С права № 2- 1169/10р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем  України

11 січня 2009  року   Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:

                 головуючого - судді Алфьорової Т.М.,

    за участю секретаря судових засідань  Савченко В.Ю.

розглянувши у    попередньому     судовому  засіданні в м. Харкові цивільну справу за  позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання   шлюбу.

Встановив :

               Позивач ОСОБА_2 звернувся  до суду з позовом  про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що вони зареєстрували  шлюб  с відповідачем 23 жовтня  2004 року.  Мають  неповнолітню дочку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.  Сумісне життя  не склалося тому, що була відсутність взаєморозуміння, втрачені  почуття поваги один до одного, були сварки. У них були відсутні загальні інтереси, які б  зміцнювали  родину. Родина існує формально. Просив дитину залишити  на виховання відповідача .

          У судовому засіданні  позивач  позовні вимоги підтримав, дав пояснення суду про те, що брачно-сімейні відносини між ними припинені з травня 2008 року. Вони ведуть окреме господарство, примирення між ними за вказаний час не наступило. По домовленості між ними дочка залишиться проживати з відповідачем.

          Відповідач  ОСОБА_3 в попередньому  судовому  засіданні  позов визнала в повному обсязі і вважає, що родину неможливо зберегти.

           Виходячи  з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.  

           Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.        

            Матеріалами справи встановлено, що  згідно копії свідоцтва про одруження виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий  запис  № 2073, сторони  перебувають у зареєстрованому  шлюбі з  23 жовтня  2004 року.  

             Від цього шлюбу вони мають неповнолітню дитину ОСОБА_4  ІНФОРМАЦІЯ_1.

            Відповідно зі ст.112 Сімейного Кодексу України – суд постановляє  рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя  подружжя  і  збереження  шлюбу суперечило б інтересам  одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення .

           Згідно пояснень позивача, причиною розпаду родини з'явилися відсутність взаєморозуміння, суперечки, відсутність загальних  інтересів. Шлюбно-сімейних відносин припинені  з травня 2008  року. Вони ведуть окремо господарство.

           Суд, з'ясувавши фактичні взаємовідношення сторін, причини та обставини розірвання шлюбу, вважає, що подальше спільне життя  подружжя суперечить інтересам позивача,   який не бажає  збереження шлюбу, у зв'язку з чим шлюб підлягає розірванню.

            Судові витрати в справі, пов'язані з одержанням  свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАГС,   судом    покладаються на  позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.104, 105, 110,  112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 60,  212, 213,  215 ЦПК України, суд –

                                     В И Р І Ш И В:

Позов  ОСОБА_2 до ОСОБА_3  про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати  шлюб між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3,  зареєстрований 23.10.2004 року у відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий  запис  № 2073.

             Дитина –  донька ОСОБА_4  ІНФОРМАЦІЯ_1  залишається на  вихованні  ОСОБА_3.

             Витрати, пов'язані з оплатою судового о збору в розмірі 20 грн., при одержанні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАГС,  покласти  на позивача ОСОБА_2, відповідачку  від сплати звільнити.

             Рішення суду  може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області  через Фрунзенський районний суд м. Харкова. Заява про апеляційне  оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

 Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення  суду набирає  законної сили після закінчення строку  подання  заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана – після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий – суддя –