Справа № 2-313/10

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2010 року                                       м. Марганець

Марганецький міський суд Дніпропетровської області в складі:                                      

     головуючого                     Хомченко С.І.

                          при секретарі                           Назаренко А.В.

    за участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровськгаз» про визнання дій посадових осіб щодо відмови у складанні акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом  неправомірними та стягнення моральної шкоди, -  

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ВАТ „Дніпроптеровськгаз” в особі  Марганецького управління з експлуатації газового господарства ВАТ «Дніпроптеровськгаз» про  визнання дій посадових осіб щодо відмови у складанні акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом  неправомірними та стягнення моральної шкоди, вказуючи, що працювала в Марганецькому управлінні з експлуатації газового господарства ВАТ «Дніпроптеровськгаз» (далі по тексту  - МУЕГГ) з 02.01.2001 року по 06.02.2009 року на посаді слюсаря з експлуатації та ремонту підземних газопроводів. В період роботи на підприємстві,   а саме  05.10.2006 року вона отримала травму на виробництві – рублену рану голови. В цей же день інженер та майстер підприємства умовили її повідомити лікарям та іншим особам, що це була  побутова травма, вона так і зробила, в зв’язку з чим факт травми на виробництві було приховано. Через деякий час стан її здоров’я погіршився, вона неодноразово зверталася за медичною допомогою, а в квітні 2009 року була госпіталізована і в період з 27.04.2009 року по 14.05.2009 року знаходилась на лікуванні з діагнозом: наслідки ЧМТ, струс головного мозку, неврологічна симптоматика, астено-невротичний синдром, вегетативна дисфункція.  

В зв’язку з погіршенням стану здоров'я, у квітні 2009 року вона звернулася до керівництва  МУЕГГ із заявою про проведення розслідування виробничої травми та складання актів.В червні 2009 року підприємством було проведено розслідування травми та їй були надані ОСОБА_2 №1 про розслідування нещасного випадку, по формі Н-5, та акт № 1 про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом по формі НПВ.

З такими висновками комісії вона не була згодна і  звернулася до органів Держпромнагляду України по охороні праці, в зв’язку з чим  керівництву МУЕГГ  було надано припис з вимогою провести додаткове розслідування нещасного випадку, визнати нещасний випадок пов'язаний з виробництвом і скласти акт по формі Н-1. За результатами додаткової перевірки знову було складено акти, згідно яких нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом. Вона зверталася в різні державні органи зі скаргами, потім із позовом до суду, після чого  наприкінці грудня 2009 року їй було надано ОСОБА_2 форми Н-1, згідно якого її травму визнано такою, що пов’язана з виробництвом.

Вважає дії керівництва МУЕГГ щодо відмови виконати припис Дніпропетровської державної інспекції з промислової безпеки та охорони праці в газовій промисловості та ЖКГ та скласти ОСОБА_2 по формі Н-1, висновки комісії та складені акти незаконними та такими, що порушують її конституційні  права на соціальний захист. Цими діями керівництва МУЕГГ  їй спричинено моральну шкоду, яка полягає у тому, що вона змушена була лікуватися неодноразово у міськлікарні, постійно відчуває фізичний біль та фізичні страждання, не може повністю виконувати свої обов’язки з ведення домашнього господарства, тривалий час була змушена звертатися зі скаргами у різні державні органи, що негативно вплинуло на її психоемоційний стан.

Тому вона звернулася до суду і просить суд  визнати  дії відповідача щодо відмови у складанні  акта про нещасний випадок, пов'язаний з витробництвом, по формі Н-1, акта по формі Н-5 неправомірними. Крім того,  на підставі ст.. 237-1 КЗпП України відповідач повинен відшкодувати заподіяну  їй моральну шкоду, розмір якої вона визначила в сумі 10000 грн. Крім того, вона зверталася за правовою допомогою та несла додаткові витрати, в зв’язку з чим відповідач повинен відшкодувати їй ці витрати в сумі 700 грн.

В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_3 підтримали позовні вимоги та пояснили, що у зв'язку з відмовою керівництва МУЕГГ скласти  акт про нещасний випадок на виробництві, позивач вимушена була звертатися із скаргами в різні державні органи, тому з вини відповідача позивачу заподіяно моральну шкоду, яку необхідно стягнути з відповідача. Також підлягають стягненню понесені витрати на правову допомогу в сумі 700 грн.

Представник  відповідача  ВАТ „Дніпропетровськгаз”  ОСОБА_4  позов не визнав та пояснив, що вини підприємства у заподіянні травми позивачу немає, також немає вини підприємства і у заподіянні позивачу моральних страждань. Розслідування нещасного випадку проводились, за наслідками чого складались акти, де відображались висновки комісій, керівництво МУЕГГ не відмовлялося проводити розслідування, а тому не вчиняло протиправних дій. Крім того, необґрунтованими є твердження позивача про те, що  після травми у неї погіршився стан здоров'я, оскільки доказів цьому факту вона не надала, також не надано доказів того, що позивач до теперішнього часу відчуває фізичний біль і фізичні страждання. З наведених підстав  в задоволенні позову просить  відмовити.

Представник третьої особи – відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Марганці – ОСОБА_5 позов не визнала та суду пояснила, що стосовно травми позивача складено акт по формі Н-1, тому підстав для відшкодування моральної шкоди не вбачається.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Позивач  ОСОБА_1 працювала в Марганецькому управлінні з експлуатації газового господарства ВАТ «Дніпроптеровськгаз» з 02.01.2001 року по 06.02.2009 року на посаді слюсаря з експлуатації та ремонту підземних газопроводів.

ОСОБА_2 заяви ОСОБА_1, оглянутої в судовому засіданні, 17 березня 2009 року вона звернулася до керівництва МУЕГГ  із заявою про розслідування нещасного випадку, який стався з нею на підприємстві   05.10.2006 року.

ОСОБА_2 №1 форми Н-5 розслідування нещасного випадку від 18 червня 2009 року, комісією МУЕГГ у період з 19.05.2009 року по 19.06.2009 року проведено розслідування нещасного випадку за заявою ОСОБА_1 При цьому  комісією було встановлено, що  05.10.2006 року не поступало ніякого повідомлення про нещасний випадок ні від самої ОСОБА_1, ні від слюсаря ОСОБА_6, ні від інших свідків, чи з медичного закладу. 06.10.2006 року було повідомлено на службу, що ОСОБА_1 захворіла. А саме – невиробнича травма. 30.10.2006 року ОСОБА_1 при виході на роботу надала лікарняний листок непрацездатності і пояснювальну записку, згідно якої травма сталася 05.10.2006 року вдома о 17-30 год. Таким чином, розглянувши пояснення ОСОБА_1 про побутову травму, лист непрацездатності з діагнозом – струс головного мозку, невиробнича травма, пояснення працівників, лист міськлікарні, комісія прийшла до висновку про невиробничий характер травми ОСОБА_1 оскільки відсутнє повідомлення потерпілого або свідка про нещасний випадок, відсутнє повідомлення на підприємство лікувально-профілактичного закладу про звернення  постраждалого з посиланням про нещасний випадок на підприємстві, відсутня можливість обстеження місця нещасного випадку.

За результатами розслідування складено акт № 1 форми НПВ про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом.

Після складеного ОСОБА_2 № 1 позивач ОСОБА_1  неодноразово зверталась із заявами і скаргами в  територіальне управління держгірпромнагляду по Дніпропетровській області, Дніпропетровську державну інспекцію промислової безпеки та охорони праці в газовій промисловості та житлово-комунальному господарстві. ОСОБА_2  цих заяв, які були досліджені  в судовому засіданні, ОСОБА_1 просить провести додаткову перевірку по факту нещасного випадку, що трапився з нею на виробництві, та скласти ОСОБА_2 по формі Н-1.

Начальником  Дніпропетровської державної інспекції з промислової безпеки та охорони праці в газовій промисловості та ЖКГ, на підставі вивчення і перевірки матеріалів щодо нещасного випадку з ОСОБА_1, що стався 05.10.2006 року внесено припис від 21.09.2009 року  директору МУЕГГ  ОСОБА_7 з пропозицією провести додаткове розслідування нещасного випадку, визнати нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом та скласти акт форми Н-1.

Комісією МУЕГГ було проведено додаткову перевірку за заявою ОСОБА_1 у період з 05.10.2009 року по 05.11.2009 року, складено  ОСОБА_7 № 2 від 02.11.2009 року, згідно якого комісією зроблено висновок, що нещасний випадок ОСОБА_1 не пов'язаний  з виробництвом та складено акт форми НПВ.

 05.11.2009 року  комісія, призначена  наказом  МУЕГГ,  після проведення додаткового розслідування нещасного випадку, прийшла  до висновку, що нещасний випадок пов'язаний з виробництвом, про що було складено  акт форми Н-5 і акт форми  Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом.

Відповідно до п. 8 порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 112 (далі по тексту - Порядок),  про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа – свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до подання необхідної допомоги потерпілому.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 не повідомляла про нещасний випадок керівництво 05.10.2006 року, коли стався нещасний випадок, а повідомила про це вперше  у своїй заяві від 17.03.2009 року. Також не було повідомлення на підприємство і з лікувально-профілактичного закладу, куди звернулася ОСОБА_1, оскільки ОСОБА_1 повідомила в лікарні про невиробничу травму. Цей факт в судовому засіданні не заперечує позивач і підтверджується  вищенаведеними  актами форми НПВ.

Відповідно до п. 26 Порядку, нещасний випадок, про який своєчасно не було повідомлено безпосереднього керівника чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого, незалежно від строку, коли він стався.

В судовому засіданні встановлено, що після звернення позивача із заявою про розслідування нещасного випадку, УМЕГГ було призначено комісію і проведено розслідування, якою відповідно до п. 13 Порядку  прийнято рішення та складено акт розслідування нещасного випадку.

Порядком передбачено проведення додаткових перевірок щодо нещасного випадку, за результатами розгляду заяв  ОСОБА_1 такі перевірки роботодавцем проводились, про що також складались відповідні акти, згідно яких комісія приходила до висновку про невиробничий характер травми.

Судом досліджені відповіді територіального управління Держгірпромнагляду  на скарги ОСОБА_1, з яких вбачається, що за наслідками перевірки матеріалів розслідування нещасного випадку до неоднозначного висновку приходило і управління, повідомляючи  заявницю то про  призначення додаткових перевірок, то  про відсутність підстав для проведення повторного розслідування, то про внесення припису керівництву МУЕГГ.

Таким чином, виходячи з наведених обставин, судом встановлено, що відповідачем по справі  після повідомлення про нещасний випадок вживалися заходи щодо його розслідування відповідно до Порядку.

Висновки комісії, викладені в ОСОБА_7 розслідування нещасного випадку, ніяким чином не порушили конституційні права позивача, оскільки відповідно до Порядку вона оскаржувала їх в територіальне управління Держгірпромнагляду.

Незгода позивача з висновками комісії не є підставою для відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, оскільки судом не встановлено, що своїми діями відповідач порушив її право на розслідування нещасного випадку.

На підставі наведеного, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.

    Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати компенсуються за рахунок держави.

    Керуючись ст. ст. 57, 58, 59, 212, 215 ЦПК України,   суд  -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову  ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровськгаз» про визнання дій посадових осіб щодо відмови у складанні акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом по формі Н-1, акта по формі Н-5 неправомірними,   стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 700 грн. відмовити повністю.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається в Марганецький міський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

        Головуючий