ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про відвід

"27" січня 2020 р. Справа № 924/372/17

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі судді: Бучинська Г.Б.

розглянувши заяви ТДВ "Адамс" (вх. №682/20, № 683/20) про відвід судді Тимошенка О.М. в апеляційному провадженні за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Адамс" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області, постановлену 02.12.2019 колегією суддів у складі: головуюча суддя Субботіна Л.О., судді: Кочергіна В.О., Заярнюк В.І., (повний текст складено 04.12.2019) у справі № 924/372/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтс"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Адамс"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер.Оіл.", м. Харків

про витребування майна зі зберігання

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2019 року апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Адамс" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 02.12.2019 у справі №924/372/17 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Тимошенко О.М., Крейбух О.Г., суддя Демидюк О.О.

23.01.20 р. представником ТДВ "Адамс" подано заяву про відвід судді Тимошенка О.М. у справі № 924/372/17.

Обґрунтовуючи заяву про відвід №682/20, заявник зазначає, що суддя Тимошенко О.М. брав участь в судовому розгляді апеляційної скарги у справі № 924/829/18 за позовом ТОВ "Велтс" до ТДВ "Адамс", який грунтується на акті державного виконавця Мозолюк Ю.О., який є предметом оскарження у даній справі № 924/372/17. А тому, суддя знайомий з матеріалами справи № 924/829/18, у нього сформувалась суб`єктивна небезстороння позиція відносно фактів та обставин справи, у тому числі, що стосуються дій та бездіяльності державного виконавця, які оскаржуються у справі № 924/372/17.

Крім того, заяву про відвід № 683/20, заявник мотивує тим, що у відповіді на запит адвоката вбачається, що суддя Тимошенко О.М. не склав присягу в урочистій обстановці перед Президентом України, а тому, здійснює судочинство у незаконний спосіб. Вказані обставини викликають переконання того, що суддя не може здійснювати правосуддя. За наведених обставин, посилаючись на п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України просить відвести суддю Тимошенка О.М. від розгляду цієї справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Колегія суддів у складі головуючого судді Тимошенко О.М., судді Крейбух О.Г., судді Демидюк О.О. розглянула заявлений відвід і дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу та зупинила провадження у справі № 924/372/17 відповідно до ч. 3 ст. 39 ГПК України, про що винесла ухвалу від 23.01.2020 р.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.20 р. заяву ТДВ "Адамс" про відвід судді Тимошенко О.М. у справі № 924/372/17 передано на розгляд судді Північно-західного апеляційного господарського суду Бучинській Г.Б.

Розглянувши заяви ТДВ "Адамс" про відвід судді Тимошенко О.М. у даній справі, суд дійшов висновку, що така заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до норм ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участь у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 7-8, 11 ст. 39 ГПК України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", пункт 52).

Обґрунтовуючи заяву про відвід судді Тимошенко О.М., скаржник посилається на ту обставину, що даний суддя входив до складу колегії суддів під час розгляду справи № 924/829/18.

Однак, суд зазначає, що такі посилання заявника не стосується розгляду його апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 02.12.19 р. у даній справі. Постанова суду апеляційної інстанції у справі № 924/829/18 набрала законної сили. Крім того, під час розгляду справи № 924/372/17 апеляційний суд не використовує матеріали справи № 924/829/18.

З наведеного вбачається, що фактично обґрунтування заяви ТДВ "Адамс" про відвід судді Тимошенко О.М. у справі №924/372/17 зводиться до незгоди сторони з процесуальним рішенням судді у справі №924/829/18. Разом з тим, заявником не наведено доказів у підтвердження упередженості та необ`єктивності судді у здійсненні правосуддя у даній справі.

Крім того, суд враховує те, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу, що чітко передбачено ч. 4 ст. 35 ГПК України, а тому доводи заявника в обґрунтування підстав відводу, суд апеляційної інстанції визнає необґрунтованими.

Твердження заявника про упередженість судді до суб`єкта звернення є лише припущенням, яке не підтверджене не лише жодними доказами, а й не ґрунтується на будь-яких інших відомостях. Більше того, зазначені у заяві твердження заявника жодним чином не свідчать про упередженість або відсутність об`єктивності судді по відношенню до розгляду справи, а також не містять підстав, які б свідчили про пряму чи побічну заінтересованість у результаті розгляду справи.

Щодо доводів, викладених у заяві вх. № 683/20, апеляційний суд зазначає, що суддею Тимошенком О.М. складена присяга 04.11.2005 року в приміщенні Рівненської обласної державної адміністрації в присутності голови ОДА Червонія Василя Михайловича (копія присяги додано до відповіді на запит адвоката).

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про статус суддів" (в редакції станом на 2005 рік) вперше обраний суддя в урочистій обстановці приймає присягу такого змісту: "Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати обов`язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об`єктивним і справедливим". Присяга приймається перед Президентом України.

Суд констатує, що Указом Президента України від 11.05.1999 року № 493/99 затверджено Порядок складення присяги суддею, вперше призначеним на посаду. Даний порядок втратив чинність 16.04.2011 року на підставі Указу Президента № 380/2011 від 06.04.2011 року.

Пунктами 2, 4 даного Порядку (в редакції станом на 2005 рік) передбачено, що в окремих випадках суддя складає присягу, за дорученням Президента України, у присутності голови обласної державної адміністрації, членів відповідної ради суддів, голови відповідного апеляційного суду, суддів суду, в який його призначено, та начальника територіального управління державної судової адміністрації в урочистій обстановці у приміщенні, де встановлено Державний Герб України і Державний Прапор України. Після складення присяги Президент України або за його дорученням голова обласної державної адміністрації вручає судді посвідчення судді.

Викладеним спростовуються твердження заявника про порушення процедури складення присяги суддею, вперше призначеним на посаду. Відтак, доводи заявника стосовно відводу судді Тимошенка О.М. є безпідставними.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наведені заявником доводи в обґрунтування заяв про відвід судді Тимошенко О.М. у даній справі не можуть бути підставою, в розумінні статей 35, 36 ГПК України, для відводу судді від розгляду даної справи.

Враховуючи викладені обставини та проаналізувавши приписи чинного законодавства, якими унормовані підстави для відводу судді, необхідно зазначити, що доводи, викладені у заяві про відвід, не можна вважати об`єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість та необ`єктивність судді Тимошенко О.М., безпосередньо та однозначно не вказують на його особисту небезсторонність чи упереджене ставлення до заявника або особисту прихильність до інших учасників справи. А відтак, відсутні підстави для відводу судді Тимошенко О.М. в розумінні ст.ст.35, 36 ГПК України, у зв`язку з чим заяви про відвід не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 35-38, ч.11 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяв вх. № 682/20 та вх. № 683/20 Товариству з додатковою відповідальністю "Адамс" про відвід судді Тимошенка О.М. у справі №924/372/17.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.