Справа № 2 - 1811/2010 р..  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     17  березня  2010  року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

                     головуючого судді: Алфьорової Т.М. , за участю секретаря судових засідань Савченко В.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну  справу за позовною  заявою ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенського районної  м. Харкова ради, Харківського обласного центра по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, Головного  управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, про визнання дій незаконним та про зобов’язання суб’єкта владних повноважень   вчинення певних дій

                                                                      встановив :

         Позивач ОСОБА_2  звернувся до суду з позовом про  визнання дій незаконним та про зобов’язання суб’єкта владних повноважень   вчинення певних дій, посилаючись на те, що  згідно висновку МСЄК він є інвалідом 2 –ой групи і віднесений до 1-ої категорії осіб, що постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи.

            Він мав  право  у 2008-2009 р.   на отримання соціальних виплат, які передбачені Законом України  № 2001-XII від 19.12.1991 р. «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: на  отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 – ти мінімальних заробітних плат, передбачених ст. 48 вказаного закону.

           Він також має право, відповідно до  ч. 5 ст. 13 Закону України ?ро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту",  щорічно до 5 травня отримувати  разову грошову допомогу у розмірі  восьми  мінімальних пенсій за віком.

          Відповідач своїм розпорядженням призначив йому суми соціальних виплат, менш чим передбачено законом, а саме: у 2008р. на оздоровлення виплачено 120 гривен,  а треба 2625 грн. (525х5)-120) , а на щорічну допомогу  до 05 травня виплачено  360 грн., а треба  3848 грн. ( із розрахунку 8 х  481 грн. мінімальної пенсії за віком на квітень 2008 р.).

            Крім того, позивач  вказував на те, що за 2009 рік відповідачем також в порушенні законодавства   було призначено  щорічна допомога на оздоровлення  у розмірі 120 грн., замість  3025 грн. ( 605 грн. х на 5)  і  разова  грошова допомога до 5 травня 430 грн., замість належних до виплати 3984  грн. (498грн. х 8).

           У зв’язку з чим, він просить визнати діяльність позивачів  незаконною  та   зобов’язати відповідачів по справі здійснити дії щодо перерахунку, призначення, фінансування та нарахування до виплати йому недотриманні суми щорічної допомоги та на оздоровлення та стягнути  недотримані суми.

             В судове засідання позивач не з’явився, надавши  заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги  просив задовольнити у повному обсязі.  

              Представник відповідача – Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенської  районної  м. Харкова ради в судове засідання   не з'явився,  у письмових запереченнях  просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на наступне . Позивачу   згідно п.  5 ст. 13 Закону України ?ро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"  була призначена  щорічна допомога  до 5 травня за 2008 та за 2009 рік. Фінансування цих витрат здійснюється за рахунок коштів державного бюджету і цю виплату здійснюють до 30 вересня поточного року. Мінімальна пенсія за віком встановлена Постановою КМ України від 13.03.2002 року № 279 « Про підвищення розмірів пенсії, призначених відповідно до Закону України « Про пенсійне забезпечення» та мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року це пенсії, виплата яких здійснюється за рахунок  коштів Пенсійного фонду України. Пунктом 3 ст.28 цього закону визначено, що  мінімальний розмір пенсії за віком, застосується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим законом.  Виплата щорічної разової допомоги здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, тому для  щорічної допомоги приймається до уваги мінімальна пенсія, встановлена постановою КМ України « Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється  за рахунок коштів державного бюджету»  у розмірі 19,91 грн. Проводиться  розрахунок підвищень , передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"  Розпорядниками коштів є  Міністерство  праці та соціальної політики України, а на нижчому рівні Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, які беруть на себе зобов’язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених затвердженим кошторисом. Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенського району м. Харкова відповідно до покладених на нього завдань призначає та організовує виплати соціальних виплат, компенсацій встановлених законодавством, а саме формує списки громадян та направляє для виплати до центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.  Позивач був  включений до списку на виплату щорічної одноразової  допомоги до Дня Перемоги -  список  від 08.04.08 р.  №1224/6  (400грн.), -  список  від 06.04.09 року р.  № 1428/ (430 грн.),

                Щорічна допомога на оздоровлення виплачувалась  у розмірах, встановлених  Постановою КМ України № 562 від 12.07.2005 р. Відповідно до Постанови розмір допомоги становить для інвалідів 2 групи у  2008 р. та 2009 р.– 120 грн. і згідно   розпорядженням від 13.11.2008  р.  № 700521 та    від 30.07.09р.  року №  700521 ця допомога була сплачена.

