Судове рішення #8432965

                                    Категорія 2.6.1        

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня  2010  року                         Справа № 2а-1153/10/1270                  

Луганський окружний адміністративний суд  у складі:

Судді                 Солоніченко О.В.,

при секретарі               Псоміаді С.І.,

за участю сторін:

представника позивача:     Скачкової І.О., довіреність від 25.11.2009,

представника відповідача:     Мішаріна Є.О., довіреність № 13 від 11.01.2010,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом  Закритого акціонерного товариства "Термо" до Відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції про визнання дій протиправними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 19 січня 2010 року № 16737859 , -

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов  Закритого акціонерного товариства "Термо" до Відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції про визнання дій протиправними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 19 січня 2010 року № 16737859 .  

Позивач в обґрунтування позову вказав, що 02 лютого 2010 року на адресу Закритого акціонерного товариства "Термо" надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження від 19 січня 2010 року № 16737859.

Виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого напису № 1027, виданого 01.06.2009 року приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Троїцьким С.Є. про звернення стягнення на будівлю гуртожитку, що належить на праві приватної власності ЗАТ «Термо», за рахунок коштів, отриманих від реалізації будівлі гуртожитку задовольнити вимоги ВАТ «Державний ощадний банк України» у розмірі 2755090,13 грн.

Зазначену постанову позивач вважав незаконною з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Згідно зі ст. 3 вказаного Закону примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Керуючись ч. 2 ст. 24 цього Закону державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення — п’ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов’язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Позивач зазначає, що в резолютивна частина постанови про вікриття виконавчого провадження містить вимоги, що суперечать нормам діючого законодавства України.

У виконавчому написі зазначено, що приватний нотаріус Луганського міського нотаріального округу Троїцький С.Є. пропонує за рахунок коштів, отриманих від реалізації будівлі гуртожитку, задовольнити вимоги Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», ... що належить на праві власності Закритому акціонерному товариству «Термо».

Проте, виходячи зі змісту оскаржуваної постанови, стягувач – ЗАТ «Термо» - звертає стягнення на будівлю, яка належить йому на праві приватної власності. При цьому, стягувач повинен задовольнити вимоги боржника, що суперчать вимогам ст. 11 Закону України «Про виконавче провадженя».

Вищевказане свідчить, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 19 січня 2010 року № 16737859 підлягає скасуванню.  

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні позовній заяві, просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, пояснив, що Відділом державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.01.2010 року. Про направлення постанови про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження свідчить витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції. З огляду на зазначене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 19.01.2010 року державним виконавцем Мішаріним Є.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 16737859 на підставі виконавчого напису № 1027, виданого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Троїцьким С.Є. про звернення стягнення на будівлю гуртожитку, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Антрацит, вул. Петровського, 28, що належить на праві приватної власності ЗАТ «Термо», за рахунок коштів, отриманих від реалізації будівлі гуртожитку задовольнити вимоги ВАТ «Державний ощадний банк України» у розмірі 2755090,13 грн.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно частини 4 статті 257 КАС України  примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.  

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) — це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

  Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

У відповідності до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, якими, зокрема, є виконавчі написи нотаріусів.

Згідно зі ст.  4 Закону України «Про державну виконавчу службу» державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Виходячи з вимог ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.  

У виконавчому написі № 1027 приватний нотаріус Луганського міського нотаріального округу Троїцький С.Є. пропонує за рахунок коштів, отриманих від реалізації будівлі гуртожитку, задовольнити вимоги Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», ... що належить на праві власності Закритому акціонерному товариству «Термо».

Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 16737859 від 19.01.2010 року ЗАТ «Термо» - звертає стягнення на будівлю, яка належить йому на праві приватної власності. При цьому, стягувач повинен задовольнити вимоги боржника, що суперчать вимогам ст. 11 Закону України «Про виконавче провадженя».

На підставі ст. 11 Закону України «Про виконавче провадженя» стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов’язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов’язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.

Тобто, зазначена постанова про відкриття виконавчого провадження винесена з порушенням норм чинного законодавства України оскільки  не відповідає виконавчому документу.

Разом з цим, суд враховує, що постановою від  04.03.2010р. начальник Відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції Стебловська Ю.О. постановив скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження (з ідентифікатором) від 19.01.2010 року, що видав ОСОБА_2 при примусовому виконанні.

Постанову від 04.03.10. про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.01.10. направлено позивачу поштою 04.03.2010 року, про що свідчить витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції № 2 з № 2218.

Тобто, на день розгляду справи відповідачем за власною ініціативою скасовано постанову, яка є предметом оскарження в цій справі. Відтак, предмет спору у справі на день її розгляду відсутній.

З огляду на зазначене, підстав для задоволення позовних вимог Закритого акціонерного товариства "Термо" суд не має.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

 

    У задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства "Термо" до Відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції про визнання дій протиправними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 19 січня 2010 року № 16737859 відмовити повністю за необґрунтованістю.

 Постанова може  бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений КАС України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.  

Постанова складена та підписана в повному обсязі 31 березня  2010 року.

Суддя                                                                            О.В. Солоніченко

           

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація