Справа № __2-583/10

 РІШЕННЯ

Іменем  України

9 березня 2010р.                                                                                              м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова:

у складі – головуючого судді Бабкової Т.В. ,

при секретарі – Ріяко Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Кредитної спілки “Соколов”  до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про  стягнення  грошових коштів  та за зустрічним позовом ОСОБА_1  до Кредитної спілки “Соколов”  про  визнання  договору недійсним , відшкодування  матеріальних збитків та моральної шкоди   ,-

ВСТАНОВИВ :

            31.08.2009р.   Кредитна спілка “Соколов”  ( надалі КС “Соколов”) звернулася до суду з позовом про стягнення грошових коштів. 28.12.2009р., а також   в подальшому у судовому засіданні 09.03.2009р.  зазначені позовні  вимоги з боку позивача були уточнені. В  обґрунтування позову  КС “Соколов” посилалася на те , що відповідачка   ОСОБА_1   порушує умови кредитного договору № 123 від  29 листопада 2008 року  , на підставі якого нею було отримано кредит у розмірі 10000 гривень. На даний час  заборгованість за кредитним договором  відповідачкою не сплачена, загальний борг  станом на 18.08.2009р. складається з  10000 грн. – тілу кредиту,  25500 грн. -  відсотків.  Крім того  п.13   кредитного договору № 123 від  29 листопада 2008 року  передбачена можливість  стягнення за  невиконання відповідачкою умов кредитного договору збитків у сумі 3000 грн., а також  грошової суми, розміром 3000 грн.,  у вигляді договірного виду забезпечення виконання зобовязань, що передбачено п.18 кредитного договору № 123 від  29 листопада  2008 року . Крім того ,  КС “Соколов”  посилалася на те, що   29 листопада 2008 року  між КС “Соколов” та  ОСОБА_2 було укладено  договір поруки , відповідно до якого  остання  поручилася перед КС “Соколов”  за виконання  ОСОБА_1  своїх зобов’язань  за кредитним договором № 123 від  29 листопада 2008 року.  Відповідно  до положень ст.554 ЦК України   заборгованість  за кредитним   договором № 123 від  29 листопада 2008 року  позивач просив  стягнути з  ОСОБА_1 та ОСОБА_2  в солідарному порядку.  

           Представники КС “Соколов” Марцонь Д.Г. та Данило С.М. в судовому засіданні зазначені позовні вимоги підтримали  в повному обсязі.

            27.10.2009р. ОСОБА_1  звернулася до суду із зустрічним позовом до  КС “Соколов”.  При цьому зазначала, що  29 листопада 2008р.  з метою отримання  кредитних коштів для власних  споживчих  цілей  вона звернулася  до    КС “Соколов”,  де і підписала  договір  №123.  Проте  зміст зазначеного договору та  викладені у ньому терміни і розрахунки їй зрозумілі не були.  Крім того  ОСОБА_1 зазначає, що   самого кредиту  у розмірі 10000 грн.  після підписання договору вона не отримувала, а тому вимога КС “Соколов”  про стягнення   коштів за порушення  грошового зобов’язання для неї є  несподіваною та  незрозумілою. На підставі наведеного ОСОБА_1 просила  визнати кредитний   договір № 123 від  29 листопада 2008 року  недійсним та стягнути  з КС “Соколов”   збитки  відповідно до п.13   договору № 123 від  29 листопада 2008 року  та  п.2 ст.230 ЦК України 3000 грн. в подвійному розмірі.     В наслідок   несправедливості та оману з боку  позивача   ОСОБА_1  було завдано  моральних страждань , розмір яких вона оцінила  в  27000 грн.    

   Представник  відповідачки  ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 за довіреністю  ОСОБА_5  зустрічні  позовні вимоги підтримав , проти позову   КС “Соколов”   заперечував.  При цьому  пояснював суду, що  підписи як у  кредитному договорі № 123  від  29 листопада 2008 року ,  так і в  договорі поруки від 29 листопада 2008 року , а також  бухгалтерських  документах КС “Соколов” ,   ОСОБА_1 та  ОСОБА_2  ставили внаслідок своєї правової  необізнаності.   Кредиту   розміром  10000 грн. ОСОБА_1   фактично не отримувала, а тому підстав  для стягнення з неї та її поручительки  заборгованості  за кредитним договором № 123  від  29 листопада 2008 року не має.  

             Суд, заслухавши  пояснення представників сторін , свідків,   перевіривши  матеріали справи , прийшов до наступного.

             Судом встановлені  такі факти  та відповідні  їм правовідносини.

             Судовим розглядом  встановлено, що  29 листопада 2008 року  між КС “Соколов”  та ОСОБА_1   був укладений договір кредиту №123. Згідно цього договору  позивач надав відповідачу у тимчасове користування до 29 квітня 2012р. на умовах строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 10000 гривень, зі сплатою відсотків за двома процентними ставками: 15% за місяць – якщо проценти виплачуються достроково, або 1,5% за день – якщо проценти не були виплачені достроково.            

Відповідно до умов кредитного договору (п.1,5,11) ОСОБА_1  взяла на себе зобов'язання забезпечувати повернення кредиту, відсотків за його використання у визначений термін.

    Відповідно статті 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у строки відповідно до умов договору.

    Відповідач ОСОБА_1 29 листопада 2008р.  достроково  сплатила лише відсотки по кредитному договору № 123 за 3 наступні місяці за процентною ставкою 15 % на місяць : з 29 листопада  2008 року по 2 березня 2009 року  у розмірі 3000 грн. та 1500 грн., після чого  повністю припинила виконувати умови договору кредиту в частині сплати відсотків та погашення основної суми боргу.