  Представник відповідача  Головного Управління праці та соціального захисту населення Харківської  обласної державної адміністрації  в судове засідання не з’явився  про день  і час слухання справи був сповіщений належним чином.

    Представник відповідача Харківського обласного центра по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, в судове засідання не з’явився, надав заяву про слухання справи в їх відсутність. В письмових запереченнях,  посилається на те, що центром проводяться нарахування, оформлення, виплатних документів на підставі розпоряджень Фрунзенського районного  управління праці та соціального захисту населення, їх подальша відправка до банківських установ, складення звітності.  ОСОБА_2 було нараховані та виплачені соціальні виплати   згідно розпоряджень Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенської  районної  м. Харкова ради була, тому  підстав для задоволення позову   немає.

Дослідивши матеріалі справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково  з наступних підстав.

 Як встановлено в судовому засіданні позивач  ОСОБА_2 згідно висновку МСЄК є інвалідом 2 –ой групи і віднесений до 1-ої категорії осіб, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням.    Позивач   у 2008 -2009 роках   згідно п. 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  мав право на  отримання   щорічної допомоги на оздоровлення  у розмірі п’яти  мінімальних заробітних плат, а також  на отримання  разової грошової допомоги до 5 травня  у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком згідно ч.5 ст.13  Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ”.  

  Згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .

Положеннями Закону України №796-XII визначено основні засади щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

 Постановою Кабінету Міністрів України від № 562 від 12.07.2005 року, якою керувались відповідачі, встановлено конкретні розміри допомоги на оздоровлення у визначеній сумі, що суперечить вимогам Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Цим законом встановлено розмір такої допомоги як кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати величину на час виплати.

     Кабінет Міністрів України не уповноважений Законом України №796-XII зменшувати встановлені останнім конкретні розміри доплат, пенсій і компенсацій, зокрема, допомоги на оздоровлення. Навпаки, у ч.1 ст. 67 зазначеного Закону встановлено, що ці розміри підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, а встановлений в 2005 році Постановою КМУ № 562 розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом тривалих років не змінювався, а тому - не відповідає розміру, встановленому іншими законами України. Оскільки в наступному будь-яких рішень із цих питань Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України не приймалось, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме ст. 48 Закону України №796-ХІІ, а не Постанова КМУ № 562.

        Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

          Крім того, пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, і тому, враховуючи ч. 3 ст. 22 Конституції України, звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого Законом України №796-XII, є безпідставним.

            Виходячи із завдання адміністративного судочинства на адміністративні суди покладено обов’язок при оскарженні рішень, дій або бездіяльності суб’єктів владних повноважень, якими є органи соціального захисту населення, перевіряти оскаржувані рішення, дії або бездіяльність на їх відповідність певним критеріям, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.

            Перевіряючи правомірність дії органів соціального захисту населення щодо здійснення  виплат до 5 травня та щорічної грошової допомоги на оздоровлення, суд  застосовує законодавство, яке діяло на час їх вчинення, виходячи з наступного.

              З 01.01.2008 року по 22.05.2008 року конкретні розмір разової грошової допомоги до 5 травня та щорічної допомоги на оздоровлення, особам, які постраждали, внаслідок ліквідації на Чорнобильської АЕС були встановлені певними нормами -  Законом України «Про Держаний бюджет  України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

                Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а саме п.п.11 п.28 розділу 2, стаття 48  Закону України „Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”  щодо розміру та порядку виплати щорічної допомоги на оздоровлення викладена в новій редакції.

               Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зазначене положення Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було визнано  неконституційним.

                Таким чином, виходячи з того, що з  22.05.2008 року  ст.48 зазначеного Закону була діючою, органи соціального захисту населення повинні були здійснювати виплату щорічної допомоги на оздоровлення в порядку та розмірах, визначених базовим законом, а  ні  Постановами Кабінету Міністрів України та  Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»

             Рішення Конституційного суду України   має  преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Виходячи із загальних засад пріоритетності Законів України над урядовими нормативно-правовими актами, суд вважає необхідним при вирішенні спору щодо визначення розміру  щорічної   допомоги на оздоровлення  брати до уваги статті 48  Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  Відповідно до вказаної частини закону - позивач  має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Зі змісту вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік…”  не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

            Слід зазначити, що встановлений ще в 1996 році Постановою КМУ № 839 розмір щорічної допомоги на оздоровлення тривалих років не змінювався і не відповідає розміру, встановленому іншими Законами України. При цьому, вказані закони не містили обмежень щодо застосування ст. 48 Закону № 796-ХІІ. Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень з цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме ст. 48 Закону № 796-ХІІ та норма відповідного закону України про визначення мінімальної заробітної плати на момент виплати, а не Постанова КМУ № 839.

       Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Даним Законом (статті  67) Кабінету   Міністрів надано право проводити лише роз'яснення порядку застосування цього Закону.

            За таких обставин та з урахуванням вимог ст. 48 Закону № 796-ХІІ,  Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенської  районної м. Харкова ради повинно призначити для виплати позивачу щорічну допомогу на оздоровлення виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виникнення права на виплату за виключенням суми фактично проведеного.                       .         Зазначені виплати до 5 травня та щорічної грошової допомоги на оздоровлення здійснюються щороку та мають разовий характер. Таким чином, право особи на їх отримання та обов’язок органів соціального захисту населення здійснити такі виплати припиняються з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення.

               Відповідачем - Харківським  обласнім  центром  по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації надана інформація про те, що позивач  ОСОБА_2 отримав  щорічну  допомогу на оздоровлення  за  2008 року у грудні 2008р. тобто  після рішення  Конституційного суду України,  тому суд вважає, що він   мав право  на її утримання  у розмірі встановленого базовим законом на момент її виплати.

          Така позиція ґрунтується на приписах ч.2 ст.152 Конституції України та Рішень Конституційного Суду України  від 22.05.2008 року.

            Довідка  про сплату  щорічної допомоги на оздоровлення  свідчить, що позивачу була сплачена в грудні  2008   допомога в розмірі  120 грн.  На тій час  згідно  зі ст. 59 Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік  та про внесення змін до деяких законодавчих актів України » мінімальна заробітна плата  на момент постанови     розпорядження  про  нарахування допомоги, а також її сплати складав  545 грн., тому треба було  позивачу  призначити до виплати  2740 грн. (525,00 грн. х 5), а ні 120 грн., яку позивач отримав.

            Що стосується позивних вимог в частині стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік, то суд вважає позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, так як Законом України  « Про Державний бюджет на 2009 рік» не були внесені зміни  в базовій закон – Закон  України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

            Статтею 55 Закону України „ Про Державний бюджет на 2009 рік ”  був встановленій розмір заробітної плати на  липень 2009 року у розмірі  630 грн. (на момент призначення цій допомоги), тому  сума допомоги на оздоровлення  повинна бути нарахована та  сплачена у сумі   3159 грн. (  630 грн. х 5).

             Позивні вимоги позивача про стягнення  щорічної допомоги до 5 травня  за 2008 та 2009  рік, суд вважає необхідним задовольнити часткове. В частині стягнення вказаної допомоги  за 2008 рік відмовити, виходячи  з наступного.

            З 01.01.2008 року по 22.05.2008 року конкретні розмір щорічної допомоги до 5 травня особам, які постраждали, внаслідок ліквідації на Чорнобильської АЕС були встановлені певними нормами - Законом України «Про Держаний бюджет  України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

           Таким чином, органи соціального захисту населення, здійснивши у зазначений період, виплату щорічної допомоги до 5 травня у розмірах, встановлених законом про Державний бюджет на відповідний рік, правомірно діяли, на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим законодавством України. Отже,  з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року органи соціального захисту населення не мали повноважень здійснювати зазначені виплати у розмірах встановлених частинами 5 статей 12-15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,  оскільки протягом цього часу положення базових законів не діяли.

         Застосування законодавства України у такий спосіб, ґрунтується на висновках Конституційного Суду України, наведених в мотивувальній частині рішення від 03.10.1997 року №4-зп, який у п.3 зазначив наступне: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

          Згідно розпорядження 08.04.2008 року  № 1224/6  Фрунзенського районного управління  праці  позивачу було призначена  ця допомога за 2008 рік у розмірі 400 грн.  і ця сума  сплачена  у квітні  2008 року, тобто до рішення Конституційного Суду України, що підтверджується  довідкою. Підстав для стягнення цій допомоги у більшому розмірі  нема.  

