Справа № 2-639/10

Р І Ш Е Н Н Я

        І м е н е м         У к р а ї н и                                  

         03 лютого 2010 року    Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

      головуючого-судді-                 Хіль Л.М.

              при секретарі-                             Кравченко Ю.І.

за участю позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», 4-та Полтавська держанва нотаріальна контора про виначення часток у праві спільної сумісної власності, визнання права власності на спадкове майно,-

в т а н о в и в :

    Позивачка ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом у якому прохає визначити частки у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 співвласників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 по ј частині на кожного а також визнати право власності в порядку спадкування після померлого 22.11.2006 року ОСОБА_4 за ОСОБА_1 на ј частину та за ОСОБА_2 на ј часниту квартири АДРЕСА_1.

    В обґрунтування позову посилалася на те, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 06.05.1997 року, квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_2 (зараз ОСОБА_1) ОСОБА_7. Частки кожного із співвласників у праві спільної власності визначені не були.

    30.08.2003 року померла ОСОБА_6 на час відкриття спадщини після померлої діяв Цивільний кодекс Української РСР 1963 року та Закон України «Про власність» 1991 року, які регламентували право спільної сумісної власності як сумісної та часткової, але не передбачали порядку визначення часток у праві спільної сумісної власності. В разі відкриття спадщини на майно, яке знаходилось у спільній сумісній власності чи відчуження ткого майна, частки визначав нотаріус.

    Таким чином, на належну померлій 30.08.2003 року ОСОБА_6 частину квартири АДРЕСА_1 відкрилась спадщина і були видані свідоцтва про право на спадщину за законом по 1/12 частині квартири на ім»я ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (свідоцтва про право на спадщину видані державним нотаріусом чтвертою Полтавської державної нотаріальної контори 25.05.2004 року).

    23.07.2004 року у відповідності з договором дарування ОСОБА_2 подарував належну йому 1/3 частину спірного житлового приміщення ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у рівних частках кожному, тобто по 1/6 частині.

    На вказаний період часу діяв ЦК України редакції 2004 року у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 372 якого у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними.

    З урахуванням наведених вимог закону можна вважати, що кожен із співвласників квартири АДРЕСА_1, а саме, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на момент виникнення права власності у відповідності зі свідоцтвом про право власності від 06.05.1997 року мав право на ј її частину.

    Таким чином, після дарування ОСОБА_2 належної йому 1/3 частини квартири ОСОБА_4 та ОСОБА_5, частки останніх стали по Ѕ частині у кожного.

    22.11.2006 року помер ОСОБА_4. Заповіту померлий ОСОБА_4 не залишив. У відповідності з вимогами ст.1220 ЦК України відкрилась спадщина на належне йому майно, у тому числі на належну йому частину квартири АДРЕСА_1.

    Як позивачка, так і відповідач по справі проживали та були зареєстровані разом із спадкодавцем, а отже, вважаються такими, що прийняли спадщину, але не можуть отримати свідоцтво про право на спадщину за законом через невизначеність первинної частки спадкодавця згідно свідоцтва про право власності на житло від 06.05.1997 року., що і стало підставою звернення до суду з вказаним позовом.

    В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та прохала їх задовольнити, пояснення надала аналогічні викладеному в позові.

    Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення.

    Представник третьої особи Четвертої Полтавської державної нотаріальної контори  в судове засідання не з”явився, надавши заяву про слухання справи в його відсутність, що розцінюється як визнання позову.

    Представник третьої особи ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» в судове засідання не з”явився, будучи належним чином повідомлений про день та час слухання справи.

Згідно ст. 169 ЦПК України , суд розглядає справу по суті на підставі наявних у справі доказів, за відсутності осіб, які не з”явилися.

    Судом встановлено та підтверджено документально, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 06.05.1997 року квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_2 (зараз ОСОБА_1) ОСОБА_7. Частки кожного із співвласників у праві спільної власності визначені не були.

    Згідно ст. 370 ЦК України у разі виділу  частки із майна , що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки  кожного  із співвласників у праві  спільної  сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

    30.08.2003 року померла ОСОБА_6 (свідоцтво про смерть а.с. 8). Належна їй 1\4 частина спірної квартири розподілилася у порядку спадкування на інших співвласників- Любченко М.А., ОСОБА_1 та ОСОБА_2, після чого кожний  з них став власником 1/3 частини квартири.

    23.07.2004 року ОСОБА_2 подарував (договір дарування а.с. 15) належну йому 1/3 частину спірної квартири ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у рівних частках, після чого співвласникам спірної квартири ОСОБА_4 та ОСОБА_5 належало по 1/ 2 частині.

    22.11.2006 року помер ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть а.с. 18).

    Згідно наданих свідоцтв про народження (а.с. 9-10), ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є дітьми померлого.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.

    Згідно зі ст. 1268 ч. 1 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її. Відповідно до частини 3 вказаної статті спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК  України ( 6 місяців)  він не заявив про відмову від неї.

    Оскільки позивачка та відповідач постійно проживали та були зареєстровані разом із спадкодавцем, вони вважаються такими, що прийняли спадщину.

    Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Миколайовичу- належить по ј частині квартири як на спадкове майно після померлого батька ОСОБА_4.

Частка ОСОБА_1 у спільній частковій власності на квартиру АДРЕСА_3  становить 3/4 частини з урахуванням належної їй раніше Ѕ частини спірної квартири.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 10, 60, 212, 213  ЦПК України , ст.ст. 370, 1261, 1268 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В  :

    Визначити частки співвласників квартири за адресою АДРЕСА_4 ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_2) ОСОБА_7, вказавши, що вони рівні та становлять по ј частині у кожного.

    Визнати за ОСОБА_2 право власності на ј частину квартири за адресою АДРЕСА_5 як на спадкове майно після померлого батька ОСОБА_4 Андрійвича.

    Визнати за ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_4) ОСОБА_7 право власності на ј частину квартири за адресою АДРЕСА_5 як на спадкове майно після померлого батька ОСОБА_4 Андрійвича.

    Визначити частину ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_4) ОСОБА_7 у спільній частковій власності на квартиру АДРЕСА_3, вказавши, що вона становить ѕ.

       Рішення може бути оскаржене  до апеляційного суду шляхом  подачі  заяви про апеляційне оскарження в строк 10 днів після його проголошення та в наступному поданням апеляційної скарги в строк 20 днів.

Суддя                                      Л.М.Хіль