Судове рішення #8441184

Справа № 2-20/2010 р.

  Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

іменем України

30 березня 2010 року                                                                                         смт. Козелець

        Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

                головуючого     судді                            Короїд Ю.М.,

                при секретарі                                       Бардаченко Т.М.

                   за участю

                   представника позивача                     ОСОБА_1

                   відповідача                                         ОСОБА_2

                 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Козелець Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності та припинення права власності у спільній частковій власності,

в с т а н о в и в:

із позовною заявою про визнання права власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 та про припинення права власності на частки у вказаному домоволодінні до суду звернулась ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та пояснив,  що позивач та відповідачі мають у спільній частковій власності житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в АДРЕСА_1. Даний житловий будинок не можливо розділити в натурі, а тому позивачка просить припинити право власності на цей будинок відповідачів, оскільки їх частки є незначними.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні не визнав позовні вимоги, заперечує проти припинення його  права власності на частку у спірному домоволодінні.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судові засідання не з’являлись, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, заяв про відкладення розгляду справи, або про розгляд справи за їх відсутності не надходило.

В судовому засіданні встановлені такі факти та цивільно-правові відносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6. Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в АДРЕСА_1.

Після відкриття спадщини вказане домоволодіння перейшло у власність спадкоємців ОСОБА_3 – 9/20 частина, ОСОБА_2 – 1/10 частина, ОСОБА_7 – 9/20 частина. Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_7 помер 5 квітня 2007 року.  

Відповідно до довідки КП «Ніжинське бюро технічної інвентаризації» на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в АДРЕСА_1 зареєстровано право власності за ОСОБА_3  - 9/20 частини, ОСОБА_2 – 1/10 частини, ОСОБА_4 – 9/40 частини, ОСОБА_5 – 9/40 частини.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи С-1049 від 10 лютого 2010 року вказане домоволодіння вартістю 35164 гривень неможливо розподілити в натурі на 9/20,1/10,9/40,9/40 частин.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності та припинення права власності у спільній частковій власності не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 11 Цивільно-процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.

Позивачкою в позовній заяві ставляться вимоги про визнання за нею права власності на спірне домоволодіння в цілому та про припинення права власності відповідачів на їх частки у вказаному домоволодінні, аргументуючи вимоги, тим, що домоволодіння є неподільним, частки відповідачів є незначними, відповідачі не утримують будинок, позивачка не має постійної жилої площі.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред»явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати  ним документа, який засвідчує його право власності.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивачу ОСОБА_3 належить на праві власності 9/20 частина житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований в АДРЕСА_1. Вказане право власності не оспорюється.

Інша частина вказаного домоволодіння належить відповідачам на праві приватної власності, а відповідно до ст..321 ЦК України право власності є непорушним.

За таких умов, суд не вбачає підстав для визнання права власності  позивачки на спірне домоволодіння в цілому, а визнання права власності на частку у цьому майні повторно законодавством не передбачено.

    Відповідно до частини першої статті 365 Цивільного кодексу України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї.  

В судовому засіданні достовірно встановлено, що спірне домоволодіння не підлягає поділу в натурі відповідно до часток власників, однак суд вважає, що належні всім відповідачам по справі в цілому частина спірного будинку є більшою ніж частина позивачки, а тому є значною часткою у зазначеному домоволодінні.

За таких умов суд вважає, що припинення права власності на належні відповідачам частки у спірному домоволодінні завдасть істотної шкоди їх правам та інтересам, як співвласників.  

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про припинення права власності відповідачів у спірному домоволодінні.

Оскільки позовні вимоги позивачки не задовольняються, сплачені нею на депозитний рахунок суду кошти в розмірі 17000 грн. 00 коп. підлягають поверненню позивачці.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321,365,392 ЦК України в редакції 2004 року, ст.ст. 10,11, 60, 209, 212, 215, 218, 223, 294, 295 і 296  ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання за нею права власності та припинення права власності відповідачів у спільній частковій власності відмовити.

Зобов’язати Територіальне управління державної судової адміністрації України в Чернігівській області повернути ОСОБА_3 внесені нею кошти на депозитний рахунок згідно квитанції № 5556.522.4 від 30.03.2010 року в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

    Суддя:

  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація