ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

20.01.2020 м.Дніпро Справа № 908/2783/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі

головуючого судді Мороза В.Ф. (доповідач у справі)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях

на рішення Господарського суду Запорізької області від 06.05.2019

у справі № 908/2783/18

За позовом: ОСОБА_1 , м. Запоріжжя

до відповідача 1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м.Дніпро

відповідача 2: Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області, м. Запоріжжя

про стягнення 465 950 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.05.2019 по справі № 908/2783/18 позовні вимоги задоволено та стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 20495280) через Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 168, код. ЄДРПОУ 38025409) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 465950 (чотириста шістдесят п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн. 00 коп. боргу.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 06.05.2019 по справі №908/2783/18 згідно якої просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування зазначеного клопотання апелянт зазначає, що фактично, з дня винесення постанови від 19.12.2019 Центральним апеляційним господарським судом про залишення ухвали Господарського суду Запорізької області від 16.09.2019 по справі №908/2783/18 про заміну правонаступника, в силі, Регіональне відділення ФДМУ по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях стало процесуальним правонаступником та учасником даної справи. Тому є всі підстави вважати, що строк апеляційного оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 06.05.2019 у справі №908/2783/18 пропущено з поважних причин.

Позивачем подано заперечення проти поновлення відповідачу строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження, згідно яких зазначає, що зазначені фондом причини пропущення строку на апеляційне провадження не є поважними та зазначає, що поважними визнаються лише такі обставини, які об`єктивно є непереборними та пов`язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. У кожному випадку суд повинен оцінити доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про поновлення строку. Апелянт мав можливість подати до суду апеляційну скаргу починаючи з 06.05.2019, а неподання апеляційної скарги в період з 06.05.2019 по 27.12.2019 залежала виключно від волевиявлення та дій самого апелянта, оскільки він був обізнаний про результат ухвалення судом рішення 06.05.2019 та мав можливість подати апеляційну скаргу у 20-денний строк, з дня коли йому стало відомо про вказане рішення. Проте, зазначене рішення відповідачем не оскаржувалося та окрім того, частково ним виконано та сплачено 35 339,46 грн.

Розглянувши матеріалами апеляційної скарги, суд вважає за необхідне залишити без руху апеляційну скаргу з огляду на наступне.

Згідно п. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Відповідно до ч. 2,3 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Отже, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини другої статті 256 ГПК. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 256 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Таким чином, у кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, яке обґрунтовано тим, що фактично останній став учасником справи лише після здійснення процесуального правонаступництва у даній справі.

Суд апеляційної інстанції вважає, що скаржником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання апеляційної скарги з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.09.2018 у справі №908/2783/18, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2019, замінено сторону боржника Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області на його правонаступника Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях.

Отже, до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях, в силу закону, перейшли всі права та обов`язки, які існували у попередника до здійснення правонаступництва, а тому, усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Також апеляційний суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що апелянт був обізнаний про існування правовідносин, які склалися між сторонами у даній справі і до винесення 19.12.2019 постанови Центральним апеляційним господарським судом у справі №908/2783/18.

Наведені скаржником доводи щодо несвоєчасного оскарження рішення місцевого господарського суду зумовлені не об`єктивними обставинами, а обставинами суб`єктивного характеру. Процесуальна бездіяльність апелянта не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону.

Тому, наведені скаржником доводи щодо несвоєчасного оскарження рішення місцевого господарського суду апеляційний суд не визнає поважними.

Апеляційний суд, також враховує, що згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який полягає, inter alia, у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання апелянту строку для можливості подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку, а також доказів, що підтверджують наведену інформацію.

За ст. 174 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 174, 235, 258, ч. 3 ст. 260 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградських областях на рішення Господарського суду Запорізької області від 06.05.2019 у справі № 908/2783/18 залишити без руху.

Скаржнику у строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий суддя В.Ф.Мороз