Справа № 2-а-230/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

11 березня  2010 року Солом’янський районний суд м. Києва

в складі головуючого  судді            Калініченко О.Б.

при секретарі                                    Кучерявець О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, –    

В С Т А Н О В И В:

Позивач  18.11.2009 року звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить, вважаючи неправомірними дії відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському  районі м. Києва щодо відмови в перерахунку йому пенсії із  застосуванням  показника середньої  заробітної  плати  працівників  у  середньому  на  одну застраховану особу в цілому по Україні,  з якої сплачено  страхові внески та  яка  відповідно  до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2008 рік, а саме 1573, 99 грн., зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії позивачу відповідно до вимог закону та нарахувати до  виплати різницю між перерахованою та отриманою пенсією, яка утворилася з дня звернення позивача за перерахунком пенсії – 26.02.2009 року.  

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що перебуває на пенсії та продовжував працювати. 26.02.2009 року він звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва з заявою та відповідними документами  на перерахунок пенсії як працюючому пенсіонеру у відповідності до вимог  ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» N 1058-IV та п/п. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Незважаючи на те, що 27.02.2009 року був затверджений показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу у сумі 1 573,99 грн., який має застосовуватись при визначенні коефіцієнту заробітної плати за 2008 рік при призначенні пенсій у відповідності з Законом, відповідач відмовився проводити перерахунок з врахуванням цього показника середньої заробітної плати за 2008 рік, хоча такий перерахунок явно обумовлений в п/п.3 п.11. Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” і виплачує пенсію із застосуванням показника заробітної плати з якої сплачено страхові внески за 2007 рік.

Відмову застосування при перерахунку пенсій в 2009 році показника середньої заробітної плати за 2008 рік, а не за 2007 рік, відповідач, не заперечуючи визнання неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року змін  щодо внесення до ст.ст. 40,42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині визначення зазначеного вище показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсій, мотивував посиланням на те, що рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалось. У зв’язку з цим, перерахунки пенсій проводились відповідно до підпункту третього пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Між тим, позивач зазначає, що в п/п 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» тільки підтверджується застосування показника середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто за 2008 рік.

Таким чином, позивач вважає, що Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва свідомо порушує захищені Конституцією України права позивача на перерахунок пенсії в 2009 році у встановленому законодавством порядку із застосуванням середньої заробітної плати працівників у  середньому  на  одну застраховану особу в цілому по Україні,  з якої сплачено  страхові внески, за 2008 рік у сумі 1573,99 грн.  

В судовому засіданні позивач  позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.  

Представник відповідача, вважаючи розмір пенсії обчисленим згідно вимог чинного законодавства, пояснював наступне.

Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва та одержує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з ч.4 ст. 42 цього Закону було передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визначався згідно статті 40 Закону.

Не заперечують, що рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зміни, що були внесені до ст.ст. 40,42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині визначення зазначеного вище показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсій, були визнані неконституційними.

Однак посилаються на те, що рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалось, тому у зв’язку з цим перерахунки пенсій проводились відповідно до підпункту третього пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», виходячи з того, що порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з Державним комітетом статистики, Міністерством економіки, Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством  фінансів.

Згідно із роз’ясненням Пенсійного фонду України та Міністерства праці та соціальної політики України (спільний лист Мінпраці та Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року) до законодавчого врегулювання питання визначення показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, перерахунки пенсій у 2009 році відповідно до п. 11 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року провадяться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік -1197,91 грн.

На підставі матеріалів пенсійної справи позивача, його заяви від 26.02.2009 року та додаткових документів йому з 01.03.2009 року відповідно до п.п. 4 п.3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» був здійснений перерахунок пенсії, загальний розмір якої станом на 01.01.2010 року становить 4365,60 грн.  

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пенсійний  фонд  України  є центральним органом виконавчої влади і у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженому Постановою КМ України від 24.10.2007 року № 1261 та організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією.

Управління Пенсійного фонду  України  у районах,  містах і районах у містах є органами Фонду,  підвідомчими  відповідно  головним  управлінням  Фонду   в Автономній Республіці Крим,  областях, містах Києві та Севастополі,  що  разом  з  цими  управліннями утворюють систему органів Фонду.

 Управління  у  своїй  діяльності  керується Конституцією і законами України,  указами Президента України  та постановами  Верховної  Ради  України,  прийнятими  відповідно  до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, Положенням  про  Пенсійний  фонд України,  затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 N 1261, постановами правління, наказами Фонду, наказами та розпорядженнями регіональних  управлінь,  іншими  нормативно-правовими  актами,  Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим Постановою Пенсійного фонду  від 25.02.2008 року  № 5-5.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначається виключно законами про пенсійне забезпечення.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 2 частини 1 статті 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання з інших джерел).

Частиною  4  ст.  42  Закону України  «Про  загальнообов’язкове  державне   пенсійне страхування»  визначено,  що у разі якщо застрахована особа після  призначення  пенсії  продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Пунктом 26 ст. 71 Закону України про Державний бюджет на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію ч.4. ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № І07-У1 були внесені зміни, в тому числі й до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-ри/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 10 пункту 35 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з 1 січня 2008 року були внесені зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема до ч. 4 ст. 42.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх. оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

У пункті 6 рішення КСУ, зазначено, що рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

Враховуючи вищевикладене, суд при розгляді і вирішенні даного спору застосовує норми Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції, які були чинними до внесення змін Законом № 107. При цьому прийняття будь-якого рішення про відновлення дії норми, визнаною неконституційною, в попередній редакції не має прийматись, її відновлення відбувається саме шляхом визнання її неконституційності, що є підставою для застосування закону без врахування такої норми.

Частина 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону № 107) передбачала проведення перерахунків пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу ь цілому по України, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визнавався згідно ст. 40 Закону.

Судом встановлено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва і отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за віком.

Перебуваючи на пенсії, позивач  продовжував працювати. Представник відповідача не заперечував, що у зв’язку з тим, що позивач є працюючим пенсіонером та після  попереднього  перерахунку пенсії  має більше 24 місяців страхового стажу, то має право на перерахунок пенсії як працюючий пенсіонер з урахуванням не менш як 24 місяців страхового  стажу  після  призначення  (попереднього перерахунку) пенсії, що передбачено ст. 42 Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Із змісту частини четвертої ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» випливає, що для перерахунку пенсій застосовується показник середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії. Адже, якщо при перерахунку пенсії береться заробітна плата відповідно до абзацу першого частини першої статті 40, то, відповідно, має застосовуватися і той показник середньої заробітної плати, який береться при призначенні пенсії із заробітку відповідно до цієї ж частини першої статті 40 Закону, тобто за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.

Коригування заробітку шляхом множення коефіцієнта заробітку на показник середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, проводиться з метою осучаснення раніше отриманого заробітку,  тобто приведення його до сьогоднішнього дня. Якщо для перерахунку пенсії подається заробітна плата за 2008 рік, то коригування цієї заробітної плати на показник середньої заробітної плати за 2007 рік втрачає позитивне соціальне значення. У такому випадку осучаснення заробітку не відбувається, а навпаки провадиться  його штучне заниження.

Позивач 26.02.2009 року звернувся до відповідача з письмовою заявою та відповідними документами  на перерахунок пенсії як працюючому пенсіонеру у відповідності до вимог  ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» N 1058-IV та п/п. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

 Однак відповідач, визнаючи право позивача на перерахунок пенсії в 2009 році з врахуванням стажу та заробітку, при  цьому використав для перерахунку показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, за 2007 рік – в сумі 1197,91  грн. у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року №1783 «Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян».

У відповідності до п.4 ст. 4 ЦК України  постанови Кабінету Міністрів України є актами цивільного законодавства. До повноважень Кабінету Міністрів України, визначених ст. 116 Конституції України, зокрема, належить  забезпечення проведення політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту. Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Порядок здійснення зазначеного перерахунку був визначений пп. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», згідно з яким при перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців страхового стажу підряд за умови, що зазначений період становить не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим частини першої статті 40 Закону, період, за який враховується заробітна плата, після виключення 10 відсотків тривалості страхового стажу не може бути менший від 60 календарних місяців;

у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із  заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.

З 04.03.2008 року діє Порядок визначення показників середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії, затверджений Постановою (z0146-08) Пенсійного фонду від 01.02.2008 року № 4-4, за яким і обчислено показник середньої заробітної плати (доходу) за 2008 року – 1573,99 грн., що  застосовується при обчисленні новопризначених пенсій у 2009 році у відповідності до п/п 2 п.11 Постанови КМ У № 530 від 28.05.2008 року.

Проте, Управлінням Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва перерахунок пенсії позивачу у 2009 році був здійснений із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік - 1197,91 грн., незважаючи на те, що 27.02.2009 року був затверджений показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу, у розмірі 1573,99 грн., який застосовується при визначенні коефіцієнту заробітної плати за 2008 рік при призначенні пенсій у відповідності з Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

В перерахунку пенсії з врахуванням цього показника середньої заробітної плати позивачу було відмовлено з посиланням на спільний лист Мінпраці та Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року.  

В п.1.4 Наказу Мін’юсту України від 12.04.2005 року № 34/5 «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів» зазначено, що нормативно-правовий акт  це  офіційний   письмовий   документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований  на регулювання суспільних відносин,  що містить норми права,  має  не персоніфікований   характер   і   розрахований   на неодноразове  застосування.  Прийняття нормативно-правових актів у вигляді листів і телеграм не допускається.  

Нормативно-правові акти Пенсійного фонду України підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством (п.7. Положення  про  Пенсійний  фонд України,  затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року N 1261). Лист Мінпраці та Пенсійного фонду України  від 11.03.2009 року був опублікований в газеті «Все про бухгалтерський облік» 01.06.2009 року, але ця публікація носила інформаційний, а не офіційний характер.  

Виходячи з цього, вказаний лист, що зачіпає права, свободи й законні  інтереси  громадян, не є нормативно-правовим актом, не зареєстрований в Мін’юсті, як це передбачено Указом  Президента України від 03.10.1992 року  № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», та ніде офіційно не оприлюднений, що суперечить ст. 57 Конституції України.

Таким чином, спільний лист  від 11.03.2009 року  Мінпраці та Пенсійного фонду України незаконно змінює діючий порядок перерахунку пенсій та істотно обмежує право на перерахунок пенсії, оскільки, будучи службовою кореспонденцією, не може встановлювати   нову   правову   норму   щодо   механізму перерахунку пенсій у 2009 році.

У відповідності з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У відповідності з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У відповідності з положеннями Конституції України  зміст та обсяг існуючих прав і свобод не може бути звужений при прийнятті нових чи внесенні змін у діючі закони (ч.3 ст. 22 Конституції), конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Утверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист, і юридичними засобами – здійснення цього права, а тому відповідно до ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 68 Конституції вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов’язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, що закономірно призводить до порушення засад соціальної правової держави.

Таким чином, проведення відповідачем перерахунку пенсій у 2009 році відповідно до п. 11 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік - 1197,91 грн., не має під собою правового обґрунтування, не підкріплене посиланнями  на норми чинного законодавства і є всього лише спробами незаконно звузити права працюючих пенсіонерів і в 2009 році перераховувати пенсію в заниженому розмірі.

Подібні спроби відмічені і засуджені в Постанові Верховної Ради України № 1700-IV від 11.05.2004 року «Про сучасний стан пенсійного забезпечення і впровадження пенсійного страхування в Україні», за змістом п.2 якої вважається неприпустимим і таким, що суперечать Конституції України,  невиконання законів  у  сфері  пенсійного забезпечення  та  будь-які  спроби звузити обсяг чи зміст існуючих прав пенсіонерів, які встановлені законодавчими актами.

Крім того, суд звертає увагу,  що протягом 2005-2008 років для перерахунку пенсій відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органами  Пенсійного фонду застосовувався показник середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, і при цьому будь-яких різних тлумачень щодо застосування такого порядку не виникало.  

Так, в 2006 році для перерахунку пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону   застосовувався показник середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто за 2005 рік.

Відповідно до повідомлень Пенсійного фонду України показники заробітної плати (доходу) в
середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та
яка відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік становить – 1197,91 грн., за 2008 рік – 1573,99
грн.  

Позиція відповідача, яка ґрунтується виключно на відсутності законодавчого регулювання питання щодо визначення заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, що з огляду на вищевказані норми закону є помилковою та такою, що не ґрунтується на вимогах закону.

Крім того, проведений управлінням перерахунок пенсії позивачу у 2009 році, виходячи із показників заробітної плати (доходу) в середньому одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески при призначенні пенсії та їх перерахунку з урахуванням стажу та заробітку,  набутого  після  призначення пенсії, з врахуванням показника заробітної плати для обчислення пенсії за 2007 рік у розмірі 1197,91 грн., є безпідставним  з огляду на  положення принципу законності, визначених пунктами 2-4 статті 9 КАС України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії відповідно до підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по України, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії за 2008 рік, є протиправними, оскільки не відповідають вищевказаним вимогам закону, а тому позовні вимоги позивача ґрунтуються на вимогах закону і підлягають задоволенню в повному обсязі.

  Виходячи з правил ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка нею суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).          

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, ст.ст. 9-12, 69-71, 86, 94, 97, 121, 128, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

           Позов задовольнити частково.        

           Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва перерахувати  до виплати ОСОБА_1 пенсію з 01 березня 2009 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по України, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії за 2008 рік, за виключенням здійснених Управлінням пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва за цей період таких виплат.                

            Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі – 3,40 грн.        

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

      Суддя: