Жовтневий районний суд міста Харкова

справа №2-841/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    30   березня    2010 року

Жовтневий районний суд м. Харкова  у складі:

    головуючого -     судді Кицюка В.П.,

    при секретарі -     Черних Л.Є.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові  цивільну справу за позовом     ОСОБА_1,  ОСОБА_2  до   Харківської  міської  ради,  виконавчого  комітету Жовтневої   районної  у м. Харкові ради, Управління  житлово –комунального  господарства  Департаменту житлово-комунального господарства  та енергетики Харківської   міської ради,  Управління  квартирного  обліку  та розподілу  житлової  площі,   про  зобов’язання  поставити  на  квартирний облік у зв’язку  з нагальною потребою у покращені житлових умов,   надання  квартири  поза  чергою,  відшкодування  моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

              У вересні 2009 року ОСОБА_1,  ОСОБА_2 пред’явили позов  до  Управління  житлово–комунального  господарства  Департаменту житлово-комунального господарства  та енергетики Харківської   міської ради,   Управління  квартирного  обліку  та розподілу  житлової  площі,  про  зобов’язання  поставити  на  квартирний облік у зв’язку  з нагальною потребою у покращені житлових умов,   надання  квартири  поза  чергою,  відшкодування  моральної шкоди.

            В  обґрунтування   своїх  вимог  позивачі зазначили, що   з 1968 року  вони проживають  у  АДРЕСА_1.

            16 лютого 1993 року управлінням газового господарства було заборонено  користуватися  газовими приладами в їх квартирі  у зв’язку з присутністю у повітрі вуглекислого газу  у зв’язку  з чим  22 липня 1993 року комісією в складі представників санітарної, пожежної та житлових  служб міста було рекомендовано відселити сім’ю ОСОБА_2, а в квартирі виконати повну реконструкцію газоходів та вентиканалів.

              11 жовтня 1993 року   виконавчий  комітет Харківської міської ради  прийняв  рішення №495  відділу по обліку  та  розподілу  житлової  площі   ( нині управління  квартирного обліку та розподілу житлової площі) виділити  Жовтневому  райвиконкому  однокімнатну  квартиру  у рахунок  взаєморозрахунків для  відселення  ОСОБА_1 та виконавчому комітету   Жовтневої районної   у м. Харкові  ради  надати ОСОБА_1  рівнозначну  квартиру   поза чергою  у порядку відселення з квартири АДРЕСА_1.

             Однак,  до  теперішнього часу  вищезазначене  рішення виконавчого  комітету  не виконано і вони  продовжують  проживати  в АДРЕСА_1, незважаючи на те, що  відповідно  до висновку  ТОВ « Монт.В.»   система  газових та вентиляційних  каналів у квартирі  знаходиться  в аварійному стані  і не забезпечує безпечне  проживання.

               Посилаючись   на вищезазначені  обставини та положення  ст.ст. 31, 34  ЖК  України  позивачі просили: зобов’язати   Управління  квартирного  обліку  та розподілу  житлової  площі поставити  їх  на  квартирний облік  у зв’язку з нагальною  потребою у покращенні житлових умов:  зобов’язати  Управління житлового господарства  Департаменту  житлово-комунального  господарства  та енергетики  Харківської міської ради  і   Управління  квартирного обліку  та розподілу житлової площі  відселити їх з квартири  АДРЕСА_1. та надати  рівнозначну  квартиру.

             Окрім того, просили стягнути з відповідачів  у солідарному   порядку  моральну шкоду   в розмірі 25000  грн, мотивуючи   позов у цій частині тим, що  внаслідок  протиправних  дій  відповідачів    її сім’я  протягом двадцяти  років позбавлена   конституційного  права  на гідне та  безпечне життя.

             Судом до участі  в  справі у якості  співвідповідачів були  залученні  Харківська  міська рада   та виконавчий комітет Жовтневої  у м. Харкові ради.

             В судовому засіданні  ОСОБА_1 та її представник  підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити з підстав викладених  у позовній заяві.

              Представник відповідача департаменту  житлового господарства  Харківської міської ради Іноземцева О.Ю.  , яка  також  діяла  від імені  Харківської  міської ради,  проти позову заперечувала  та пояснила, що  на виконання  рішення виконавчого комітету  Харківської міської ради від 11.10.1993 року №495 позивачам пропонувалась однокімнатна квартира для відселення, однак останні відмовились, потребуючи двохкімнатну квартиру. Рішенням виконавчого комітету Харківської міської Ради від 25.10.1995 року №795 «Про розгляд рішень міської комісії по житловим питанням» ОСОБА_1 було відмовлено у наданні 2-х кімнатної квартири замість однокімнатної на час проведення реконструкції квартири АДРЕСА_1, за відсутністю підстав та житла у звільненому фонді району.      Після чого, позивачі до  виконавчого комітету з цього приводу не зверталися, на квартирному   обліку  при виконавчому  комітеті  Жовтневої   районної у м. Харкові  раді  не перебувають   та  не потребують поліпшення   житлових умов. Також представник  відповідача заперечував проти  позовних вимог щодо  відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що  позивачами не вказано в чому саме полягає ця шкода, якими неправомірними діями  відповідачів її заподіяно, з яких міркувань  вони виходили, встановлюючи розмір шкоди.

            Представник    виконавчого  комітету  Жовтневої районної  у м. Харкові  ради  Лук ’ яненко  В.О.  просив  відмовити  у задоволенні  позову  в частині  стягнення моральної шкоди.  В іншій  частині  просив ухвалити рішення  на розсуд суду згідно вимог  чинного законодавства.

 Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані ними  документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,  приходить до наступного  висновку.

            Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів  сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

            Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення  ( ч. 1 ст. 179 ЦПК України).

            Кожна сторона  зобов’язана довести  ті обставини, на які вона посилається  як на підставу  своїх вимог та заперечень ( ст.. 60 ЦПК України).

            Як  на підставу  для  задоволення  позовних  вимог  ОСОБА_1  посилаються  на рішення  виконавчого комітету  Харківської  міської  ради  № 495 від  11 жовтня 1993 року та положення  ст.ст. 31, 34  ЖК  України.

Рішенням  виконавчого  комітету Харківської  міської  ради №495  від 11.10.1993   року вирішено  виділити  Жовтневому райвинкомкому  однокімнатної квартири у рахунок взаєморахунків для відселення гр.-ки ОСОБА_1 Виконання рішення в частині надання гр.ОСОБА_1 позачергово рівнозначної квартири у порядку відселення з квартири АДРЕСА_1 було покладено на Жовтневий райвиконкомом.

Пізніше позивачка ОСОБА_1 звернулася до  міської комісії по житловим питанням  з заявою  про виділення їх сім’ї двокімнатної квартири на час проведення ремонту. Рішенням виконавчого комітету Харківської міської Ради від 25.10.1995 року №795 «Про розгляд рішень міської комісії по житловим питанням» ОСОБА_1 було відмовлено у наданні 2-х кімнатної квартири замість однокімнатної на час проведення реконструкції квартири АДРЕСА_1 в м. Харкові, за відсутністю підстав та житла у звільненому фонді району ( а.с.62-63).

            Однак, рішенням  Жовтневого  районного  суду м. Харкова  від  12 березня 2009 року  ОСОБА_1  відмовлено у задоволенні  позову до  виконавчого комітету Жовтневої районної Ради м. Харкова, Харківської міської Ради про зобов’язання  виконати рішення  виконавчого комітету  Харківської міської ради від 11.10.1993 року №495 щодо надання їм позачергово рівнозначної  квартири у порядку відселення з квартири АДРЕСА_1 в м.Харкові у зв’язку  з пропуском  без поважних причин 3-го  строку звернення до суду за захистом  свого цивільного права або інтересу .

Що стосується   посилання   ОСОБА_1  на ст. ст. 31, 34 ЖК  України, то положення  цих норм потрібно  розглядати  в  сукупності  з іншими нормами ЖК  України та нормативно-правовими актами, що регулюють правовідносини у сфері  обліку  громадян,  потребуючих  поліпшення житлових умов,  та надання їм у  безстрокове користування  жилих приміщень.

          Згідно  ст.. 31 ЖК  України  громадяни, які  потребують  покращення житлових умов, мають право на  отримання в користування  житлового  приміщення  в будинках державного  чи громадського фонду в порядку  встановленому  законодавством   України.

         У відповідності до положень ст.. 51  ЖК  України  житло   в будинках  житлового  фонду  органів  місцевого самоврядування ( державний житловий фонд)  надається  громадянам  органом  місцевого  самоврядування  за участю громадської  комісії  з житлових  питань.  Жилі приміщення  в будинках відомчого фонду надаються  громадянам  за спільним  рішенням  адміністрації  і профспілкового  комітету  підприємства, установи, організації,  затвердженим  виконавчим комітетом відповідної  ради (  ст.  52 ЖК  України  ).

          Статтею   36 ЖК України,  п. 8  Постанови Ради Міністрів  Української  РСР  № 470 від 11 грудня 1984 року «  Про затвердження  Правил обліку громадян, які  потребують  поліпшення  житлових приміщень  і надання їм жилих приміщень» ( далі  Правила),  встановлено,  що  облік громадян, які потребують поліпшення    житлових умов, здійснюється, як правило за місцем проживання у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради  народних депутатів.

