Справа № 2- 0 - 55 / 2010 р .

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

11 березня 2010 р.    

                                          Шепетівський міськрайонний суд  Хмельницької області  в складі :

                       головуючої – судді Губіш О.А.,

                       народних засідателів – Новачук О.Б., Панчук Л.Ф.

                       секретаря –  Березюк Н.А.

                       з участю прокурора –  Вознюк Р.П.

                       представника психіатричного закладу –  ОСОБА_1

                       лікаря-психіатра –  ОСОБА_2  

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Шепетівка цивільну справу за заявою головного лікаря Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 2 с. Городище Шепетівського району Хмельницької області про примусову госпіталізацію  ОСОБА_3,   –

в с т а н о в и в :

Головний лікар Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 2 звернувся до суду з  заявою про  примусову госпіталізацію хворого ОСОБА_3  посилаючись на те, що останній,  5 березня 2010 року о 11 год. 00 хв. був госпіталізований до медичного закладу в зв”язку з наявністю у нього психічного розладу, внаслідок чого він вчиняє  та виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для нього та  оточуючих. Таке заключення було зроблено  на підставі відомостей про поведінку  ОСОБА_3  після особистого огляду лікарем-психіатром. Крім цього, ОСОБА_3  09.03.2010р. був оглянутий комісією лікарів-психіатрів, яка підтвердила обґрунтованість рішення про його госпіталізацію і прийшла до висновку про невідкладну його госпіталізацію та лікування в умовах стаціонару облпсихлікарні № 2 с. Городище. А тому, так як,  ОСОБА_3 потребує подальшого лікування, на що його згода відсутня, просив суд винести рішення про його примусову госпіталізацію.  

В судовому засіданні представник медичного закладу – головний лікар Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 2 с.Городище Шепетівського району ОСОБА_1   підтримав заявлені вимоги, ствердивши обставини викладені у поданій до суду заяві.

            Заслухавши пояснення представника медичного закладу,  лікаря-психіатра, думку прокурора, враховуючи те, що особа відносно якої вирішується питання про примусову госпіталізацію через незадовільний психічний стан в залі судового засідання перебувати не може,  дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву підлягаючою задоволенню з наступних підстав .

             Відповідно до ст. 14 Закону України „Про психіатричну допомогу” особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановлені в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона : вчиняє або виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої  основні життєві потреби, на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

            Як встановлено судом, що стверджено висновком  медичного обстеження ОСОБА_3, проведеного 09.03.2010р. комісією лікарів –психіатрів Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 2 с. Городище Хмельницької області, останній  хворіє з 2002 року, захворювання почалось з появи маячних ідей відношення, злоби по відношенню до матері, в зв»язку з чим неодноразово лікувався, є інвалідом ІІ групи. Останнім часом хвороба носить безремісійний характер, протікає з частими рецидивами. Востаннє був виписаний з медичного закладу в лютому 2010 року. На момент проведення обстеження хворий був доступний формальному контакту, на запитання відповідав неохоче, дратівливо, агресивно, іноді взагалі не відповідав. Мислення і мова розірвані, висловлював маячні ідеї відношення зі сторони матері, заявляв,що є особи які хочуть позбавити його спадщини. Пам»ять та інтелект помітно знижені, критика відсутня. В результаті обстеження встановлено що ОСОБА_3 страждає шизофренією параноїдної форми, безперервного типу перебігу, в зв»язку з чим вчиняє  та виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для нього та  оточуючих.

            Дані обставини в судовому засіданні підтверджені поясненнями заявника, лікаря-психіатра  ОСОБА_2, які ствердили, що стан хворого ОСОБА_3  є незадовільним, оскільки внаслідок психічного розладу  він вчиняє  та виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для нього та  оточуючих,  а тому  потребує лікування в умовах стаціонару, на що його згода відсутня.  

           Згідно заяви законного представника ОСОБА_3  його матері ОСОБА_4 така  щодо примусової госпіталізації  сина   не заперечила.

           Прокурор  Вознюк Р.П. заяву підтримав, проти примусової  госпіталізації ОСОБА_3   в обласній психіатричній лікарні № 2  не заперечив.

           Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд знаходить достатньо підстав для задоволення заяви головного лікаря Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 2 с. Городище про примусову госпіталізацію  ОСОБА_3  у психіатричному стаціонарі.  

           Враховуючи викладене, на підставі ст. 14 Закону України „Про психіатричну допомогу”,  ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 279-282  ЦПК України,  -

в и р і ш и в :

            Заяву задовольнити. Госпіталізувати в примусовому порядку до психіатричного закладу – Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 2 с. Городище  Шепетівського району ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  жителя  ІНФОРМАЦІЯ_2.  

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Шепетівський міськрайонний суд .

 Головуюча :                    Народні засідателі:    

Справа № 2- 0 - 55 / 2010 р .

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

11 березня 2010 р.    

                                          Шепетівський міськрайонний суд  Хмельницької області  в складі :

                       головуючої – судді Губіш О.А.,

                       народних засідателів – Новачук О.Б., Панчук Л.Ф.

                       секретаря –  Березюк Н.А.

                       з участю прокурора –  Вознюк Р.П.

                       представника психіатричного закладу –  ОСОБА_1

                       лікаря-психіатра –  ОСОБА_2  

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Шепетівка цивільну справу за заявою головного лікаря Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 2 с. Городище Шепетівського району Хмельницької області про примусову госпіталізацію  ОСОБА_3,   –

в с т а н о в и в :

Головний лікар Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 2 звернувся до суду з  заявою про  примусову госпіталізацію хворого ОСОБА_3  посилаючись на те, що останній,  5 березня 2010 року о 11 год. 00 хв. був госпіталізований до медичного закладу в зв”язку з наявністю у нього психічного розладу, внаслідок чого він вчиняє  та виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для нього та  оточуючих. Таке заключення було зроблено  на підставі відомостей про поведінку  ОСОБА_3  після особистого огляду лікарем-психіатром. Крім цього, ОСОБА_3  09.03.2010р. був оглянутий комісією лікарів-психіатрів, яка підтвердила обґрунтованість рішення про його госпіталізацію і прийшла до висновку про невідкладну його госпіталізацію та лікування в умовах стаціонару облпсихлікарні № 2 с. Городище. А тому, так як,  ОСОБА_3 потребує подальшого лікування, на що його згода відсутня, просив суд винести рішення про його примусову госпіталізацію.  

В судовому засіданні представник медичного закладу – головний лікар Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 2 с.Городище Шепетівського району ОСОБА_1   підтримав заявлені вимоги, ствердивши обставини викладені у поданій до суду заяві.

            Заслухавши пояснення представника медичного закладу,  лікаря-психіатра, думку прокурора, враховуючи те, що особа відносно якої вирішується питання про примусову госпіталізацію через незадовільний психічний стан в залі судового засідання перебувати не може,  дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву підлягаючою задоволенню з наступних підстав .

             Відповідно до ст. 14 Закону України „Про психіатричну допомогу” особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановлені в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона : вчиняє або виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої  основні життєві потреби, на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

            Як встановлено судом, що стверджено висновком  медичного обстеження ОСОБА_3, проведеного 09.03.2010р. комісією лікарів –психіатрів Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 2 с. Городище Хмельницької області, останній  хворіє з 2002 року, захворювання почалось з появи маячних ідей відношення, злоби по відношенню до матері, в зв»язку з чим неодноразово лікувався, є інвалідом ІІ групи. Останнім часом хвороба носить безремісійний характер, протікає з частими рецидивами. Востаннє був виписаний з медичного закладу в лютому 2010 року. На момент проведення обстеження хворий був доступний формальному контакту, на запитання відповідав неохоче, дратівливо, агресивно, іноді взагалі не відповідав. Мислення і мова розірвані, висловлював маячні ідеї відношення зі сторони матері, заявляв,що є особи які хочуть позбавити його спадщини. Пам»ять та інтелект помітно знижені, критика відсутня. В результаті обстеження встановлено що ОСОБА_3 страждає шизофренією параноїдної форми, безперервного типу перебігу, в зв»язку з чим вчиняє  та виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для нього та  оточуючих.

            Дані обставини в судовому засіданні підтверджені поясненнями заявника, лікаря-психіатра  ОСОБА_2, які ствердили, що стан хворого ОСОБА_3  є незадовільним, оскільки внаслідок психічного розладу  він вчиняє  та виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для нього та  оточуючих,  а тому  потребує лікування в умовах стаціонару, на що його згода відсутня.  

           Згідно заяви законного представника ОСОБА_3  його матері ОСОБА_4 така  щодо примусової госпіталізації  сина   не заперечила.

           Прокурор  Вознюк Р.П. заяву підтримав, проти примусової  госпіталізації ОСОБА_3   в обласній психіатричній лікарні № 2  не заперечив.

           Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд знаходить достатньо підстав для задоволення заяви головного лікаря Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 2 с. Городище про примусову госпіталізацію  ОСОБА_3  у психіатричному стаціонарі.  

           Враховуючи викладене, на підставі ст. 14 Закону України „Про психіатричну допомогу”,  ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 279-282  ЦПК України,  -

в и р і ш и в :

            Заяву задовольнити. Госпіталізувати в примусовому порядку до психіатричного закладу – Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 2 с. Городище  Шепетівського району ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  жителя  ІНФОРМАЦІЯ_2.  

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Шепетівський міськрайонний суд .

