ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/3421/19 Суддя (судді) першої інстанції: С.О. Кульчицький

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Бараненка І.І., суддів: Бабенка К.А., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року в адміністративній справі № 580/3421/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України з вимогами:

- визнати протиправною і скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 № Ф-2887-55;

- визнати протиправним рішення ДФС України від 15.10.2019 про залишення скарги без розгляду;

- зобов`язати Державну податкову службу України здійснити належний розгляд скарги та надати письмову відповідь.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку.

25 листопада 2019 року позивачем подано до суду заяву про усунення виявлених судом недоліків та заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення повернуто позивачу з підстав не надання доказів поважності причин для поновлення строку звернення до суду.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду із вказаним позовом з порушенням десятиденного строку судового оскарження податкової вимоги, встановленого Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", не надавши доказів, які б свідчили про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали йому звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з неповним з`ясуванням обставин справи, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням матеріального права та порушенням норм процесуального права. Так, в своїй апеляційній скарзі позивач посилається на те, що судом першої інстанції протиправно не було взято до уваги докази, що підтверджують отримання позивачем оскаржуваної вимоги 31.08.2019, натомість свої висновки суд ґрунтував на інформації з листа ДПС від 15.10.2019 № 5568/6/99-00-08-06-01 про отримання позивачем оскаржуваної вимоги 25.08.2019, яким скаргу позивача було залишено без розгляду.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача та, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Згідно преамбули Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ (далі - Закон № 2464-VI) цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Так, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), згідно положень пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI, це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Дія Закону № 2464-VI поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).

Згідно з положеннями частини другої статті 2 Закону № 2464-VI виключно цим Законом визначаються зокрема принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відтак, облік платників єдиного внеску, їх права та обов`язки, порядок нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску, його розмір, повноваження органів доходів і зборів, а також відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску визначає виключно Закон № 2464-VI.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску має право: оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.

Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Згідно з абзацом 9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Отже, вказаними положеннями визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.

При цьому, платник єдиного внеску має право оскаржити рішення податкового органу в адміністративному і/або судовому порядку.

Водночас, аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що оскарження такого рішення в адміністративному порядку, не позбавляє особу права на судове оскарження з дотриманням строків, визначених абзацом 9 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI, тобто протягом десяти днів з моменту отримання рішення за результатами розгляду скарги в адміністративному порядку.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ГУ ДФС у Черкаській області прийняло Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 № Ф-2887-55, якою повідомлено позивача про наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та зобов`язало позивача погасити цю недоїмку протягом 10 календарних днів з дня одержання зазначеної вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема листів поштового відділення Канів - 19001 від 26.10.2019, вих. № б/н та від 22.11.2019, вих. № б/н., позивач отримав спірну вимогу 31 серпня 2019 року.

07.09.2019 позивач подав до Державної податкової служби України скаргу на вимогу про сплату боргу (недоїмки), тобто скористався процедурою оскарження вимоги в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової служби України від 15.10.2019 № 5568/6/99-00-08-06-01 вищезазначену скаргу ОСОБА_1 було залишено без розгляду у зв`язку з подачею скарги з порушенням законодавчо встановленого 10-денного строку для її подання.

З роздруківки з офіційного сайту «Укрпошта» та копії конверту (а.c. 21) вбачається, що позивач отримав рішення ДПС України від 15.10.2019 про залишення скарги без розгляду 26.10.2019.

З матеріалів справи вбачається, що позивач подав до суду адміністративний позов 31.10.2019.

Визначаючись щодо дати, з якої починається відрахування строку на оскарження спірної вимоги в судовому порядку, суд першої інстанції виходив з того, що позивач отримав її 25 серпня 2019 року та мав право звернутись до суду для її оскарження протягом 10 днів, тобто до 04.09.2019.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, позаяк він зроблений без урахування положень абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI, які передбачають право платника єдиного внеску на оскарження спірної вимоги в судовому порядку протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів, прийнятого за результатами розгляду скарги в процесі адміністративного оскарження.

Водночас, з огляду на те, що матеріалами справи підтверджується той факт, що позивач звертався зі скаргою на спірну вимогу до Державної податкової служби України, колегія суддів вважає, що позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження та вжив належних заходів щодо своєчасного узгодження спірної вимоги.

При цьому, прийняття Державною податковою службою України рішення від 15.10.2019 № 5568/6/99-00-08-06-01 про залишення скарги без розгляду свідчить про те, що згоди з органом доходу і зборів щодо узгодження суми недоїмки позивачем не досягнуто.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що перебіг строку на судове оскарження спірної вимоги розпочався у позивача саме з дня отримання рішення від 15.10.2019 № 5568/6/99-00-08-06-01, а не з дня отримання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 № Ф-2887-55.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 31.10.2019, тобто протягом 10-денного строку з дня отримання рішення від 15.10.2019 № 5568/6/99-00-08-06-01.

У зв`язку з наведеним, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивач звернувся з позовом до суду поза межами встановленого законодавством десятиденного строку, та безпідставно повернув позивачу позовну заяву.

Відповідно до частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року та направлення справи для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 320, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року скасувати, а справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Дана постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку і строки, визначені статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, передбачених частиною п`ятою статті 291, пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя І.І. Бараненко

Судді: К.А. Бабенко

Є.В. Чаку