    Вказані обставини  підтверджені  наданими з боку  КС «Соколов» видатковим  касовим  ордером  про одержання  ОСОБА_1 29.11.2008р.  10000 грн. за кредитним договором  №123  від 29.11.2008р., підпис  на якому  позивачкою не  заперечувався,  прибутковими  касовими ордерами про  внесення  ОСОБА_1  29.11.2008р. 3000грн.  та 30.12.2008р. 1500 грн.  в якості  оплати %  за  договором  № 123 від 29.11.2008р. , та поясненнями допитаними в якості свідків  головного  бухгалтера  та  члена  наглядової ради  КС «Соколов»  ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.92,93).  

    Відповідно п.11 та п.16 кредитного договору у разі невиконання  зобов'язань, щодо повернення кредиту та відсотків – КС “Соколов” отримує право достроково стягнути з ОСОБА_1  усі грошові кошти за вказаним договором.

    24 березня 2009  року  до відповідача було направлено вимогу стосовно повного погашення простроченої заборгованості за кредитом та процентами.

    На даний час заборгованість за вищезазначеним договором кредиту відповідачем не сплачено.

   Відповідно до умов кредитного договору (п.13), ОСОБА_1  взяла на себе зобов'язання у разі порушення свого зобовязання за договором  та спричинення  цим КС «Соколов» збитків  сплатити на користь КС “Соколов”  ці збитки у  розмірі  30% від суми кредиту – а саме 3000 гривень.

    Проте суд вважає, що  факт завдання   збитків  КС «Соколов» внаслідок  неналежного виконання  зобов’язань   ОСОБА_1  з боку позивача не доведений.  В судовому засіданні   свідок ОСОБА_7  підтвердив суду , що   на  звичайний  уклад діяльності  КС «Соколов» цей факт негативно не вплинув ,  фінансових проблем не завдав.            

  Згідно до умов кредитного договору (п.18), Сторони досягли згоди, щодо договірного виду забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_1  перед КС ”Соколов” – а саме у разі порушення ОСОБА_1  зобовязання   за кредитним договором, вона зобовязана сплатити на користь КС “Соколов” грошову суму, розмір якої складає 30% від суми кредиту – а саме 3000 гривень. При використанні даного виду забезпечення виконання зобовязань сторони керувались ч.2 ст.546 ЦК України, яка передбачає  можливість  встановлення  договором  інших видів  забезпечення  виконання зобов’язання , крім передбачених  законом (неустойка, порука, гарантія, застава, при тримання, завдаток).

Таким чином загальний борг відповідачки станом на 18.08.2009р. відповідно кредитного договору №123 від 29..11.2008р. , що підлягає  стягненню ,  складає 38500 грн. ( тіло  кредиту у сумі 10000 грн., проценти у сумі   25500 грн.,  грошову суму для забезпечення  виконання  зобов’язання 3000 грн.).  

На підставі наведеного суд приходить до висновку про часткову доведеність позовних вимог КС «Соколов» та  в повному обсязі  відмовляє  в задоволенні  зустрічного позову  ОСОБА_1

            Факт укладання  29.11. 2008 року  між КС “Соколов” та  ОСОБА_2   договору поруки , відповідно до якого  остання  поручилася перед КС “Соколов”  за виконання  ОСОБА_1  своїх зобов’язань  за кредитним договором № 123 від  29 листопада 2008 року,  стороною відповідачів  не заперечувався.    Відповідно  до положень ст.554 ЦК України   заборгованість  за кредитним   договором № 123 від  29 листопада 2008 року  позивач обґрунтовано просить  стягнути з  ОСОБА_1 та ОСОБА_2  в солідарному порядку.  

Понесені позивачем  витрати по сплаті судового збору  385 грн.  , що складає 1% від суми задоволених позовних вимог,  та  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи -30 грн. відповідно до ст. 88 ЦПК України повинні бути покладені на відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2  в рівних частинах.  

На підставі вищезазначеного та керуючись ст. ст.11, 22, 509, 526, 530, 546, 554,  611, 612, 1054, ЦК України та ст.ст. 208,209,212-215  ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги Кредитної спілки “Соколов”   до   ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про  стягнення  грошових коштів   – задовольнити частково.

    Стягнути солідарно  з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки “Соколов”   (ЄДРПОУ 26450574) за кредитним договором №123 від 29.11.2008р. борг  у сумі  10000 грн., проценти у сумі   25500 грн.,  грошову суму для забезпечення  виконання  зобов’язання 3000 грн., а всього  38500 грн. ( тридцять вісім тис.  п'ятсот грн. )

    В задоволенні решти позовних вимог   Кредитної спілки “Соколов”   - відмовити.

    З устрічні позові вимоги  ОСОБА_1  до Кредитної спілки “Соколов”  про  визнання  договору недійсним , відшкодування  матеріальних збитків та моральної шкоди – залишити без задоволення.  

            Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки “Соколов”   (ЄДРПОУ 26450574) судові витрати у вигляді судового збору по 192 грн. 50 коп.  з кожної та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи – по 15  грн з кожної.

              Вказане  рішення може бути  оскаржене до апеляційного суду Харківської області  шляхом  подання  протягом  10 днів  з дня проголошення рішення до Фрунзенського районного суду м.Харкова заяви про апеляційне оскарження рішення,  а також внесення через  Фрунзенський районний суд м.Харкова апеляційної скарги  протягом 20 днів  з дня подання такої заяви   або  шляхом подання  протягом 10 днів  з дня проголошення рішення через Фрунзенський районний суд м.Харкова апеляційної скарги до   апеляційного суду Харківської області .

 Суддя-