125/2525/18

2/125/1196/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.01.2020 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Хитрука В.М.

за участі секретаря судового засідання Мазур К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах, стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення від заборгованості по аліментах, зменшення розміру аліментів

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам, стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що головним державним виконавцем Оболонського РВДВС міста Київ ГТУЮ у м. Києві при примусовому виконанні виконавчого листа № 125/930/17 від 07.12.2017 року, виданого Барським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку та доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, станом на 01.11.2018 року встановлено заборгованість у розмірі 45933,00 грн. Позивач зазначає, що на підставі ст. 196 СК України, він має право на стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, а тому просив суд стягнути з відповідача на його користь неустойку за прострочення сплати аліментів у розмірі 49833,00 грн. та заборгованість по аліментах у розмірі 49833,00 грн.

У судовому засіданні позивач збільшив позовні вимоги з врахуванням заборгованості по аліментах станом на 01.09.2019. Просив суд стягнути з відповідача на його користь неустойку за прострочення сплати аліментів у розмірі 79608,25 грн. В іншій частині позовні вимоги не змінював, а відтак просив стягнути заборгованість по аліментах станом на 01.11.2018 року у розмірі 49833,00 грн. та судові витрати по справі.

ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами та зменшення розміру аліментів, який обґрунтувала тим, що на час призначення аліментів вона перебувала у декретній відпустці по догляду за дитиною, не мала особистих доходів та знаходилася на утриманні чоловіка. ІНФОРМАЦІЯ_2 вона народила сина ОСОБА_4 та перебуває у декретній відпустці по догляду за двома дітьми. За наявності на її утриманні двох малолітніх дітей і відсутності доходів, ОСОБА_2 просила суд зменшити розмір стягуваних аліментів та звільнити її від сплати заборгованості за аліментами.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом адвокат Невольчук С.П. збільшені позовні вимоги підтримав повністю та наполягав на їх задоволенні. Зустрічний позов ОСОБА_2 не визнав, заперечував проти його задоволення.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася. У зустрічній позовній заяві зазначила, що позов ОСОБА_1 не визнає, заперечує проти його задоволення. Зустрічний позов підтримує повністю. Просила справу розглядати без її участі.

Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 - ОСОБА_5 у судове засідання 23.01.2020 не з`явився. Клопотав відкласти розгляд справи у зв`язку з його хворобою, однак підтверджуючих документів не надав. Тому суд визнав неявку у судове засідання представника відповідача з неповажних причин та з врахуванням клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи у її відсутності, а також з метою дотримання розумних строків розгляду справи, вирішив провести судове засідання у відсутності відповідача та її представника.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, вважає, що первісний позов підлягає до часткового задоволення, зустрічний позов не доведений та не обґрунтований і в його задоволенні слід відмовити.

До такого висновку суд дійшов з наступного.

Судом встановлено, що у сторін ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про його народження.

Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 05.10.2017 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку та доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи їх стягнення з 08.07.2017 і до досягнення дитиною повноліття.

Головним державним виконавцем Оболонського РВДВС міста Київ ГТУЮ у м. Києві при примусовому виконанні виконавчого листа Барського районного суду Вінницької області № 125/930/17 від 07.12.2017 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено заборгованість станом на 01.09.2019 у розмірі 79608,25 грн.

Згідно з ч.1 ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Оскільки зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, то при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Такий правовий висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 572/1762/15-ц від 25 квітня 2018 року та у справі № 333/6020/16-ц від 03 квітня 2019 року.

Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:

p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Таким чином, розмір неустойки (пені) по аліментах необхідно розраховувати наступним чином:

2017 рік:

За серпень 2017 року розмір неустойки (пені) становить 18 042,90 грн. (2468,25 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 731 днів прострочення сплати аліментів).

За вересень 2017 року розмір неустойки (пені) становить 19 990,25 грн. (2855,75 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 700 днів прострочення сплати аліментів).

За жовтень 2017 року розмір неустойки (пені) становить 19 185,45 грн. (2863,50 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 670 днів прострочення сплати аліментів).

За листопад 2017 року розмір неустойки (пені) становить 18 599,69 грн. (2910,75 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 639 днів прострочення сплати аліментів).

За грудень 2017 року розмір неустойки (пені) становить 17 714,28 грн. (2908,75 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 609 днів прострочення сплати аліментів).

2018 рік :

За січень 2018 року розмір неустойки (пені) становить 11 080,26 грн. (1917,00 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 578 днів прострочення сплати аліментів).

За лютий 2018 року розмір неустойки (пені) становить 11 109,57 грн. (2031,00 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 547 днів прострочення сплати аліментів).

За березень 2018 року розмір неустойки (пені) становить 12 180,93 грн. (2347,00 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 519 днів прострочення сплати аліментів).

За квітень 2018 року розмір неустойки (пені) становить 16 043 грн. (3287,50 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 488 днів прострочення сплати аліментів).

За травень 2018 року розмір неустойки (пені) становить 10 632,47 грн. (2321,50 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 458 днів прострочення сплати аліментів).

За червень 2018 року розмір неустойки (пені) становить 14 501,71 грн. (3388,25 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 428 днів прострочення сплати аліментів).

За липень 2018 року розмір неустойки (пені) становить 13 766,82 грн. (3459,00 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 398 днів прострочення сплати аліментів).

За серпень 2018 року розмір неустойки (пені) становить 10 330,13 грн. (2814,75 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 367 днів прострочення сплати аліментів).

За вересень 2018 року розмір неустойки (пені) становить 11 435,76 грн. (3403,50 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 336 днів прострочення сплати аліментів).

За жовтень 2018 року розмір неустойки (пені) становить 10 595,25 грн. (3462,50 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 306 днів прострочення сплати аліментів).

За листопад 2018 року розмір неустойки (пені) становить 7 904,18 грн. (2874,25 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 275 днів прострочення сплати аліментів).

За грудень 2018 року розмір неустойки (пені) становить 8 174,42 грн. (3336,50 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 245 днів прострочення сплати аліментів).

за 2019 рік :

За січень 2019 року розмір неустойки (пені) становить 6 270,73 грн. (2930,25 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 214 днів прострочення сплати аліментів).

За лютий 2019 року розмір неустойки (пені) становить 6 639,69 грн. (3628,25 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 183 днів прострочення сплати аліментів).

За березень 2019 року розмір неустойки (пені) становить 5 505,21 грн. (3551,75 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 155 днів прострочення сплати аліментів).

За квітень 2019 року розмір неустойки (пені) становить 4 301,56 грн. (3469,00 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 124 днів прострочення сплати аліментів).

За травень 2019 року розмір неустойки (пені) становить 3 561,89 грн. (3789,25 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 94 днів прострочення сплати аліментів).

За червень 2019 року розмір неустойки (пені) становить 2 464,87 грн. (3912,50 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 63 днів прострочення сплати аліментів).

За липень 2019 року розмір неустойки (пені) становить 1 299,92 грн. (4062,25 грн. розмір заборгованості за аліментами х 1% х 32 днів прострочення сплати аліментів).

Отже, загальна сума пені за порушення ОСОБА_2 аліментних зобов`язань становить 261 330,94 грн.

Разом з тим, у відповідно до ст. 196 СК України, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 може бути стягнута пеня за прострочення сплати аліментів на утримання дитини в розмірі 79608,25 грн., що є не більше 100 відсотків заборгованості.

Сплати відповідачем частково заборгованості по аліментам не впливає на визначення розміру пені (неустойки), оскільки сплата заборгованості не звільняє її від сплати неустойки (пені) за період, в який ця заборгованість мала місце.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В обґрунтування позовних вимог про стягнення заборгованості по аліментам позивач ОСОБА_1 посилається на те, що відповідач не виконує рішення суду по сплаті аліментів, однак, виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених письмових доказів, суд приходить до висновку про те, що доводи позивача щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по аліментам не відповідають обставинам справи та положенням закону.

Згідно ч. 4 ст. 195 Сімейного кодексу України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину.

Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений Законом України «Про виконавче провадження» і суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір.

Таким чином, при відсутності такого спору заборгованість стягується державним виконавцем відповідно до положень Закону, а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості. Саме до цього зводяться висновки ВСУ викладені під час розгляду справи №6-850 св 17.

Враховуючи викладене, сума заборгованості по аліментах в даному випадку не підлягає стягненню в судовому порядку, а має стягуватись державним виконавцем у порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду, передбачений ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» і відповідно до ч. 7 цієї статті, суд вирішує питання заборгованості по аліментах лише у разі спору про її розмір. При відсутності такого спору заборгованість стягується державним виконавцем відповідно до положень Закону, а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості. Повторне стягнення із боржника суми, яка має бути ним виплачена в порядку виконання рішення суду про стягнення аліментів недопустиме.

Таким чином, для стягнення заборгованості за аліментами, які стягуються на підставі судового рішення, законодавець не вимагає окремого рішення суду про стягнення такої заборгованості, а встановлює порядок її стягнення в межах виконавчого провадження за рішенням суду про стягнення аліментів.

Оскільки стягнення заборгованості по аліментах, як самостійний предмет позову при наявності виконавчого листа про стягнення аліментів, не передбачений нормами матеріального права, а порядок стягнення аліментів та заборгованості за ними проводиться в порядку ст.ст. 194-195 СК України та ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», тому позовні вимоги в частині стягнення із відповідача заборгованості по аліментах задоволенню не підлягають.

Вимога позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 про звільнення від заборгованості по аліментах задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 166 та ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частиною другою статті 197 Сімейного кодексу України визначено, що за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Вказана правова норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом. За наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених статтею 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.

Позивачу було відомо, що рішенням Барського районного суду Вінницької області від 05.10.2017 року стягнуто з неї на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку та доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи їх стягнення з 08.07.2017 і до досягнення дитиною повноліття. Позивач не була позбавлена можливості сплачувати аліменти.

Зазначені позивачем у позовній заяві доводи про те, що вона не має особистих доходів та знаходиться на утриманні чоловіка від другого шлюбу, народила другу дитину та перебуває у декретній відпустці по догляду за двома дітьми - не можуть розцінюватись судом як обставина, що має істотне значення, та не є підставою для повного звільнення ОСОБА_2 від сплати заборгованості за аліментами, згідно приписів частини 2 статті 197 СК України.

Наявність у позивача тяжкої хвороби чи іншої обставини, що має істотне значення для звільнення її від сплати заборгованості за аліментами, судом не встановлено.

Водночас, щодо позовної вимоги ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, суд зазначає наступне.

Статтею 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тількист.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

Так, на підтвердження своїх вимог щодо зменшення розміру аліментів, позивач в позові, посилається на те, що її доходів при сплаті аліментів на утримання не вистачає для нормального її існування.

Як випливає з матеріалів справи, позивач не підтвердила того, що починаючи з часу винесення рішення про стягнення аліментів і на час розгляду справи у неї матеріальний або сімейний стан змінився в гіршу сторону. Доводів та доказів зміни її матеріального чи сімейного стану, стану здоров`я, внаслідок чого виникла необхідність у зменшенні розміру аліментів через неможливість їх сплачувати у визначеному розмірі, на підтвердження своїх вимог, які б слугували підставою для зменшення розміру аліментів, суду надано не було.

Враховуючи те, що позивач доказів про погіршення її матеріального стану з моменту стягнення аліментів на утримання дитини не надала, а також обставини, що наводить позивач в обґрунтування та на підтвердження заявлених вимог, в розумінні вищезазначених норм матеріального закону (ст. 192 СК України) та позиції Верховного Суду, на думку суду, не є істотними та достатніми для зменшення визначеного за рішенням суду розміру аліментів, адже той факт, що вона не має особистих доходів та знаходиться на утриманні чоловіка від другого шлюбу, народила другу дитину та перебуває у декретній відпустці по догляду за двома дітьми, не може слугувати самостійною підставою для зменшення їх розміру. Аналізуючи наведене, суд не вбачає законних підстав для зменшення розміру аліментів.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позов ОСОБА_1 задоволено частково, тому з урахуванням вищевикладеного та вимог Закону України «Про судовий збір», суд стягує з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог 2000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 10, 76, 81, 82, 89, 141, 259, 264-265, 268, 273 ЦПК України, ст.180,183,185,192, 196, 197, 198, 199 СК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01.07.2017 року по 01.09.2019 року у розмірі 79608,25 грн.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 , а саме про стягнення заборгованості по аліментах, відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами та про зменшення розміру аліментів - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 704,80 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2000 грн. понесених судових витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Барський районний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Суддя:

Повне судове рішення складено 28.01.2020 року.