КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110 м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи № 373/1345/19 Апеляційне провадження № 22-ц/824/2372/2020Головуючий у суді першої інстанції - Свояк Д.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2020 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Нежура В.А.,

судді Коцюрба О.П., Сержанюк А.С.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на заочне рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2019 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 24 388,94 грн. за кредитним договором № б/н від 12.05.2015, з яких: 5 203,45 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 15 834,23 грн. - пеня за прострочене зобов`язання; 2 150,00 грн. - нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100,00 грн.; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 701,26 грн. - штраф (процентна складова).

В обґрунтування вимог посилався на те, що 12.05.2015 ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 4 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Також, зазначає, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

В порушення умов Договору та положень ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, відповідач свої зобов`язання за договором не виконував та станом на 07.07.2019 мав заборгованість за договором у загальному розмірі 24 388,94 грн. за кредитним договором № б/н від 12.05.2015, з яких: 5 203,45 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 15 834,23 грн. - пеня за прострочене зобов`язання; 2 150,00 грн. - нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100,00 грн.; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 701,26 грн. - штраф (процентна складова) (а.с. 4-6).

Заочним рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 07.10.2019 у задоволені позову відмовлено. (а.с. 47-50).

В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги того, що наданий кредитний договір є договором приєднання, в якому умови договору встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, і які укладаються лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого тексту, не встановив дійсних прав та обов`язків сторін, які випливають з кредитного договору, не перевірив розрахунок заборгованості за кредитним договором. (а.с. 53-59).

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що за обставин відсутності висловлення відповідачем чіткої позиції щодо визнання обставин, зазначених у позові, та з огляду на те, що у матеріалах справи відсутні докази визнання відповідачем саме тих Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи, та не містять підпису відповідача, їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 12.05.2015, шляхом підписання заяви-анкети. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Але погодитися з такими висновками суду першої інстанції в повній мірі не можна з огляду на таке.

Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із частинами 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як вбачається з матеріалів справи, 12.05.2015 у формулярі Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «ПриватБанку» машинописним способом заповнена інформація про персональні та контактні дані ОСОБА_1 , а також останнім проставлено підпис під вищезазначеним текстом.

Окрім того, при пред`явленні позову банком наданий витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна", у яких містяться умови щодо пільгового періоду, базової процентної ставки, строків сплати заборгованості, неустойки для наступних видів кредитних карт:

- Універсальна, 30 днів пільгового періоду;

- Універсальна, 55 днів пільгового періоду;

- Універсальна Contract;

- Універсальна GOLD.

При цьому, для карток «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та «Універсальна Contract» процентна ставка для всього періоду кредитування вказана як незмінна, а для інших карток процентна ставка підвищується у чітко вказані дати.

З наданої Анкети-заяви не вбачається, що відповідач отримав одну із зазначених в Тарифах картку, та не зазначено, яку саме картку відповідачем було отримано. Разом з тим, позивачем не зазначено, яку саме картку було видано ОСОБА_1 .

Використання даних наведених Тарифів є можливим лише за умови, що в Анкеті-заяві позначено про те, яку конкретно картку отримав позичальник, інакше втрачається зв`язок між тарифами та умовами кредитування, які були обрані позичальником, та, виходячи з чого, має орієнтуватися суд під час розгляду справи.

Окрім того, матеріали справи не містять даних про те, що відповідач при заповненні Анкети-заяви був ознайомлений та погодив використання саме цих Тарифів.

Анкета-заява не містить таких основоположних умов, виходячи з яких суд мав би реальну можливість установити укладення договору, конкретні його умови, зокрема, встановити, яка процента ставка мала б відповідати правовідносинам сторін. Розрахунок заборгованості таким доказом не є, оскільки такий складено безпосередньо позивачем, при цьому доказів на підтвердження визначених банком показників, матеріали справи не містять.

Факт видачі кредитної картки та встановлення кредитного ліміту банком не підтверджений.

Окрім того, обґрунтовуючи позовні вимоги, банк посилається на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку. Ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщений на сайті https://privatbank.ua як невід`ємні частини спірного договору.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ані витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», ані витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк» не містять підпису відповідача.

Проте матеріали справи також не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначених у цих документах розмірах і порядку нарахування.

Ураховуючи, що банком не доведено про тип кредитної картки, у зв`язку із чим неможливо установити розмір процентів, обумовлений сторонами при укладенні договору, при цьому Правила надання банківських послуг «ПриватБанку» з огляду на їх мінливий характер не можна вважати складовою кредитного договору, відтак такі вимоги є недоведеними.

Ураховуючи вище викладене, банком не надано доказів на підтвердження своїх вимог та спростування висновків суду першої інстанції, з якими суд апеляційної інстанції погоджується.

Посилання апеляційної скарги на те, що матеріали справи не містять оскарження відповідачем рахунку заборгованості не є безумовною підставою для вирішення позову на користь позивача. Вирішуючи те, яке рішення необхідно ухвали у справі, суд керується також доказами у справі, які логічно мають вказувати на зміст правовідносин. Разом з тим, за встановлених вище обставин не можливо встановити яку саме картку видано, суму виданого кредиту, розмір процентної ставки, умови відповідальності позичальника, на які вказує позивач.

Щодо наданого розрахунку заборгованості, слід зазначити наступне.

Суд першої інстанції не взяв до уваги розрахунок заборгованості за договором № б/н від 12.05.2015, оскільки він не є доказом наявності або відсутності договірних зобов`язань між сторонами, а є доповненням до позовної заяви із зазначенням обрахунку позивачем позовних вимог майнового характеру та має інформаційний характер у контексті ціни позову.

Крім того, суд першої інстанції із наданих розрахунків не вбачав за можливе перевірити правильність нарахувань відповідних сум. Ніяких роз`яснень та доказів щодо принципу складення даних розрахунків справа не містить. Сам розрахунок не містить підпису відповідальних осіб та не скріплений печаткою банку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками.

Разом з тим, виписка по рахунку, що додана до апеляційної скарги, також не узгоджується із підставами позову. Виписка в частині руху коштів стосується періоду починаючи з 15.07.2017 в той час, коли на твердження банку правовідносини виникли 12.05.2015. Окрім того, виписка також не доводить вимог в частині розміру процентів, періоду їх сплати, розміру та видів відповідальності за порушення зробов`язання.

При вирішені даної справи колегія суддів, в порядку ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховує правовий висновок Великої палати Верховного Суду, зроблений у постанові по справі № 342/180/17 від 03.07.2019, згідно якого витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети, яка не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Тобто, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Також, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що АТ КБ «Приватбанк» має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Суд на зазначене не звернув уваги, а відтак, безпідставно відмовив позивачу у задоволені позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 5 203,45 грн.

Разом з тим, оскільки позивачем не доведено погодження з відповідачем розміру процентів за користування кредитними коштами, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача процентів за договором кредиту.

В іншій частині заборгованість стягненню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, заочне рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 07.10.2019 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову АТ КБ «ПриватБанк».

Згідно з ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню 409,74 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 614,62 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, а всього 1 024,36 грн. судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Заочне рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2019 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення наступного змісту.

Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором в сумі 5 203 (п`ять тисяч двісті три),45 грн.

В іншій частині позову Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 409,74 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 614,62 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, а всього 1 024,36 грн. судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 03 лютого 2020 року.

Суддя-доповідач В.А. Нежура

Судді О.П. Коцюрба

А.С. Сержанюк