Справа № 2-А-268/2010р.

ПОСТАНОВА

ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

01 квітня 2010 р.                                      

         Суд Кремінського району Луганської області у складі:

                             головуючого  судді                 Акулова Є.М    

                              при секретарі                   Дегтяренко Т.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в  залі суду м. Кремінна адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління ДАІ в Луганської області в особі Лисичанського відділу ДАІ про визнання незаконною та скасування постанови  про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу

ВСТАНОВИВ:

        Позивач посилається на те, що 02 березня 2010 року, приблизно о 11 годині

 у м. Сєвєродонецьк  він керував автомобілем ІЖ 2717, державний номер НОМЕР_1, що належить ТОВ ВКФ «МАНГ» м. Кремінна. Він зупинив своє авто на майданчику, недалеко від адміністративної будівлі хімічного заводу «Азот», поряд з іншими припарковними автомобілями. До майданчика примикає перехрестя доріг вулиці Півоварова та алеї Слави. Працівник ДАІ склав протокол, що він нібито порушив правила   зупинки транспортного засобу, а саме зупинив авто на перехресті і таким чином порушив п.15.9 ПДР. Незважаючи на  заперечення, відносно нього був складений протокол про адміністративне  порушення  та постановою від 02.03.2010 року серії ВВ № 360610 він за ст.122 ч.1 КпАП України був притягнутий до адміністративної відповідальності і застосовано стягнення  у вигляді штрафу в сумі 340 грн. Оскільки не порушував правил дорожнього руху, позивач вважає постанову  про притягнення його до адміністративної відповідальності  незаконною та просить суд її скасувати.

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав. Пояснив, що ПДР не порушував і цьому є свідки, які знаходилися в салоні його авта.  При складанні ж протоколу будьякі свідки відсутні.

    Представник відповідача заперечень за позовом не надав.

Повідомлений про дату, час і місце розгляду справи належним чином та зобов»язаний надати судові  всі наявні в нього документи та матеріали, які можуть бути використані, як докази у справі,- їх не надав, у судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомив, тому суд розглядає справу відповідно до приписів  ч 4 ст 128 КАС України, на підставі наявних у ній доказів.

 Свідок ОСОБА_4 підтвердив, що 02 березня 2010 року був пасажиром в автомобілі  позивача. У м. Сєвєродонецьк, біля адмінбудівлі Азоту, вони здійснили зупинку на відповідному майданчику для зупинки, поряд з іншими авто, за всіма правилами, при цьому не заважали ані руху транспортних засабів, ані пішоходів.  

Суд, вислухавши пояснення позивача, свідків,  вивчивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню  з наступних підстав.

Згідно приписів ч.2,4,6 ст 71 КАС України,  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

         Суб»єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні в нього документи та матеріали, які можуть бути використані, як докази у справі. У разі невиконання цього обов»язку суд витребовує названі документи та матеріали (ч4).

         Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів (ч6).

          Судом встановлено, згідно копії постанови серії ВВ № 360610 від 02.03.2010 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КпАП України  у вигляді штрафу у сумі 340 грн. за порушення вимог п.15.9 ПДР України

/а.с11/ на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 02.03.2010 року, згідно якого свідки, поняті, чи потерпілі правопорушення відсутні, а до протоколу додається постанова (лс 4).  

    Враховуючи презумпцію вини суб»єкта владних повноважень, рішення дії чи бездіяльність якого оскаржується, - а саме що повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність суб»єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх, та приймаючи до уваги, що зобов»язаний  відповідач не надав у суд жодних наявних в нього документів та матеріалів, які можуть бути використані, як докази у справі, суд бере до уваги обставини невинуватості, зазначені позивачем, надані ним пояснення, з яких не вбачається порушени ПДР, пояснення неупередженого свідка ОСОБА_4, які  повністю доводять факт відсутності у діях позивача події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КпАП України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є назаконною та підлягає скасуванню.

    Керуючись ст. 122 ч.1 КпАП України, п.15.9ПДР України,

                                ч3ст2, ч.2,4,6 ст. 71,   ст 159-161    КАС України  суд,

                                                         ПОСТАНОВИВ:

                Позовні вимоги задовольнити.

      Визнати протиправними дії суб»єкта владних повноважень щодо притягнення

ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч 1 КпАП

України та застосування стягнення  у вигляді штрафу у сумі 340 грн.

      Постанову серії ВВ № 360610 по справі про адміністративне правопорушення від 02.03.2010 року, винесену інспектором ВДАІ м. Лисичанськ Сивоконь К.О,- скасувати.

       Провадження у адміністративній справі про притягнення  ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності згідно протоколу від 02.03.2010 року

за ст.122 ч.1 КпАП України -  закрити.

      Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

  Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

       Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви на апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви на апеляційне оскарження.

              Суддя                     Є.М. Акулов