КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи:759/13491/14-ц Головуючий у суді першої інстанції: Кириленко Т.В.

Номер провадження: 22-ц/824/4492/2020 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Коцюрба О.П.

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

04 лютого 2020 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі судді Коцюрби О.П., перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 24 листопада 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Лисогор В.В. 28 липня 2019 року звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 28 листопада 2019 року вказану заяву залишено без задоволення.

20 січня 2020 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Лисогор В.В. подав апеляційну скаргу на заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 листопада 2014 року пропустивши строк на апеляційне оскарження.

Згідно з ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване заочне рішення ухвалено 24 листопада 2014 року.

Ухвалу про залишення без задоволення заяв про перегляд заочного рішення постановлено 28 листопада 2019 року.

Апеляційну скаргу направлено на адресу суду першої інстанції засобами поштового зв`язку 20 січня 2020 року, тобто після закінчення тридцятиденного строку на подачу апеляційної скарги передбаченого ст. 354 ЦПК України.

Разом із апеляційною скаргою представник відповідача звернувся до апеляційного суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на поважність причин його пропуску, а саме на обставину, що ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 28 листопада 2019 року представником апелянта отримано 20 грудня 2019 року.

Однак, доказів на підтвердження вказаної обставин апелянт не надав. В матеріалах справи також відсутні докази отримання апелянтом копії оскаржуваного рішення.

За таких обставин, суд позбавлений можливості перевірити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження заочного рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 листопада 2014 року.

Разом з тим, суд звертає увагу, що у прохальній частині клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження представником відповідача зазначено вимогу щодо поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 28 листопада 2019 року, проте, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що предметом апеляційного оскарження є заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 листопада 2014 року, однак вимог щодо поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення клопотання про поновлення строку не містить.

Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім цього, апеляційна скарга на заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 листопада 2014 року не оплачена судовим збором.

Разом з апеляційною скаргою представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Лисогор В.В.звернувся до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

У своєму клопотанні про звільнення від сплати судового збору представник відповідача - адвокат Лисогор В.В. зазначає, що апелянт тривалий час хворіє, єдиним джерелом доходів є пенсія, на яку Державною виконавчою службою накладено арешт, інших коштів апелянт не має. Також зазначає, що апелянт не має рахунків в установах банків, у нього відсутні об`єкти нерухомості, депозити акції, активи у фінансових установах, цінне рухоме майно, не має сім`ї, апелянт є особою пенсійного віку і отримує пенсію за віком, розміри якої є дуже незначним, тому апелянт перебуває у вкрай скрутному матеріальному становищі, яке не дозволяє сплатити судовий збір.

На підтвердження вказаних обставин до клопотання додано копію виписки з історії хвороби, копію консультативного висновку спеціаліста, копії листів Святошинського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, копію постанови про арешт майна боржника, копію виписки по рахунках в АТ КБ «ПриватБанк» (т. 2 а.с. 11-19).

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору з огляду на таке.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони.

Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Звертаючись з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, апелянт не надав належних доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Також суд звертає увагу, що прохальна частина клопотання про звільнення від сплати судового збору містить вимогу про звільнення від сплати судового зборку представника відповідача - адвоката Лисогора В.В. за подачу апеляційної скарги на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 28 листопада 2019 року, проте, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що предметом апеляційного оскарження є заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 листопада 2014 року, однак законодавством України не передбачено можливості звільнення від сплати судового збору представника.

Відтак, вказане клопотання не може бути задоволене судом, оскільки є необґрунтованим.

Відповідно до вимог п.п. 6, п. 1, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір при подачі апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, апелянту необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3000 грн.

Оплата витрат здійснюється за реквізитами: отримувач коштів УК у Солом.р-ні/Соломян.р-н/22030101, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок: UA548999980313101206080026010, МФО банку отримувача: 899998, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38050812, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Документи, що підтверджують сплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналі.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши скаржнику строк для усунення вказаних недоліків, а саме - сплати судового збору та подання належним чином оформленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із відповідними доказами.

Керуючись ст. 185, 354, 357, 358 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Лисогора Володимира Вікторовича про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 листопада 2014 рокузалишити без руху та надати апелянту строк для усунення вказаних недоліків десять днів з дня отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Коцюрба