 Головуюча :                    Народні засідателі:    

Справа № 2- 0 - 55 / 2010 р .

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

11 березня 2010 р.    

                                          Шепетівський міськрайонний суд  Хмельницької області  в складі :

                       головуючої – судді Губіш О.А.,

                       народних засідателів – Новачук О.Б., Панчук Л.Ф.

                       секретаря –  Березюк Н.А.

                       з участю прокурора –  Вознюк Р.П.

                       представника психіатричного закладу –  ОСОБА_1

                       лікаря-психіатра –  ОСОБА_2  

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Шепетівка цивільну справу за заявою головного лікаря Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 2 с. Городище Шепетівського району Хмельницької області про примусову госпіталізацію  ОСОБА_3,   –

в с т а н о в и в :

Головний лікар Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 2 звернувся до суду з  заявою про  примусову госпіталізацію хворого ОСОБА_3  посилаючись на те, що останній,  5 березня 2010 року о 11 год. 00 хв. був госпіталізований до медичного закладу в зв”язку з наявністю у нього психічного розладу, внаслідок чого він вчиняє  та виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для нього та  оточуючих. Таке заключення було зроблено  на підставі відомостей про поведінку  ОСОБА_3  після особистого огляду лікарем-психіатром. Крім цього, ОСОБА_3  09.03.2010р. був оглянутий комісією лікарів-психіатрів, яка підтвердила обґрунтованість рішення про його госпіталізацію і прийшла до висновку про невідкладну його госпіталізацію та лікування в умовах стаціонару облпсихлікарні № 2 с. Городище. А тому, так як,  ОСОБА_3 потребує подальшого лікування, на що його згода відсутня, просив суд винести рішення про його примусову госпіталізацію.  

В судовому засіданні представник медичного закладу – головний лікар Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 2 с.Городище Шепетівського району ОСОБА_1   підтримав заявлені вимоги, ствердивши обставини викладені у поданій до суду заяві.

            Заслухавши пояснення представника медичного закладу,  лікаря-психіатра, думку прокурора, враховуючи те, що особа відносно якої вирішується питання про примусову госпіталізацію через незадовільний психічний стан в залі судового засідання перебувати не може,  дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву підлягаючою задоволенню з наступних підстав .

             Відповідно до ст. 14 Закону України „Про психіатричну допомогу” особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановлені в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона : вчиняє або виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої  основні життєві потреби, на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

            Як встановлено судом, що стверджено висновком  медичного обстеження ОСОБА_3, проведеного 09.03.2010р. комісією лікарів –психіатрів Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 2 с. Городище Хмельницької області, останній  хворіє з 2002 року, захворювання почалось з появи маячних ідей відношення, злоби по відношенню до матері, в зв»язку з чим неодноразово лікувався, є інвалідом ІІ групи. Останнім часом хвороба носить безремісійний характер, протікає з частими рецидивами. Востаннє був виписаний з медичного закладу в лютому 2010 року. На момент проведення обстеження хворий був доступний формальному контакту, на запитання відповідав неохоче, дратівливо, агресивно, іноді взагалі не відповідав. Мислення і мова розірвані, висловлював маячні ідеї відношення зі сторони матері, заявляв,що є особи які хочуть позбавити його спадщини. Пам»ять та інтелект помітно знижені, критика відсутня. В результаті обстеження встановлено що ОСОБА_3 страждає шизофренією параноїдної форми, безперервного типу перебігу, в зв»язку з чим вчиняє  та виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для нього та  оточуючих.

            Дані обставини в судовому засіданні підтверджені поясненнями заявника, лікаря-психіатра  ОСОБА_2, які ствердили, що стан хворого ОСОБА_3  є незадовільним, оскільки внаслідок психічного розладу  він вчиняє  та виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для нього та  оточуючих,  а тому  потребує лікування в умовах стаціонару, на що його згода відсутня.  

           Згідно заяви законного представника ОСОБА_3  його матері ОСОБА_4 така  щодо примусової госпіталізації  сина   не заперечила.

           Прокурор  Вознюк Р.П. заяву підтримав, проти примусової  госпіталізації ОСОБА_3   в обласній психіатричній лікарні № 2  не заперечив.

           Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд знаходить достатньо підстав для задоволення заяви головного лікаря Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 2 с. Городище про примусову госпіталізацію  ОСОБА_3  у психіатричному стаціонарі.  

           Враховуючи викладене, на підставі ст. 14 Закону України „Про психіатричну допомогу”,  ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 279-282  ЦПК України,  -

в и р і ш и в :

            Заяву задовольнити. Госпіталізувати в примусовому порядку до психіатричного закладу – Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 2 с. Городище  Шепетівського району ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  жителя  ІНФОРМАЦІЯ_2.  

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Шепетівський міськрайонний суд .

 Головуюча :                    Народні засідателі: