Справа № 2-213/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

17 березня 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва

    у складі головуючого судді   Калініченко О.Б.

    при секретарі                       Кучерявець О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3,   Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України про  визнання недійсним свідоцтва України на знак  для товарів і послуг, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися з вищезазначеною позовною заявою до відповідачів, в якій  просили визнати недійсним свідоцтво України №НОМЕР_2, видане на ім’я ОСОБА_3, на знак  для товарів і послуг «Капітошка» для товарів 30 класу МКТП ,  зобов’язати Державний департамент інтелектуальної власності внести відповідні відомості до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним вказаного свідоцтва та здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність».  

В позові посилаються на те , що позивачі є співавторами таких аудіовізуальних творів як мультиплікаційні фільми «Капітошка» та «Повертайся, Капітошка», а також мають авторські права кожний на свій твір, а саме: ОСОБА_1 – на сценарії згаданих мультфільмів, а також, разом із ОСОБА_2 – на графічний образ і зображення згаданого персонажу (у співавторстві).

У червні 2007 року позивачам стало відомо, що 29.03.2004 року ОСОБА_3 до Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України  була подана заявка №2004033239 на реєстрацію знаку для товарів та послуг «Капітошка», на підставі якої їй 15.05.2006 року було видане свідоцтво України №НОМЕР_2.

Вважають, що  свідоцтво України №НОМЕР_2 на знак для товарів та послуг було видано з порушенням норм чинного законодавства та авторських прав позивачів, виходячи з     положень    ч. 4 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг»,  з яких   вбачається, що у випадку, якщо заявлене позначення відтворює назви відомих (добре знаних) в Україні творів або персонажів з них та не має дозволу авторів, Департамент Інтелектуальної власності України не реєструє таке позначення як знак для товарів та послуг.

Таким чином,  оспорюване свідоцтво видане з порушенням законних прав та інтересів позивачів через недотримання відповідачами  вимог ст. ст. 438 -441, 443 ЦК України, ч. 1 ст. 15 та ч. 1 ст. 32 Закону України «Про авторське право та суміжні права», ч. 4 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», п. «б» ст. 4.3.2.2. «Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів та послуг».

В судовому засіданні представник позивачів позов підтримала та просила його задовольнити.  

Представник Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України   проти позову заперечував, посилаючись на те, що станом  на дату подання заявки 29.03.2004 року державна реєстрація авторського права позивачів на твір, яка відбулась відповідно до свідоцтв  11.05.2004 року, не була ще проведена .

Перевірка наявності заявки про реєстрацію авторського права та з’ясування рішення по ній протягом розгляду заявки на реєстрацію знака для товарів і послуг  чинним законодавством не передбачена , оскільки Держдепартамент не має  можливостей проводити співставлення заявлених позначень та літературних і художніх творів . А тому обставини, на які посилаються позивачі, не були і не могли бути відомі закладу експертизи під час проведення експертизи заявки, за якою було видане спірне свідоцтво, а отже, порушень законодавства під час проведення експертизи та видачі свідоцтва на спірний знак не було.

Таким чином, стверджував представник відповідача, під час прийняття рішення про відповідність позначення умовам надання правової охорони за заявкою № НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг «Капітошка»  Держдепартаментом не було порушено жодної з вимог законодавства України, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, пред’явлених до Держдепартаменту.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, будучі неодноразово належним чином повідомленою про розгляді справи, причини неявки суду не повідомила, представника у судове засідання не направила, заперечень за позовом не надала.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідачки на підставі наявних у справі доказів, оскільки в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін і неявка відповідачки не перешкоджає всебічному дослідженню обставин справи та винесенню судом законного рішення.  

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що в  1976-1979 роках  письменницею ОСОБА_1 і художником ОСОБА_2 був створений літературно-художній персонаж «Капітошка».

Анімаційні фільми «Капітошка» та «Повертайся, Капітошка», в яких був вперше оприлюднений літературно-художній персонаж «Капітошка», створені на кіностудії «Київнаукфільм», відповідно в 1980 та 1989 роках, що підтверджується листом Української кіностудії анімаційних фільмів № 256 від 30.09.2003 року.

В титрах цих мультиплікаційних фільмів зазначаються ОСОБА_1 як автор сценарію і ОСОБА_2 як художник-постановник.

Відповідно до чинного на той час законодавства – ст. 483 ЦК УРСР авторське право на кінофільм належало підприємству, яке здійснило зйомку, а авторові сценарію, художнику – постановникові та авторам інших творів, які увійшли складовою частиною у фільм, належало авторське право кожному на свій твір.

Таким чином, авторські майнові права на фільм належать кіностудії «Укранімафільм» (правонаступник  кіностудії «Київнаукфільм»), а автору сценарію ОСОБА_1 та  художнику-постановнику ОСОБА_2 належить авторське право кожному на свій твір.

Відповідно ст. 437 ЦК України, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права»,  авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Одночасно ч. 5 ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначено, що суб'єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах.

Позивачі, користуючись своїм правом на реєстрацію авторських прав, зареєстрували свої авторські права у Державному департаменті інтелектуальної власності і отримали відповідні свідоцтва: свідоцтво про державну реєстрацію авторського права на твір від 11.05.2004 р. № 9967 на ім’я ОСОБА_1 - літературний твір «Капітошка»; свідоцтво про державну реєстрацію авторського права на твір від 11.05.2004 р. № НОМЕР_3 на ім’я ОСОБА_2 - художнє зображення персонажу «Капітошка».