         Відповідно до рішення  виконавчого  комітету  Харківської міської  ради від 23 грудня 1992 року № 445 « Про  перерозподіл повноважень між виконкомом Харківської  міської ради  народних депутатів  та  райвиконкомами міста» питання  прийняття громадян на облік потребуючих поліпшення житлових умов  передано до  компетенції виконавчих комітетів районних в місті рад.

              Згідно п. 18, 22 Правил   громадяни вважаються  взятими на квартирний облік зі дня  винесення рішення  виконавчого  комітету.

              Статтею  42 ЖК України передбачено, що  жилі приміщення  надаються  тільки громадянам, які  перебувають на обліку  потребуючих поліпшення житлових умов, крім випадків  імперативно  передбачених законодавством.  При цьому згідно  з ст.. 43 ЖК  України  та  п. 38 Правил  громадянам, які перебувають на квартирному обліку, жилі приміщення надаються в порядку черговості; черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).

          Як пояснила   в судовому засіданні ОСОБА_1  у  період  з 1995 року  до сьогодення вона   не  зверталася до виконавчого комітету  Жовтневої районної  у м. Харкові  ради  з заявою про взяття  на квартирний облік з підстав, зазначених у ст.. 34 ЖК України, і  на  квартирному обліку  у виконавчому  комітеті  не перебуває.

          Доводи  ОСОБА_1, що їй не потрібно  ставати  на квартирний облік, оскільки її житло  перебуває  в аварійному стані,  безпідставні.

           Стаття 46 ЖК  України  містить перелік  осіб, які мають право  на   поза чергове  надання їм  жилих приміщень.   Згідно  зі  п.п. 46, 47 Правил  жилі приміщення   цим  особам   надаються    виконавчим комітетом  Ради народних депутатів.   Громадяни , які  користуються  правом   позачергового  одержання жилих приміщень, включаються  в окремий список.

           Відповідно  до ст.. 110  ЖК  України  громадяни  виселяються  з житлових будинків  державного  і  громадського  житлового  фонду  з наданням  іншого благоустроєного  жилого  приміщення лише у разі, якщо: будинок, у якому  знаходиться жиле  приміщення, підлягає знесенню;   будинок загрожує обвалом;  будинок підлягає переобладнанню в нежилий.  Розгляд цих  питань  відноситься до    повноважень  органів місцевого  самоврядування.

          Вирішення   питань щодо  відселення  та надання  жилого приміщення  не  віднесено до  компетенції   Управління  квартирного  обліку та розподілу  житлової  площі ,  Департаменту  житлово-комунального  господарства  та енергетики  Харківської  міської ради, як про  це просять  позивачі.

           Оскільки,    ОСОБА_1  в межах строку позовної давності не зверталася до  виконавчого   комітету Жовтневої  районної у м. Харкові ради  з заявою  про відселення  та надання  іншого житла, і рішення  з цього  приводу виконавчим комітетом  не приймалося, стверджувати про порушення  житлових прав ОСОБА_1  не   представляється  можливим. (  ухвала ВСУ від 15 жовтня 2008 року).  

           Окрім того, як на підставу   для   виселення  та надання  іншого житлового приміщення  позивачі   не посилаються  на положення  ст.ст. 46, 110 ЖК  України,  і жодних фактичних даних, які  б  свідчили  про можливість застосування  положень цих норм (  непридатність житла  внаслідок стихійного лиха; будинок  підлягає знесенню чи загрожує  обвалом,  та інш.) судом при  розгляді справи  не встановлено.

           Зважаючи  на викладене,   суд приходить до висновку  про необхідність  відмовити  ОСОБА_1   в позові  як  в частині  захисту житлових прав,  так і  в частині   відшкодування  моральної шкоди.

Враховуючи викладене,  керуючись  ст.ст. 10,11, 61, 179, 209, 212- 215,  ст..ст. 31, 34, 42, 46, 51, 52, 110,  ЖК України,  суд –

ВИРІШИВ:

            В  задоволенні   позову  ОСОБА_1  та  ОСОБА_2 відмовити.

            Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі протягом 10 днів після проголошення рішення до Жовтневого районного суду м. Харкова заяви про апеляційне оскарження рішення суду та шляхом подачі протягом 20 днів після подачі вказаної заяви апеляційної скарги до Жовтневого  районного суду м. Харкова, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

           Рішення виготовлено у нарадій кімнаті, є оригіналом.

    Суддя -