Справа № 2-703/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2010 року                                                                                                                м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді     Українця В.В.

при секретарі              Клімовських С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Закритого акціонерного товариства «ВіЕйБі Страхування» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Закритого акціонерного товариства «ВіЕйБі Страхування» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

та за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства «ВіЕйБі Страхування» до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про стягнення коштів в порядку регресу,

в с т а н о в и в:

02 лютого 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ЗАТ «ВіЕйБі Страхування» про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини ОСОБА_2

Свої вимоги мотивував тим, що 19 березня 2008 року близько 22 години на перехресті вулиць Солом’янської та Головка в м. Києві з вини ОСОБА_2, який керував автомобілем марки «Ягуар», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений його автомобіль марки «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Зіткнення транспортних засобів сталося в результаті порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2, який рухався з вул. Головка на червоний сигнал світлофора. Вина ОСОБА_2 підтверджується карткою обліку дорожньо-транспортної пригоди № 8066042 від 19 березня 2008 року, наданою Державним департаментом автомобільної інспекції МВС України.

Майнова шкода, завдана його автомобілю складає 35228 гривень 64 копійки

Цивільна відповідальність ОСОБА_2 була застрахована ЗАТ «ВіЕйБі Страхування», проте страхова компанія формально відмовила у виплаті страхового відшкодування за полісом в розмірі 25500 гривень.

Просив ухвалити рішення, яким стягнути на його користь:

-   з ЗАТ «ВіЕйБі Страхування» страхове відшкодування за завдану майнову шкоду в розмірі 25500 гривень та 51000 гривень моральної шкоди внаслідок ушкодження здоров’я в результатів ДТП;

-   з ОСОБА_2 9728 гривень 64 копійки, завданої майнової шкоди та 51000 гривень моральної шкоди внаслідок ушкодження здоров’я в результатів ДТП.

26 березня 2009 року ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення коштів, посилаючись на те, що в результаті ДТП, яке сталося 19 березня 2008 року на перехресті вулиць Солом’янської та Головка в м. Києві був пошкоджений його автомобіль марки «Ягуар», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Дорожньо-транспортна пригода сталося з вини ОСОБА_1, який керуючи автомобілем марки «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, порушив вимоги Правил дорожнього руху – проїхав на забороняючий (червоний) сигнал світлофора в стані алкогольного сп’яніння, що призвело до зіткнення їх автомобілів. Зазначене підтверджується постановою судді Солом’янського районного суду м. Києва від 12 травня 2008 року.

Згідно рахунку-фактури станції технічного обслуговування від 19 березня 2009 року вартість ремонтних робіт з урахуванням вартості запчастин становить 295375 гривень 68 копійок.

Просив стягнути зазначену суму з ОСОБА_1 на його користь. Також просив стягнути 1500 гривень, витрачених на послуги евакуатора, 318 гривень за проведення дефектовки автомобіля та 50000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

26 березня 2009 року ЗАТ «ВіЕйБі Страхування» також подало зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу 199183 гривень 30 копійок, посилаючись на те, що 26 липня 2007 року між страховою компанією та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту – автомобіля марки «Ягуар», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

19 березня 2008 року в результаті дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений застрахований автомобіль. Зазначена ДТП визнана ЗАТ «ВіЕйБі Страхування» страховим випадком, про що 01 липня 2008 року був складений страховий акт № 2849.08 та проведено розрахунок суми страхового відшкодування, що належить до виплати страхувальнику.

Згідно з постановою Солом’янського районного суду м. Києва від 12 травня 2008 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення.

Збиток завданий страхувальнику розрахований відповідно до Правил страхування, договору страхування та звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 0125 від 25 березня 2008 року.

На підставі цих розрахунків, заяви страхувальника та листа вигодонабувача, ЗАТ «ВіЕйБі Страхування» виплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 199183 гривні 30 копійок шляхом перерахування коштів на погашення кредиту на рахунок ВАТ «ВіЕйБі Банк», що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Зустрічні позовні заяви прийняті до спільного розгляду з первісним позовом та розгляд цих позовних заяв об’єднано в одне провадження.

Протокольними ухвалами Солом’янського районного суду м. Києва до участі в справі за зустрічним позовом ОСОБА_2 в якості співвідповідача залучено ЗАТ «ВіЕйБі Страхування», а за зустрічним позовом ЗАТ «ВіЕйБі Страхування» в якості третьої особи – ОСОБА_2

У судовому засіданні представники ОСОБА_1 підтримали первісний позов та просили його задовольнити. Проти задоволення зустрічних позовів заперечували, оскільки ДТП сталося з вини водія автомобіля марки «Ягуар» – ОСОБА_2 Зазначають, що цивільна відповідальність їх довірителя перед третіми особами застрахована у національній акціонерній страховій компанії «ОРАНТА», а тому шкоду ОСОБА_2, в разі заподіяння, повинна відшкодовувати саме ця страхова компанія. Крім того, вважають, що звіт про оцінку вартості матеріального збитку, наданий ЗАТ «ВіЕйБі Страхування» на підтвердження вимог за регресним позовом, не є належним доказом, оскільки їх довіритель не був присутнім при огляді автомобіля, а сам звіт замовлявся страховою компанією, яка є зацікавленою стороною.

Представник ОСОБА_2 підтримав позов свого довірителя. Зазначив, що просить стягнути всю недоплачену суму вартості ремонту автомобіля ОСОБА_2 з ЗАТ «ВіЕйБі Страхування», інші витрати та моральну шкоду просить стягнути з ОСОБА_1 Вважає первісний позов ОСОБА_1 необґрунтованим та просить відмовити в його задоволенні. Проти задоволення позову ЗАТ «ВіЕйБі Страхування» до ОСОБА_1 не заперечує.

Представник ЗАТ «ВіЕйБі Страхування» підтримав позов страхової компанії про стягнення коштів у порядку регресу. Проти задоволення первісного позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2 в частині вимог до ЗАТ «ВіЕйБі Страхування» заперечував.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 19 березня 2008 року на перехресті вулиць Солом’янської та Головка в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля марки «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки «Ягуар» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2

У результаті зіткнення автомобілі були пошкоджені.

Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якою створює підвищену небезпеку, якщо ця особа не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Позивач за первісним позовом на підтвердження своїх доводів щодо вини відповідача ОСОБА_2 в спричинені йому майнової шкоди, посилається на картку обліку дорожньо-транспортної пригоди № 8066042 від 19 березня 2008 року. Вважає, що зазначений документ свідчить про вину останнього у ДТП.

На спростування доводів ОСОБА_1 та його представників щодо вини ОСОБА_3 у ДТП, інші учасники судового розгляду посилаються на постанову судді Солом’янського районного суду міста Києва від 12 травня 2008 року про закриття провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КпАП України у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

З наданої суду постанови (а.с. 44, 66, 84) вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_1, який 19 березня 2008 року о 22 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем марки «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на перехресті вулиць Солом’янської та Волгоградської у м. Києві, проїхав на забороняючий (червоний) сигнал світлофора в стані алкогольного сп’яніння, що призвело до зіткнення з автомобілем марки «Ягуар» державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Зазначена постанова набрала законної сили.

Вина ОСОБА_1 підтверджується й іншими письмовими доказами, що містяться в матеріалах адміністративної справи № 3-9907/08 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, яка була досліджена судом.

Так, постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 26 березня 2008 року визначено, що дана пригода сталася внаслідок допущеного порушення вимог п.п. 2.9, 2.1, 8.7.3. ПДР водієм ОСОБА_1, яке виразилося в тому, що перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та керуючи автомобілем, не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом, не вибрав безпечну швидкість руху, виїхав на перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, що призвело до даної пригоди.

У постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 12 листопада 2008 року також зазначено, що додатковою перевіркою встановлено, що дана пригода сталася внаслідок допущеного порушення вимог п.п. 2.9, 2.1, 8.7.3. ПДР водієм ОСОБА_1, яке виразилося в тому, що перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та керуючи автомобілем, не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом, не вибрав безпечну швидкість руху, виїхав на перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, що призвело до даної пригоди.

Скаргу ОСОБА_1 до суду на постанову про відмову в порушення кримінальної справи від 12 листопада 2008 року залишено без задоволення.

Судом встановлено, що у відношенні ОСОБА_2 також був складений протокол про адміністративне правопорушення серія ВА № 468264 за невиконання вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху.

Згідно висновку щодо розгляду матеріалів ДТП, яка трапилась 19 березня 2008 року на перехресті вулиць Солом’янської та Головка від 31 березня 2008 року (затверджений начальником відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території Солом’янського району м. Києва при УДАІ ГУМВС України в м. Києві) адміністративний протокол серія    ВА № 468264 про адміністративне правопорушення, складений передчасно інспектором ДПС ОСОБА_4 відносно водія ОСОБА_2 підлягає списанню на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України (а.с. 47-49).

Оскільки доводи ОСОБА_1 та його представників щодо відсутності його вини у ДТП не ґрунтуються на переконливих доказах, з урахуванням пояснень учасників судового розгляду, постанови судді Солом’янського районного суду від 12 травня 2008 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України, що є чинною, суд відмовив його представникам у задоволенні клопотання про призначення автотехнічної експертизи.

Оцінивши надані суду докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 та його представники не надали суду доказів вини ОСОБА_2 у ДТП, яка сталась 19 березня 2008 року.

З огляду наведене, не підлягає задоволенню первісний позов про стягнення коштів з ОСОБА_5 та ЗАТ «ВіЕйБі Страхування».

Зустрічний позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДТП за участі автомобілів ОСОБА_2 та ОСОБА_1, сталося з вини останнього, що підтверджується чинною постановою судді Солом’янського районного суду міста Києва від 12 травня 2008 року (а.с. 44, 66, 84).

Заперечення представників ОСОБА_1 щодо його вини у ДТП ґрунтуються на припущеннях, спростовуються письмовими доказами наданими сторонами та матеріалами адміністративної справи № 3-9907/08, яка була досліджена судом.

На підтвердження розміру завданої майнової шкоди, ОСОБА_2 надав суду рахунок-фактуру № JB-0007368 від 19 березня 2008 року (а.с. 52-56), відповідно до якого вартість ремонту автомобіля марки «Ягуар», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 складає 295375 гривень 68 копійок.

ЗАТ «ВіЕйБі Страхування» на підставі укладеного договору добровільного страхування наземного транспорту № 100009-010-0421/07 від 26 липня 2007 року (а.с. 71-75) виплатило 199183 гривні 30 копійок.

Представник ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначив, що просить стягнути з страхової компанії – ЗАТ «ВіЕйБі Страхування» різницю між виплаченою сумою та вартістю ремонту згідно з рахунком-фактурою станції технічного обслуговування.

Така вимога не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Розмір страхової виплати визначався ЗАТ «ВіЕйБі Страхування» на підставі звіту про оцінку вартості матеріального збитку від 25 березня 2008 року (а.с. 85-111), згідно якого вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу Jaguar X-type, реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок дорожньо – транспортної пригоди станом на 25 березня 2008 року складає 199183 гривні 30 копійок.

Представник ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначив, що зазначений звіт та виплачена сума його довірителем не оспорювалась

За ініціативою суду на обговорення учасників судового розгляду ставилось питання про необхідність призначення судової автотоварознавчої експертизи, проте всі представники сторін не вважали за необхідне її призначення.

Суд вважає, що виплачена страховою компанією сума в розмірі 199183 гривень 30 копійок відповідає вартості завданої майнової шкоди, оскільки звіт про оцінку від 25 березня 2008 року проводився оцінювачем, який має фахову підготовку в даній області знань (а.с. 114) та зареєстрований у Державному реєстрі оцінювачів (а.с. 115).

У зв’язку з цим не підлягає задоволенню і вимога ОСОБА_2 про стягнення 318 гривень, сплачених за проведення дефектовки автомобіля.

У судовому засіданні не доведено, що ОСОБА_2 витратив 1500 гривень на оплату послуг евакуатора. Така вимога ґрунтується лише на пояснення його представника та не підтверджується жодним письмовим доказом.

Вимоги ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди ґрунтуються на законі, оскільки пошкоджено його майно, а тому відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України він має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки дійсно зазнав душевних страждань у зв’язку з неправомірними діями ОСОБА_1, що призвело до пошкодження автомобіля.

При визначені розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню, суд враховує наслідки дорожньо-транспортної пригоди, ставлення до вчиненого, і з огляду на засади розумності та справедливості приходить до висновку про часткове задоволення позову в цій частині в сумі 3000 гривень, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2

Позовні вимоги за зустрічним позовом ЗАТ «ВіЕйБі Страхування» підлягають задоволенню.

Відповідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Судом встановлено, що 26 липня 2007 року між ЗАТ «ВіЕйБі Страхування» та ОСОБА_2 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту, предметом є страхування автомобіля марки «Ягуар», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 71-75).

Строк дії договору визначений з 27 липня 2007 року по 27 липня 2008 року.

19 березня 2008 року сталася дорожньо-транспортна пригода та був пошкоджений застрахований автомобіль.

Постановою судді Солом’янського районного суду м. Києва від 12 травня 2008 року (а.с. 44, 66, 84) ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди.

Зазначена ДТП визнана ЗАТ «ВіЕйБі Страхування» страховим випадком, про що 01 липня 2008 року був складений страховий акт № 2849.08 (а.с. 76) та проведено розрахунок суми страхового відшкодування, що належить до виплати страхувальнику.

ЗАТ «ВіЕйБі Страхування» виплатило страхове відшкодування у розмірі 199183 гривні 30 копійок на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту    № 100009-010-0421/07 від 26 липня 2007 року (а.с. 71-75). Зазначене підтверджується наданими суду платіжними дорученнями (а.с. 116-118).

Оскільки ЗАТ «ВіЕйБі Страхування» виплатило на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту грошові кошти, воно має право регресної вимоги до ОСОБА_1 на відшкодування понесених збитків, яка підлягає задоволенню.

Заперечення представників ОСОБА_1 щодо його вини у ДТП ґрунтуються на припущеннях, спростовуються письмовими доказами, наданими сторонами, та матеріалами адміністративної справи № 3-9907/08, яка була досліджена судом.

Розмір страхової виплати визначався ЗАТ «ВіЕйБі Страхування» на підставі звіту про оцінку вартості матеріального збитку від 25 березня 2008 року (а.с. 85-111), згідно якого вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу Jaguar X-type, реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок дорожньо – транспортної пригоди станом на 25 березня 2008 року складає 199183 гривні 30 копійок.

Посилання представників ОСОБА_1 на те, що їх довіритель не був присутній при проведенні огляду автомобіля, не є підставою для визнання звіту неналежним доказом.

Крім того, за ініціативою суду на обговорення учасників судового розгляду ставилось питання про необхідність призначення судової автотоварознавчої експертизи, проте всі представники сторін, зокрема і представники ОСОБА_1, не вважали за необхідне її призначення.

За таких обставин, суд вважає, що представники ОСОБА_1 не надали суду належних доказів того, що виплачена страховою компанією сума є завищеною.

Не ґрунтуються на законі і їх посилання на те, що цивільна відповідальність ОСОБА_1 перед третіми особами застрахована у національній акціонерній страховій компанії «ОРАНТА», а тому шкоду ОСОБА_2 в межах цього договору повинна відшкодовувати саме ця страхова компанія.

З матеріалів справи вбачається, що 30 жовтня 2008 року ОСОБА_1 була надана відповідь, згідно якої Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» фактично відмовила у виплаті страхового відшкодування за Полісом № ВА/5852922 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 11 лютого 2008 року, яким була застрахована цивільна відповідальність ОСОБА_1

Оскільки відмова у виплаті страхового відшкодування за цим полісом сторонами не оспорювалась, Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» до участі у справі судом не залучалась.

З урахуванням задоволених позовних вимог, на підставі ст. 88 ЦПК України стягненню підлягають понесені сторонами судові витрати.

Керуючись статтями 23, 1166, 1167, 1187, 1188, 1191 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 3000 гривень, судовий збір в розмірі 08 гривень 50 копійок та 07 гривень 50 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Позов Закритого акціонерного товариства «ВіЕйБі Страхування» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства «ВіЕйБі Страхування» 199183 гривні 30 копійок, судовий збір в розмірі 1700 гривень та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: