справа №1-203/10

                                                2010р.

                     В      И      Р      О      К

                          іменем  України

12 лютого 2010 року

Подільський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Зубця Ю.Г.

при секретарі Старков І.О.

за участю прокурора Кіщак Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка Дніпропетровської області, м.Нікополь, гр-ка України, українка, ІНФОРМАЦІЯ_2, не заміжня, не працює, зареєстрована АДРЕСА_2, п/б, проживає АДРЕСА_3, згідно ст.89 КК України раніше не судима, у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст.186 ч.2, 190 ч.2, КК України,

                                                             В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

14.09.2009 року, приблизно о 17-30 год., за адресою АДРЕСА_1, під час розпиття спиртних напоїв у приміщенні кухні вказаної квартири, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник словесний конфлікт який переріс у бійку, в ході якої ОСОБА_2 наніс декілька ударів кулаком в область обличчя ОСОБА_3

Після конфлікту ОСОБА_2 зайшов у приміщення кімнати де знаходились ОСОБА_1 та ОСОБА_4 В цей час ОСОБА_1 сказала ОСОБА_2 забрати з кімнати телевізор. ОСОБА_2 маючи злочинний намір на відкрите заволодіння чужого майна, а саме телевізора «Рейнфорд», діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_1, відкрито заволоділи телевізором «Рейнфорд», вартістю 500 грн., який належав ОСОБА_4   Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зникли, а майном розпорядились за власним розсудом.

В результаті злочинних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_4 була завдана майнова шкода в сумі 500 грн.

Крім того, 16.11.2009 року, приблизно о 16-00 год., ОСОБА_1 перебуваючи поблизу будинку №3 по пров. Межовому в м.Києві, помітила неповнолітню ОСОБА_5, після чого у неї виник злочинний намір на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1, з корисливих мотивів, підійшла до ОСОБА_5, та попросила мобільний телефон, щоб зателефонувати, не маючи при цьому наміру в подальшому повернути даний телефон власнику.

На прохання ОСОБА_1, ОСОБА_5 не здогадуючись про дійсний намір ОСОБА_1, надала мобільний телефон марки «Самсунг С-130», який належав ОСОБА_6, вартістю 400 грн., в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Лайф» вартістю 10 грн.

Після цього, ОСОБА_1, з місця скоєння злочину зникла, а викраденим майном розпорядилась на власний розсуд. В результаті злочинних дій ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_6. була спричинена матеріальна шкода на загальну суму 410 грн.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 підтвердила викладене, щиро розкаялась у скоєному, а тому їй було роз”яснено вимоги ч.3 ст.299 КПК України, на підставі якої вона заявила клопотання про недоцільність досліджувати докази стосовно фактичних обставин справи, оскільки вона їх не оспорює, обмежившись допитом її та дослідженням характеризуючих матеріалів.

Прокурор та потерпіла проти заявленого клопотання не заперечували, а тому воно було задоволене.

Обираючи міру покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Дії підсудної, яка своїми умисними діями, що виразились у відкритому викрадені чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб,   передбачені  ст.186 ч.2 КК України кваліфіковано вірно.

    Крім того дії підсудної кваліфікуються за ст.190 ч.2 КК України, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману /шахрайство/, вчинене повторно.

      Суд також враховує особу підсудної, яка згідно ст.89 КК України раніше не судима, характеризується посередньо, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, у лікаря-психіатра не перебуває, про що свідчить медична довідка від 17.01.2006р.(а.с.273).

З урахуванням викладеного, особи підсудної, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_1 до покарання у вигляді позбавлення волі.

Цивільний позов заявлений по справі   потерпілою, підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки  вимоги викладені у позові знайшли своє підтвердження в ході судового слідства та не спростовуються самою підсудною.

Обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено.

Пом”якшуючими відповідальність обставинами суд враховує щире каяття.

            Керуючись ст.323, 324 КПК України, суд

                                                            З   А   С   У   Д   И   В :

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст.186 ч.2, 190 ч.2 КК України та призначити їй покарання:

-за ст.186 ч.2 КК України – 4 роки позбавлення волі;

-за ст.190 ч.2 КК України – 2 роки позбавлення волі.

За сукупністю злочинів, згідно ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_1 призначити у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_1 без змін – тримання під вартою в Київському СІЗО №13 ДДУ з питань виконання покарань.

Строк відбування покарання рахувати з 17.11.2009 року.

Речові докази по справі телевізор «Рейнфорд ТV-V-756 С», мобільний телефон «Самсунг С-130», які переданні на зберігання потерпілим – залишити в їх розпорядженні.

Цивільний позов заявлений по справі потерпілою ОСОБА_6 – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 10 (десять) грн.    

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду м.Києва через Подільський районний суд протягом 15 діб з часу його проголошення, а засудженому в той же строк з моменту отримання копії вироку суду.

                          Суддя                                                                                    Ю.Зубець