Разом з тим, 15.05.2006 року Державний департамент  інтелектуальної власності на підставі заявки від 29.03.2004 року на реєстрацію знака для товарів та послуг видав свідоцтво України №НОМЕР_2 на знак для товарів та послуг «Капітошка» для класу 30 Міжнародної класифікації товарів і послуг на ім’я ОСОБА_3,  зареєструвавши, таким чином, як знак для товарів та послуг відомий в Україні літературний твір «Капітошка», а саме, - зображення та власну назву персонажу «Капітошка» без згоди власників авторського права.

Суд не приймає до уваги посилання представника Держдепартаменту на відсутність державної реєстрації авторського права позивачів на твір «Капітошка»   на дату подання заявки на  реєстрацію знака для товарів та послуг, оскільки станом на цю дату  літературний твір та персонаж «Капітошка» вже були добре відомим в Україні, що є загальновідомим та не потребує підтвердження.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, суд вважає їх достатніми для визначення  того, що літературний твір та персонаж «Капітошка» є добре відомим в Україні, а тому посилання позивачів є обґрунтованими.

Крім того, 11.05.2004 року Державним департаментом інтелектуальної власності були засвідчені авторські права позивачів шляхом видачі відповідних свідоцтв.

Згідно з п. «б» ст. 4.3.2.2. «Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів та послуг», затверджених наказом Державного патентного відомства України від 28.07.1995 року №116, при проходженні експертизи заявка на реєстрацію знака для товарів та послуг перевіряється, чи не відтворює заявлене позначення назви відомих (добре знаних) в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них без згоди власників авторського права.  

Отже, про те, що знак для товарів та послуг «Капітошка» відтворює відомий в України персонаж «Капітошка», авторські права на який належать позивачам, Державний департамент інтелектуальної власності за результатами проведення 21.04.2005 року формальної та згодом – 23.02.2006 року кваліфікаційної експертизи заявки не міг не дізнатись.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», не реєструються як знаки позначення, які відтворюють, зокрема, назви відомих в Україні творів літератури і персонажі з них, без згоди власників авторського права. Можливість реєстрації таких позначень передбачена лише зі згоди власників авторського права.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 438 та ст. 439 ЦК України, автору твору належить право на недоторканість його твору, а також право протидіяти будь-якому перекручуванню, спотворенню або іншій зміні твору чи будь-якому іншому посяганню на твір.

Згідно зі ст.ст. 440, 443 ЦК України, ч. 1 ст. 15 та ч. 1 ст. 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права», до майнових прав автора належить виключне право на використання твору, а також виключне право надавати дозвіл або забороняти використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами іншими особами.

Відповідно до ст. 441 ЦК України, використання твору є його відтворенням будь-яким способом та у будь-якій формі, а також інші дії, встановлені законом.

Як вбачається з матеріалів справи, дозвіл на використання твору - зображення літературно-художнього персонажу «Капітошка»,   в тому числі, на реєстрацію знака для товарів та послуг «Капітошка»,  позивачі не давали і іншого відповідачами доведено не було.

Проте, як виявилось, в порушення чинного законодавства та авторських прав позивачів було зареєстроване як знак для товарів та послуг позначення, яке відтворює назву відомого в Україні твору літератури та персонажу з нього без згоди власників авторського права на твір і видав свідоцтво України №НОМЕР_2 на знак для товарів та послуг.

Аналізуючи матеріали заявки за свідоцтвом № НОМЕР_2, суд вважає очевидною ту обставину, що відповідачкою ОСОБА_3 було використано твір – зображення літературно-художнього персонажу «Капітошка» шляхом відтворення персонажу твору в якості знаку для товарів та послуг із словесним написом «Капітошка».  

Так, за описом знак представляє собою хвилясте обрамлення, в центрі якого розміщена усміхнена кругла дитяча голівка, прикрита зверху шапочкою ї обгорнута по шиї шарфиком, а рядом зображено три дощові краплі. Між тим, малюнок за знаком співпадає за  зображенням  з образом персонажу «Капітошки» - усміхнена велика кругла крапелька з капелюшком зверху та навколо маленькі крапельки дощу, авторами якого є  позивачі та який за загальним зоровим враженням є подібним зображенню за знаком,  і до того ж словесний напис на знаку - «Капітошка» не залишає сумнівів в цьому.  

Згідно зі ст. 499 ЦК України, права на торговельну марку визнаються недійсними з підстав, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони.

Пунктом «а» ч. 1  ст. 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» передбачено, що свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.

Крім того, відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», в разі, якщо видача свідоцтва, в результаті подання заявки, була здійснена з порушення прав та законних інтересів інших осіб, таке свідоцтво може бути визнано у судовому порядку повністю недійсним.

З урахуванням того, що була здійснена реєстрація спірного знаку, який не відповідає умовам надання правової охорони, встановлених  ст. 5 та ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», а також порушені права позивачів при цьому, то такий знак підлягає визнанню недійсним на підставі п. п. «а», «в» ч. 1 ст. 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг».

Керуючись ст.ст. 438, 439, 440, 441, 443 ЦК України, Законом України «Про авторське право і суміжні права», Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», Правилами складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів та послуг, затверджених наказом Державного патентного відомства України від 28.07.1995 року №116, ст. ст. 10, 11, 57-60, 61, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -    

    В И Р І Ш И В :    

Позов   задовольнити.

Визнати свідоцтво України №НОМЕР_2 на знак для товарів і послуг «Капітошка»,  що зареєстроване 15.05.2006 року Державним департаментом інтелектуальної власності на ім’я ОСОБА_3, недійсним.

Зобов’язати Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про визнання недійсним Свідоцтва України на знак для товарів та послуг №НОМЕР_2 від 15.05.2006 року та опублікувати відомості про внесення змін до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 37,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3  в дохід держави судовий збір  – 8,50 грн.  

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Солом’янський районний суд м. Києва заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги на рішення протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: