Справа № 2-796/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2010 року , Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого судді                                                                                                      Стамбули М.І.,

при секретареві                                                                                                            Ігнатенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Індустріальна скляна компанія» про поновлення на роботі і зміни формулювання причин звільнення,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом. В позовній заяві Позивач вказала, що працювала до 23.07.2009 року на Відкритому акціонерному товаристві «Індустріальна скляна компанія» на посаді прибиральниці. Оскільки підприємство заборгувало зарплатню за травень та червень, не доплачували за понаднормові Позивач для отримання повного розрахунку в день звільнення і подальшому отримувати виплати по безробіттю  в розмірі свого середнього заробітку, а не 2/3 від окладу в разі залишення на підприємстві, прийняла пропозицією адміністрації підприємства та звільнилася за п.1 ст.36 КЗпП України (угода сторін)  23.07.2009 року. Позивач зазначає, що шляхом шантажу, адміністрація підприємства  ввела в оману, звільнивши за п.1 ст.36 КЗпП України (угода сторін), хоча повинні були звільнити за п.1 ст.40 КЗпП України з послідуючою виплатою вихідної допомоги. Просить поновити її на посаді прибиральниці визнати формулювання причини звільнення неправильною, звільнити з посади прибиральниці за скороченням штату (п.1 ст.40 КЗпП України) та стягнути суму вихідної допомоги в розмірі середнього заробітку.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги за підставами, викладеними в позовній заяві.

Представник відповідача  позов не визнав, вказавши, що 23 . 07.2009 року Позивач подала письмову пропозицію  про припинення з ними трудових відносин  за п.1 ст.36  (угода сторін), адміністрація ВАТ «Індустріальна скляна компанія» погодилася з пропозицією Позивача. Позивача не примушували писати заяву про звільнення. Працівникам підприємства була надана повна інформація про становище в якому опинилося підприємство та про умови подальшої праці. Рішення про припинення трудових відносин  з підприємством чи подальшу працю на підприємстві працівники вирішували самостійно.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні правовідносини. 23.07.2009 року Позивач подав письмову пропозицію  про припинення з ним трудових відносин  за п.1 ст.36  (угода сторін), адміністрація ВАТ «Індустріальна скляна компанія» погодилася з пропозицією Позивача та 23.07.2009 року видала наказ про звільнення № 404 від 23.07.2009 року.

Припинення трудових відносин можливе  у будь-який час коли між власником або уповноваженим ним органом досягнуто угоду про припинення трудового договору. Пропозиція про припинення трудового договору за угодою сторін може надходити як з боку працівника,  так і власника або уповноваженого ним органу. Якщо інша сторона погоджується з висловленою пропозицією, то вважається що сторони досягли угоди про припинення трудового договору, і працівник звільняється з роботи. Тому така угода була виражена   в письмовій формі, що є достовірним фактом. Пропозиція про припинення трудового договору за п.1 ст.36 надійшла від працівника, він подав письмову заяву, в якій виклав прохання про звільнення його з роботи по п.1 ст.36 КЗпП. Сторони досягли згоди як про припинення трудового договору  за п.1 ст.36 КЗпП України(угода сторін) так і про дату їх припинення.

При домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п.1 ст.36 (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника. Даної згоди на анулювання такої домовленості не надходило як від Позивача так і від Відповідача.

Працівник може запропонувати власнику або уповноваженому органу припинити з ним трудові відносини за угодою сторін і тоді, коли власник або уповноважений ним орган проводить підготовку до звільнення працівника за своєю ініціативою.

Тому відсутні підстави вважати, що позивач повинен бути звільнений за скороченням чисельності чи штату працівників ( п.1 ст.40 КЗпП України ) та змінювати формулювання причин звільнення.

Суд вважає, що позивачем не доведено факт що звільнення було вимушеним тобто вчиненим під тиском Відповідача.

Також відповідно до ч.1 ст.233 КЗпП України пра цівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Судом встановлено, що  ОСОБА_1 звільнилася  за п.1 ст.36  КЗпП  згідно з наказом № 404 від 23.07.2009р. та отримала трудову книжку і повний розрахунок  23.07.2009р., а з позовом про визнання звільнення незаконним вона звернулася до суду  в січні 2010 року, тобто було порушено строки звернення до суду та не наведено доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску цього строку.

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.233 КЗпП України, суд,

вирішив:

В  задоволенні позову ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Індустріальна скляна компанія» про поновлення на роботі і зміни формулювання причин звільнення відмовити у зв’язку з необґрунтованістю позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції шляхом подачі  10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя                                                                                                    М.І. Стамбула