Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #84339981



КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД




справа №761/38886/2019 Головуючий у І інстанції - Мальцев Д.О.

апеляційне провадження №22-ц/824/2689/2020 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Приходька К.П.,

суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,

розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження за апеляційною скаргою Керівника Київської місцевої прокуратури №10 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2019 року

у справі за позовом Керівника Київської місцевої прокуратури №10 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання угод недійсними, скасування державної реєстрації, визнання спадщини відумерлою,

встановив:

Керівник Київської місцевої прокуратури №10 діючи в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання угод недійсними, скасування державної реєстрації, визнання спадщини відумерлою.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2019 року вищезазначену позовну заяву повернуто заявнику.

Суд першої інстанції виходив з того, що прокурором не доведено наявність підстав для представництва, оскільки не доведено неможливість реалізації права на звернення до суду Київською міською радою, що виключає підстави для представництва.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилається на те, що підтвердженням наявності підстав для виконання прокурором субсидіарної ролі для заміни відповідного органу владних повноважень у судовому процесі, є невжиття цим органом відповідних заходів, а не можливість чи неможливість його звернення з позовом до суду.

Щоб захистити інтереси держави прокурор звернувся з позовом до суду, оскільки захист цих інтересів не здійснює орган місцевого самоврядування, до компетенція якого віднесені відповідні повноваження.

Просив, скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2019 року, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5,6,9,10,14,19,37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України та пункту 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених Законом.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії»).

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Вказаним приписам кореспондують відповідні приписи ЦПК України. Так, згідно з частиною четвертою статті 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац другий частини п`ятої статті 56 ЦПК України).

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор у позовній заяві навів підставу для здійснення ним представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів та необхідність їх захисту, а також зазначив орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Лише невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 ЦПК України, що не було враховано судом першої інстанції.

Незгода суду з наведеним у позовній заяві обґрунтуванням прокурора щодо визначеної ним підстави представництва, не є підставою для визнання позовної заяви неподаною та її повернення.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема, і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади, у даному випадку повноважень Київської міської ради, здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Вищезазначене також узгоджується з позицією Верховного Суду викладеній у постанові від 30 жовтня 2019 року (справа №761/22556/18).

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Згідно вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції є передчасною та постановлена з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Керуючись ст.ст.7,367,369,374,379,381,382,389 ЦПК України, суд, -

постановив:

апеляційну скаргу Керівника Київської місцевої прокуратури №10 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2019 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України.

Суддя-доповідач К.П. Приходько

Судді Т.О. Писана

С.О. Журба



  • Номер: 2/761/4103/2020
  • Опис: за позовом КМП №10 в інтересах держави в особі КМР до Біленький Ю.О., Ігнатьєв О.В. про визання угод недійсними,скссування державної реєстрації, визнання спадщини відумерлою
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 761/38886/19
  • Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
  • Суддя: Приходько Костянтин Петрович
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 02.10.2019
  • Дата етапу: 20.07.2020
  • Номер: 2/761/7658/2019
  • Опис: за позовом КМП №10 в інтересах держави в особі КМР до Біленький Ю.О., Ігнатьєв О.В. про визання угод недійсними,скссування державної реєстрації, визнання спадщини відумерлою
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 761/38886/19
  • Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
  • Суддя: Приходько Костянтин Петрович
  • Результати справи: скасовано
  • Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 02.10.2019
  • Дата етапу: 23.01.2020
  • Номер: 2/761/7658/2019
  • Опис: за позовом КМП №10 в інтересах держави в особі КМР до Біленький Ю.О., Ігнатьєв О.В. про визання угод недійсними,скссування державної реєстрації, визнання спадщини відумерлою
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 761/38886/19
  • Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
  • Суддя: Приходько Костянтин Петрович
  • Результати справи: скасовано
  • Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 02.10.2019
  • Дата етапу: 23.01.2020
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація