31 травня 2006 року                                                              м. Київ

Колегія  суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької залізниці про визнання наказу недійсним, внесення змін у трудову книжку та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Харцизького міського суду від 16 лютого 2004 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 13 квітня 2004 року,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2003 року позивачка звернулася в суд із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що вона працює на Іловайській дистанції колії Донецької залізниці з 17 січня 1980 року. 1 серпня 2000 року її переведено на посаду телефоністки.  Проте фактично вона продовжує виконувати роботу техніка - змінного Іловайській дистанції колії Донецької залізниці. Наказом начальника  Іловайської дистанції колії Донецької залізниці № 294 від 13 серпня 2003 року її посадові обов'язки обмежені у зв'язку зі станом її здоров'я. Вказаний наказ є незаконним, а тому просила зобов'язати відповідача внести зміни в її трудову книжку, відмінити наказ № 294 від 13 серпня 2003 року та стягнути на відшкодування моральної шкоди 2000 грн.

Рішенням Харцизького міського суду від 16 лютого 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 13 квітня 2004 року, в  задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1ставиться питання про скасування судових рішень з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права і доводи скарги їх висновків не спростовують.

Доводи касаційної скарги про те, що розгляд справи та постановлення рішення проведено з порушенням норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими, оскільки суперечать фактичним обставинам справи. 

Відсутні і передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Харцизького міського суду від 16 лютого 2004 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 13 квітня 2004 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.