         Вимога позивача про зобов’язання нарахування та сплати за 2009 рік щорічної допомоги до 5 травня  підлягає задоволенню, так як Законом України  « Про Державний бюджет на 2009 рік» не були внесені зміни  в Закон України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", тому треба було нарахувати та сплатити за 2009 рік  3984 грн. ( 498 грн. х 8 по квітню 2009 р. ), позивачу було сплачено згідно наданої довідки  430 грн., що не відповідало діючому закону.

          Суд вважає необхідним,   визнати   протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенської районної в м. Харкові ради та Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат  Харківської  обласної  державної  адміністрації  по не виконанню з 22.05.2008р.  приписів  ст.48  Закону України  „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, яка призвела до  порушення прав позивача на  своєчасне   отримання  доплати  сум  допомоги  на оздоровлення за 2008 рік., а також за 2009 рік., та приписів ст. 13 Закону України ?ро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", яка призвела до порушення прав позивача на отримання щорічної допомоги до 5 травня за 2009 рік.   При цьому, суд враховує, що саме до повноважень Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенської районної в м. Харкові ради входе  призначення  вказаних соціальних виплат, а до компетенції  Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат  Харківської  обласної  державної  адміністрації  нарахування  та виплата  вказаних соціальних виплат у розмірах встановлених чинним законодавством.

               Позивач,  як і відповідач звільнений від сплати судового збору, тому судові  витрати треба віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.18, 22, 70, 71, 160, 161, 162, 167 КАС України,  ч.4 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, ст.ст. 46, 48, 64, п.1 ч.1 ст.92 Конституції України, ч.1 ст.19 Закону України „Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії ”, Постановою КМУ № 279 від 13.03.2002 р., Постановою КМУ № 562 від 12.07.2005 р., Порядком використання коштів державного бюджету, затверджений Постановою КМУ № 936 від 20.09.2005 р., ст. ст..59 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008  рік»,  55 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009  рік»,   рішенням   Конституційного суду № 10 рп від 22.05.2008 року  суд –

                                                                 ПОСТАНОВИВ:

                Позовну заяву ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенського районної  м. Харкова ради, Харківського обласного центра по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, Головного  управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, про визнання дій незаконним та про зобов’язання суб’єкта владних повноважень   вчинення певних дій  задовольнити часткове.

             Визнати  дії Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенського районної  м. Харкова ради та Харківського обласного центра по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за  2008  -2009  рік в розмірі, встановленому ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;  та у перерахунку та виплати щорічної допомоги до 5 травня  за 2009 рік у розмірі встановленому   ч. 5 ст. 13   ?ро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

          Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенського районної  м. Харкова ради призначити  ОСОБА_2  одноразову щорічну допомогу  на оздоровлення  за  2008 р. та 2009 рік  згідно з ч.4  ст. 48 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,, виходячи  з встановленого законом розмірів мінімальної заробітної плати,  а також  щорічну разову допомогу до 5 травня   за 2009 рік, виходячи  з встановленого законом розмірів мінімальної пенсії за віком  згідно ч. 5 ст. 13   ?ро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з урахуванням сплачених сум.

            Зобов’язати Харківський обласний  центр  по нарахуванню та здійсненню  соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, нарахувати та виплатити ОСОБА_2   одноразову щорічну допомогу  на оздоровлення  за  2008 р. та 2009 рік  згідно з ч.4  ст. 48 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи  з встановленого законом розмірів мінімальної заробітної плати,  а також  щорічну разову допомогу до 5 травня   за 2009 рік, виходячи  з встановленого законом розмірів мінімальної пенсії за віком  згідно ч. 5 ст. 13   ?ро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з урахуванням сплачених сум.

              Зобов’язати Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації перерахувати Харківському  обласному центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації  недотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення за період 2008  -  2009 рік, згідно з ч.4  ст. 48 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,, виходячи  з встановленого законом розмірів мінімальної заробітної плати,  а також  щорічну разову допомогу до 5 травня   за 2009 рік, виходячи  з встановленого законом розмірів мінімальної пенсії за віком  згідно ч. 5 ст. 13   ?ро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з урахуванням сплачених сум.

             У відповідність з прикінцевими та перехідними положеннями Закону України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними  виплатами» від 11.02.2010 р. вказана  постанова може бути оскаржена повністю або частково до Харківського апеляційного  суду  протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі шляхом подання заяви про апеляційне оскарження через Фрунзенський районний суд м. Харкова з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги або шляхом подачі апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

             Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана – після закінчення строку на подачу апеляційної скарги,  у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

    Головуючий - суддя -