Справа № 415/5693/19

Провадження № 22-ц/810/1024/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2020 року   м.Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого – Лозко Ю.П. (суддя-доповідач)

суддів – Авалян Н.М., Кострицького В.В.

за участю секретаря судового засідання – Сінько А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження

апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 12 вересня 2019 року, ухваленого Лисичанським міським судом у складі: судді Фастовця В.М. в приміщенні того ж суду у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

учасники справи:

позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач ОСОБА_1

встановив:

У липні  2019 року АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості у розмірі 123403,10 грн, який мотивовано тим,  що відповідно до укладеного договору № б/н від 28 жовтня 2013 року відповідач від позивача отримав кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач з метою отримання банківських послуг підписав заяву разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ та складає між ним та Банком договір, що підтверджується підписом у заяві. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, а відповідач в порушення умов кредитного договору не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Оскільки відповідач  ОСОБА_1 неналежно виконує взяті на себе зобов`язання, АТ КБ «Приватбанк» просило стягнути з нього заборгованість за кредитним договором № б/н від 28 жовтня 2013 року в сумі 123403,10 грн., з яких: 7801,21 грн. заборгованість за кредитом, 115601,89 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом з 28.10.2011 по 31.01.2018, а також судові витрати у розмірі 1921,00 грн.

Відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило.

Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 12 вересня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовом задовольнити.

За доводами апеляційної скарги, суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права. Крім іншого, відповідач укладання чи не укладання кредитного договору не оспорював, розрахунок заборгованості не спростував, не доведено відсутність заборгованості та, відповідно, виконання умов договору належним чином, не заперечував проти наявності між сторонами кредитних зобов`язань, зустрічних позовних вимог не заявляв, таким чином судом помилково відмовлено в чистині позовних вимог. Позивач окремо звертає увагу на безпідставність посилань місцевого суду у оскарженому рішенні на висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 3 липня 2019 року у справі №342/180/17.

Відповідач правом відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Сторони в судове засідання не з`явились, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розгляду справи з огляду на те, що вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Луганським апеляційним судом неодноразово розгляд справи призначався у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Позивач в судове засідання не з`явився, у додаткових поясненнях на апеляційну скаргу просив справу розглядати без участі представника банку.

На поштову адресу місця реєстрації відповідача апеляційним судом завчасно направлялися судові повістки-повідомлення про розгляд справи, однак повістки-повідомлення поверталися на адресу суду з відміткою «адресат відсутній», тому відповідно до положень ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач є належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Апеляційний суд, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з наступних підстав.

Відповідно до ч.2, ч.5 ст.263  ЦПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1, ч.2 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Суд встановив, що 28 жовтня 2013 року відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг у Приватбанку, однак ця заява не містить положень про істотні умови кредитного договору про розмір кредитного ліміту та розмір плати за користування кредитом (процентів), а також в заяві не зазначено який вид банківської карти обирає відповідачка. При цьому витяг з тарифів з обслуговування кредитних карт відповідачкою та витяг з Умов і правил надання банківських послуг відповідачкою не підписані. Тому суд вважав, що сторони не уклали між собою кредитний договір, а відсутність укладеного кредитного договору тягне відмову у задоволенні позову, підставою якого є невиконання чи неналежне виконання умов такого договору.

Апеляційний суд вважає цей висновок суду першої інстанції помилковим та зауважує наступне.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що указані висновки районного суду не відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону. Судом порушені встановлені ст.89 ЦПК України правила оцінки доказів та невірно застосовано до спірних правовідносин положення ЦК України, якими урегульовано зобов`язальні правовідносини.

Надана суду першої інстанції анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг свідчить про те, що відповідач погодився на отримання кредитної картки «Універсальна».

Отримані відповідачем кредитні кошти відображені в розрахунку заборгованості, який підтверджує активне користування кредитними коштами та часткове погашення процентів за користування кредитом.

Відповідач отримав копію позовної заяви з доданими до неї копіями документів 23 серпня 2019 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення, але заперечень проти позову суду не заявляла (а.с.51).

Вказані письмові докази за відсутності їх спростувань відповідачем, свідчать про те, що між сторонами виникли договірні відносини, оскільки відповідач звернувся до позивача, який є банківською установою за отриманням кредитної картки для користування кредитними коштами, та користувалась кредитними коштами.

За своєю правовою природою підписання анкети-заяви є публічним договором приєднання.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст.627 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За вказаних обставин висновок суду про не доведеність договірних відносин сторін не відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, у зв`язку з чим рішення підлягає скасуванню, а позов частковому задоволенню з наступних підстав.

Надані позивачем суду апеляційної інстанції докази не приймаються з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

В позовній заяві позивач зазначає, що у разі неявки його представника в судове засідання не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку. До позовної заяви позивачем додано клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Заявляючи клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та про розгляд справи у порядку спрощеного провадження без виклику сторін, особа усвідомлює, погоджується та несе ризики неможливості вчасно відреагувати на обставини, які будуть з`ясовані в ході проведення судового засідання, надати відповідні пояснення та додаткові докази або ж заявити клопотання.

За вимогами ст. 13 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Згідно зі ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Повноваження суду апеляційної інстанції визначені статтею 374 ЦПК України, зокрема частиною першою якої встановлено, що  суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 8 статті 83 ЦПК України визначено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

При цьому, позивачем в порушення зазначених вимог процесуального законодавства не надано обґрунтування неможливості подання таких доказів до суду першої інстанції у визначений цивільним процесуальним законодавством строк з причин, що не залежали від нього, тобто не зазначені причини, які унеможливлювали подання позивачем до суду першої інстанції копії довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», так і не надано доказів, які б підтверджували поважність неподання вказаної довідки до суду першої інстанції у встановлені ЦПК України строки.

З наданих позивачем суду першої інстанції доказів встановлено, що відповідач звернувся до позивача за отриманням банківської картки для користування кредитними коштами та користувався кредитними коштами. Розмір неповернутих кредитних коштів станом на 30 квітня 2019 року становить 7801, 21 грн, що відображено у розрахунку заборгованості в графі 5.

За встановлених обставин позов в частині стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 7801, 21 грн підлягає задоволенню.

Разом з тим не підлягає задоволенню позов в частині стягнення з відповідача процентів за користування кредитом у розмірі 115601, 89 грн, оскільки позивачем не надано доказів, що з відповідачем були погоджені умови договору про розмір відсоткової ставки за користування кредитом.

Позивачем на підтвердження доказів умов договору щодо розміру відсоткової ставки за користування кредитом, до позовної заяви додані витяг з тарифів з обслуговування кредитних карток та витяг з Умов і Правил надання банківських послуг.

Проте, ці докази не свідчать про досягнуту домовленість сторін, оскільки відсутній підпис відповідача про ознайомлення з цими документами, а також не надано доказів того, що на момент підписання анкети-заяви відповідачем саме ці тарифи та Умови і правила були розміщені для ознайомлення позичальників.

Отже за відсутності доказів погодження сторонами таких умов кредитного договору, як розмір відсоткової ставки за користування кредитом, а також підстав та розміру комісії і пені, позов в зазначеній частині задоволенню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач підтвердив згоду про те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між відповідачем та банком договір, відповідач укладання чи не укладання кредитного договору не оспорював, розрахунок заборгованості не спростував,колегія суддів до уваги не приймає, оскільки зазначені посилання представника позивача не відповідають змісту анкети-заяви, в якій зазначено лише загальну назву Умов та Правил, без їх ідентифікації відповідно до дати, коли вони були затверджені, або станом на яку вони були чинні.

Відсутність підпису відповідача на умовах надання споживчого кредиту фактично надає можливість банку надавати умови у будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови  погоджені з відповідачем. Зазначення у заяві на видачу кредиту про ознайомлення з умовами надання кредиту, без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк. При цьому, із наданої позивачем копії анкети-заяви не можна зробити висновок, на які саме умови та тарифи обслуговування карт, запропонованих банком, погодився відповідач.

Доводи апеляційної скарги щодо досягнення сторонами усіх істотних умов договору колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються вищевикладеним та не містять обґрунтованих посилань на докази, які б підтверджували, строк повернення кредиту та досягнення згоди щодо процентної ставки за користування кредитом, а тому вимоги щодо стягнення відсотків, пені, комісії та штрафів не підлягають задоволенню, як недоведені.

Згідно з положеннями частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 1921,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням (а.с.1).

Згідно платіжного доручення (а.с. 63) позивачем понесені витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2881,50 грн.

Оскільки позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» підлягають частковому задоволенню, то понесені судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги та частковим задоволенням позову щодо стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 7801, 21 грн, підлягає стягненню на користь АТ КБ "ПриватБанк" документально підтверджені судові витрати сплачені банком при поданні позову та апеляційної скарги, у розмірі задоволеної частини, що становить 303,30 грн.

Керуючись ст. ст.259,367,374,376,382,384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 30 серпня 2019 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д; код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором № б/н від 28 жовтня 2013 року за тілом кредиту у розмірі 7801 (сім тисяч вісімсот одна ) грн 21 коп.

Відмовити у задоволенні позову про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 28 жовтня 2013 року по 31 січня 2018 року у розмірі 115601,89 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, відшкодування витрат на сплату судового збору 303 (триста три) грн 30 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Дата складення повної постанови – 03 лютого 2020 року.

Головуючий                                                                               Ю.П. Лозко

Судді: Н.М. Авалян

В.В. Кострицький