Справа № 2-1425/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2010 року                                                                                                                м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді     Українця В.В.

при секретарі              Клімовських С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

08 грудня 2008 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Свої вимоги мотивує тим, що 09 серпня 2008 року о 18 годині 40 хвилин по Чоколівському бульвару в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів – автомобіля марки «Ніссан», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого є вона, під керуванням її сина ОСОБА_3; автомобіля марки «Фольсваген» державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, який був припаркований.

Зіткнення транспортних засобів сталося в результаті порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху, що підтверджується чинною постановою Солом’янського районного суду міста Києва від 06 листопада 2008 року.

У результаті зіткнення був пошкоджений її автомобіль марки «Ніссан», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

На відшкодування майнової шкоди просить стягнути з відповідача 73264 гривні 80 копійок, посилаючись на рахунок-фактуру № СФ-00000233 від 14 листопада 2008 року, 10000 гривень на відшкодування моральної шкоди та судові витрати у справі.

Зазначає, що її автомобіль пошкоджений, вона та члени її сім’ї тривалий час позбавлені можливості використовувати його за призначенням, під час ДТП у машині перебувала її вагітна невістка, за кермом – її син. Все це призвело до моральних страждань. Відповідач їх додає тим, що будь-яких дій спрямованих на відшкодування завданої шкоди не вчиняє.

Заочним рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 15 червня 2009 року зазначений позов задоволено частково.

За заявою представника відповідача ухвалою Солом’янського районного суду м. Києва від 21 вересня 2009 року заочне рішення від 15 червня 2009 року скасовано і справа призначена до розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача позов визнали частково. Зазначили, що в справі проведена судова автотоварознавча експертиза, згідно якої розмір майнової шкоди, завданої пошкодженням автомобіля є значно меншим – 54452 гривні 70 копійок. Також зазначили, що відповідач має право на отримання пошкоджених деталей автомобіля, які будуть замінені при ремонті. Заперечують проти задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди, вважають, що її завдання позивачем не доведено.

Представник позивача не заперечує проти передачі відповідачу пошкоджених деталей автомобіля, які будуть замінені при ремонті.

Заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 09 серпня 2008 року о 18 годині 40 хвилин по Чоколівському бульвару в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів – автомобіля марки «Ніссан», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_1, під керуванням її сина ОСОБА_3; автомобіля марки «Фольсваген» державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, який був припаркований. Автомобілі отримали механічні пошкодження.

Зазначене підтверджується наданою суду копією постанови Солом’янського районного суду міста Києва від 06 листопада 2008 року (а.с. 14-15).

З цієї постанови та дослідженої у судовому засіданні адміністративної справи                   № 3-20520/08, копія якої міститься в матеріалах цивільної справи (а.с. 68-110), вбачається, що вина ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди була встановлена, а провадження у справі закрито у зв’язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 20 березня 2009 року (а.с. 111-112) зазначену постанову залишено без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 – без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку, якщо ця особа не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

На підтвердження своїх доказів щодо розміру завданої майнової шкоди, позивач надав суду рахунок-фактуру № СФ-00000233 від 14 листопада 2008 року, в якому наведено перелік та вартість робіт і матеріалів, необхідних для відновлення пошкодженого автомобіля позивача на загальну суму 73264 гривні 80 копійок (а.с. 16-17).

У судовому засіданні 17 лютого 2009 року відповідач не погодився з такою сумою, вважав розмір майнової шкоди завищеними. Суд за його клопотанням призначив у справі судову автотоварознавчу експертизу. Оплату за проведення експертизи було покладено на відповідача ОСОБА_2, проте останній не вніс грошові кошти за проведення експертизи.

З листа ТОВ «Центр правової допомоги «Правозахист» № 777 від 27 квітня 2009 року вбачається, що станом на 24 квітня 2009 року оплата за проведення експертизи на рахунок Товариства не надійшла. На підставі абзацу 8 п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, у зв’язку з несплатою вартості проведення експертизи, матеріали цивільної справи повернуті без виконання (а.с. 65).

У судовому засіданні 21 вересня 2009 року представники відповідача повторно заявили клопотання про призначення експертизи, посилаючись на те, що експертною установою їх довірителю не було повідомлено про необхідність оплатити вартість експертизи.

Ухвалою Солом’янського районного суду м. Києва від 21 вересня 2009 року клопотання представників відповідача задоволено – в справі призначено судову автотоварознавчу експертизу. Оплату за проведення експертизи покладено на відповідача ОСОБА_2

Оскільки оплата експертизи відповідачем не здійснювалась, її вартість була сплачена позивачем у справі – ОСОБА_1

З висновку судової автотоварознавчої експертизи № 239 від 25 грудня 2009 року (а.с. 143-164) вбачається, що матеріальний збиток, завданий внаслідок ДТП, власнику автомобіля марки «NISSAN ALMERA» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 54452 гривні 70 копійок.

Вбачається за можливе покласти висновок цієї судової експертизи в основу рішення.

За таких обставин, проаналізувавши надані докази, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про необхідність стягнення на її користь з відповідача вартості завданої внаслідок ДТП шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 54452 гривень 70 копійок.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню вартість деталей пошкодженого автомобіля, які не можуть використовуватись за призначенням та підлягають заміні. Разом з тим, такі деталі мають певну цінність, тому після сплати коштів на відшкодування завданої майнової шкоди, ці деталі підлягають передачі відповідачу.

Суд вважає, що також знайшли своє підтвердження і доводи позивача про відшкодування їй моральної шкоди, як власнику пошкодженого майна відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України. При цьому суд враховує, що позивачу були спричинені душевні страждання, оскільки пошкоджено її майно, в автомобілі знаходились члени її сім’ї, майнову шкоду відповідач у добровільному порядку не відшкодував, що поглиблює страждання позивача.

Разом з тим, при визначені розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню, суд враховує конкретні обставин справи, принцип розумності та вважає за можливе позов у частині відшкодування моральної шкоди задовольнити частково в розмірі 3000 гривень.

З урахуванням часткового задоволення позову, на підставі ст. 88 ЦПК України на користь позивача з відповідача слід стягнути понесені ним судові витрати в розмірі 1400 гривень вартості проведення судової експертизи, 544 гривні 52 копійки та 08 гривень 50 копійок судового збору і 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись статтями 23, 1167, 1187 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 54452 гривні 70 копійок, на відшкодування моральної шкоди 3000 гривень, оплату вартості проведення судової експертизи в сумі 1400 гривень, судовий збір в розмірі 553 гривні 02 копійки та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Зобов’язати ОСОБА_1 після сплати ОСОБА_2 коштів на відшкодування завданої майнової шкоди, передати пошкодженні деталі, що підлягали заміні при ремонті автомобіля марки «NISSAN ALMERA», 2005 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2, ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: