Справа № 461/8850/19 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б.

Провадження № 33/811/1369/19 Доповідач: Романюк М. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., за участі представника Галицької митниці Держмитслужби Дунаса Т.М., адвоката Безрядіна О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Безрядіна Олексія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Галицького районного суду м. Львова від 26 листопада 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України,

встановив:

цією постановою ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 30 008 (тридцять тисяч вісім) грн. 68 коп.

Товар, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил № 3890/20900/19 від 10.10.2019 року, а саме: мобільний телефон «Аррlе» іРhone 11 Рrо Max (A2161), 64 GВ, Model А2160, ІМЕI НОМЕР_1, без ознак користування, без фірмової упаковки - 1 шт.- конфісковано в дохід держави.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) на користь Львівської митниці ДФС України 12,44 грн. витрат за зберігання товару на складі митниці.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 384,20 грн. судового збору.

За постановою суду ОСОБА_1 визнано винною в тому, що 10 жовтня 2019 року в зоні митного контролю ММПО СП «Росан» митного поста «Львів-поштовий» Львівської митниці ДФС, під час митного огляду міжнародного поштового відправлення - посилки №CV131024574US, яка надійшла із США по депеші №2867/12, відправником якої, згідно митної декларації форми CN 23 №CV131024574US є ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), що проживає/перебуває за адресою: АДРЕСА_1 /США, отримувачем - ОСОБА_5 , яка проживає/перебуває за адресою: АДРЕСА_2 , посеред речей, був виявлений незадекларований у митній декларації форми CN 23 CN 23 №CV131024574US- мобільний телефон «Аррlе» іРhone 11 Рrо Max (A2161), 64 GВ, Model А2160, ІМЕI НОМЕР_1, без ознак користування, без фірмової упаковки - 1 шт. Мобільний телефон знаходився посеред задекларованих речей без будь-якого приховування. Згідно митної декларації форми CN 23 №CV131024574US ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) заявила, що у вказаній посилці пересилає вітаміни та покривало.

Таким чином, ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), яка проживає або перебуває у США, вчинила дії, направлені на переміщення через митний кордон України мобільного телефону «Аррlе» іРhone 11 РrоMax, шляхом недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню в митній декларації форми СN23.

Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) статті 472 Митного кодексу України.

На дану постанову судді адвокат Безрядін О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження постанови Галицького районного суду м. Львова від 26 листопада 2019 року, скасувати її, та на підставі ст.22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) від адміністративної відповідальності у зв`язку із малозначністю правопорушення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що телефон був виявлений без ознак приховування в поштовому відділенні без упаковки, без документів та аксесуарів, такий належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, є її особистою річчю і був поміщений в поштове відправлення без декларування помилково, у зв`язку із неуважністю та необізнаністю із нормами українського законодавства.

Вважає оскаржувану постанову незаконною та винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника Галицької митниці Дунаса М.О., який заперечив апеляційну скаргу, адвоката Безрядіна О.В. на підтримку апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Доводи апелянта щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження є обґрунтованими. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.

Відповідно до ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на відповідні суспільні відносини у сфері державної митної справи.

Відповідно до ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Стаття 472 МК України передбачає адміністративну відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Незважаючи на заперечення стороною захисту вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, така підтверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів, яким суддя дав належну оцінку та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, за наведених у постанові судді обставинах, підтверджується сукупністю зібраних та перевірених доказів, які узгоджуються між собою.

Зокрема, протоколом про порушення митних правил № 3890/20900/19 від 10 жовтня 2019 року, в якому викладені обставини вчиненого правопорушення (а.с.1-2); митною декларацією (а.с.4), актом на розкриття та перепакування поштового відправлення від 10.10.2019 року (а.с.5), копією накладної здачі від 07.10.2019 (а.с.3), описом вилучених предметів від 10.10.2019 (а.с.8), актом прийому-передачі матеріалів справи про порушення митних правил від 10.10.2019 (а.с.10), висновком експертного дослідження Львівського ВПЕД ДПМЕ ДФС від 25.10.2019 року (18-20), доповідною запискою (а.с.9).

При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи й обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

Доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.

Покликання в апеляційній скарзі про наявність підстав для застосування ст. 22 КУпАП з врахуванням конкретних обставин справи апеляційний суд до уваги не бере.

Малозначним правопорушенням можуть бути визнані діяння, які або не заподіяли шкоду суспільним відносинам, які охороняються нормами, що передбачають адміністративну відповідальність, або за своїм характером не здатні були її заподіяти, або фактично заподіяли зовсім незначну шкоду.

У даному ж випадку ознаки малозначності вчиненого ОСОБА_1 правопорушення відсутні й правових підстав вважати, що таке порушення митних правил є малозначним, немає.

При накладенні адміністративного стягнення, суддя врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і майновий стан, та застосував таке відповідно до вимог ст. 33 КУпАП у межах безальтернативної санкції ст.472 МК України, яке буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчинення нових правопорушень.

Істотних порушень вимог процесуального закону чи неправильного застосування норм матеріального права, які є підставою для зміни чи скасування постанови, апеляційним судом не встановлено.

На переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова судді першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, відтак підстав для задоволення апеляційних вимог не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

постановив:

поновити адвокату Безрядіну Олексію Васильовичу строк апеляційного оскарження.

Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 26 листопада 2019 року, якою ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката Безрядіна Олексія Васильовича в її інтересах, без задоволення.

Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя М.Ф.Романюк