника “Мінськ-11” - 250,00 грн.;

-   -     обігрівача марки DELONGI - 686,55 грн.;

-    обігрівача моделі “РЕRАМIDА RD 9003”  - 548,50 грн.

У результаті злочинних дій ОСОБА_1 потерпілому гр. ОСОБА_3 було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 1485 грн. 05 коп.

                 Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 визнав повністю свою вину  у пред'явленому йому обвинуваченні і підтвердив факт таємного викрадення ним  25.10.2007р. в період часу з  09.00 год. до 10.00 год. із залу ігрових автоматів, що в кафе  ПП «Тосна-1», що по бул. І. Лепсе, 57/38 к.147 в м. Києві: холодильника “Мінськ-11”, масляного обігрівача марки DELONGI та газового обігрівача “РЕRАМIDА RD 9003”, які належали ОСОБА_3, продавши їх наглядно знайомим, оскільки йому потрібні були гроші.  Із сумою вартості викраденого ним майна,  що належало потерпілому, у розмірі 1485 грн. 05 коп., він повністю погоджується, стверджуючи про те, що газовий обігрівач “РЕRАМIDА RD 9003” був повернутий в період досудового слідства потерпілому під розписку. У скоєному щиро кається.

                   Крім повного визнання підсудним своєї вини його вина  підтверджується зібраними по справі доказами.

-  протоколом огляду та  вилучення від 23.11.2007р. у гр.. ОСОБА_4 газового обігрівача, придбаний ним 25.10.2007р.  у наглядно знайомого на ім’я ОСОБА_1 за 30 грн.    (а.с.14)

-  постановою про приєднання до справи речових доказів від 21.12.2007р., згідно якої вилучений у гр.ОСОБА_4 газовий обігрівач приєднаний до справи в якості речового доказу, і 23.12.2007р. відданий під розписку потерпілому ОСОБА_3 (а.с.15, 16)

  - висновком проведеної по справі судово-товарознавчої експертизи за № 14627 від 21.12.2007р. щодо оцінки викраденого майна, яке належало потерпілому, залишкова вартість досліджуваних виробів за станом цін на 25.10.2007 року складала:

-   -     холодильника “Мінськ-11” - 250,00 грн.;

-   -     обігрівача марки DELONGI - 686,55 грн.;

-  обігрівача моделі “РЕRАМIDА RD 9003”  - 548,50 грн., а всього на загальну суму 1485 грн. 05 коп.   (а.с.20-23)    

        - із оголошених та перепровірених у судовому засіданні показів потерпілого ОСОБА_3, даних ним на досудовому слідстві, який підтвердив факт виявлення ним 25.10.2007р. відсутності в залі ігрових автоматів свого майна, а саме: холодильника “Мінськ-11”, масляного обігрівача марки DELONGI та газового обігрівача “РЕRАМIDА RD 9003”, які були перенесені з кафе  ПП «Тосна-1», що по бул. І. Лепсе, 57/38 к.147 в м. Києві, у зв’язку із здачею ним приміщення кафе в оренду. І в подальшому було встановлено, що вказане майно викрав охоронець ОСОБА_1,який повернув йому газовий обігрівач та зобов’язався повністю зх. Ним розрахуватися.

                                 (а.с.33-34)

         -   свої покази потерпілий ОСОБА_3 підтвердив в ході проведення очної ставки з ОСОБА_5, яка мала місце 30.11.2007р. (а.с.30-31)

З урахуванням вищевикладених доказів в їх сукупності, які  суд приймає до уваги, як допустимі та достовірні і  вважає, що ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), скоїв злочин, передбачений ст.185 ч.1   КК України.

Призначаючи підсудному покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, його особу, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, характеристику з місця його проживання (а.с.69), відношення підсудного до скоєного злочину, щире каяття, конкретні обставини скоєної ним крадіжки, який ніде офіційно не працює і повністю не відшкодував потерпілому матеріальну шкоду, а також ту обставину, що протягом двох років ОСОБА_1 перебував у розшуку і приходить до висновку, що він заслуговує покарання у виді позбавлення волі, бо його виправлення та перевиховання  неможливі без ізоляції від суспільства, але не на максимальний строк.

Суд не знаходить підстав для застосування до ОСОБА_1 ст.75 КК України з іспитовим строком, враховуючи особу підсудного та ту обставину, що він тривалий час перебував у розшуку.

Доводи підсудного з приводу повного розрахунку з потерпілим ОСОБА_3 за викрадене ним у останнього майно,  не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного, в силу ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання підсудного, в силу ст.67 КК України, судом не встановлено.

           Щодо  цивільних вимог потерпілого ОСОБА_3, заявлених ним на досудовому слідстві на ім’я слідчого Солом’янського РУГУ МВС України в  м. Києві в сумі 1850 грн. ( а.с.35), то суд вважає, що саме такі вимоги не є цивільним позовом, оскільки вони не відповідають вимогам ст.28 КПК України, і  вважається неподаним.

    Виходячи з вищенаведеного, на підставі ст.28 КПК України потерпілий ОСОБА_3 не позбавлений права в подальшому пред"явити цивільний позов в порядку цивільного судочинства.

            Крім того, підлягають стягненню з підсудного в доход держави витрати за проведення по даній кримінальній справі  судово-товарознавчої експертизи щодо оцінки та залишкової вартості викраденого майна, що належало потерпілому,  в сумі 500 грн. 80 коп. (а.с.20)    

         Керуючись ст.ст.323,324 КПК України суд,

З А С У Д И В:

           Визнати винним ОСОБА_1 за ст.185 ч.1 КК України і призначити йому покарання  - 1 (один) рік позбавлення волі.

            Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити – тримання під вартою і в подальшому утримувати в Київському СІЗО №13 Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

 Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_6 відраховувати з 17.02.2010р.

           Цивільний позов по справі не заявлений.

           Стягнути з  ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи у розмірі 500 грн. 80 коп.

                                 (а.с.20)
         Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через  Солом’янський районний суд м. Києва протягом 15-ти діб з моменту його  проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому його копії.

    Суддя: